Богуслав Мартіну

Богуслав Мартіну
чеськ. Bohuslav Martinů
Основна інформація
Повне ім'я	чеськ. Bohuslav Jan Martinů
Дата народження	8 грудня 1890[1][2][…]
Місце народження	Poličkad[4][5][…]
Дата смерті	28 серпня 1959[4][1][…] (68 років)
Місце смерті	Лісталь, Швейцарія або Базель, Швейцарія[7]
Поховання	Grave of Bohuslav Martinůd
Громадянство	США  Цислейтанія  Чехословаччина
Національність	чехи[6]
Професії	композитор класичної музики, лібретист, композитор, рисувальник, скрипаль, викладач університету
Освіта	Празька консерваторія
Вчителі	Альбер Руссель, Артур Онеґґер і Йозеф Сук
Інструменти	скрипка
Жанри	опера, симфонія, класична музика і балет
Magnum opus	Arianed, Concerto for Oboe and Small Orchestrad, Les Larmes du couteaud, The Opening of the Wellsd, Julietted, The Epic of Gilgameshd, The Greek Passiond, Symphony No. 1d, Symphony No. 2d, Symphony No. 3d, Symphony No. 4d, Symphony No. 5d і Symphony No. 6d
Членство	Американська академія мистецтв та літератури
Заклад	Принстонський університет
Нагороди	грант Гуггенгайма (1953) Римська премія
Батько	Ferdinand Martinůd
У шлюбі з	Charlotte Martinud
martinu.cz
Файли у Вікісховищі

Богуслав Мартіну (чеськ. Bohuslav Martinů; 8 грудня 1890, Поличка, Богемія, на той момент Австро-Угорщина — 28 серпня 1959, Лишталь, Швейцарія) — чеський композитор XX століття.

Навчався у Празькій консерваторії. У 1913—1923 роках виступав як скрипаль. У 1923—1940 роках мешкав у Парижі, де вчився в А. Русселя, був близький до Артура Онеґґеру. З 1953 року мешкав у США, звідки переїхав у Рим, з 1955 року жив у Швейцарії.

Творча спадщина Мартіну нараховує близько 400 творів. Він автор 15 опер (у тому числі 2 радіоопер та опери-балету), 14 балетів, 6 симфоній, великої кількості інструментальних концертів (переважно фортепіанних, скрипкових та віолончельних), великої кількості камерної музики, зокрема 7 струнних квартетів, 5 кантат, а також фортепіанні твори, зокрема Соната та чотири п'єси під назвою «Думка».

Ці твори увібрали різні стилістичні впливи: наприклад, у балеті «La Revue de Cuisine» (1927) помітний вплив джазу, тоді як подвійний концерт для двох струнних оркестрів, фортепіано і литавр (1938) наслідує традицію барокових concerto grosso. Багато творів натхненні чеським фольклором. Також відчутний вплив на творчість Мартіну справили Клод Дебюссі та Ігор Стравінський.

Характерною рисою оркестрових творів є присутність розвинутої партії фортепіано, навіть у невеликому концерті для клавесину і камерного оркестру. Твори 1930—1950-х років репрезентують неокласичний стиль, проте твори останнього періоду відрізняються більшою оригінальністю стилю, більш рапсодійного, спонтанного характеру. Стилістичну еволюцію композитора легко побачити, зіставивши, наприклад, його шосту симфонію «Симфонічні фантазії» 1953 року з попередніми симфоніями, написаними у 1940-х роках.

Серед маловідомих творів Мартіну є септет для терменвоксу, гобою, струнного квартету і фортепіано, написаний у 1944 році й присвячений Розену, першому виконавцю партії терменвоксу.

• Перший струнний квартет, 1920—1921
• Маріонетки I—III, 1912—1924
• Half — Time, 1924
• Другий струнний квартет, 1925
• Солдат і танцівниця, комічна опера, за мотивами комедії Плавта
• Концерт для віолончелі, 1930
• Шпалічек, балет, 1931—1932
• Ігри на Марію, опера, 1933—1934
• Джульєтта (Книга снів), опера, 1936—1937
• Букет, кантата 1937
• Четвертий скрипковий концерт, 1937
• Кончерто-гроссо, 1937
• Польова меса, 1939
• Подвійний концерт для двох струнних оркестрів, фортепіано та литавр
• Перша симфонія, 1942
• Друга симфонія, 1943
• Третя симфонія, 1944
• Четверта симфонія, 1945
• П'ята симфонія, 1946
• Шостий скрипковий квартет, 1946
• Одруження, опера, 1952
• Шоста симфонія(Симфонічна фантазія)
• Гільгамеш, ораторія, 1954—1955
• Очищення джерел, кантата, 1955
• Фрески П'єро делла Франческа, 1955
• Четвертий фортепіанний концерт, 1956
• П'ятий фортепіанний концерт, 1957
• Мірандоліна, комічна опера, 1959, за п'єсою Гольдоні «Трактирниця»
• Пристрасті по-грецьки, опера, 1954—1958, лібрето М. Казандзакіса за його однойменним романом
• Аріадна, опера, 1958
• Пророцтва Ісаї, кантата, незакінчена, 1959

• 3081 Мартінубог — астероїд, названий на честь композитора.

• Мартіну Богуслав // Українська музична енциклопедія / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — Т. 3 : [Л – М]. — С. 322.

• Фонд Богуслава Мартіну в Празі [Архівовано 30 листопада 2014 у Archive.is]
  • Каталог творів [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
• Bohuslav Martinu Centre in Policka [Архівовано 11 березня 2012 у Wayback Machine.]