YaChudo

Вітебськ

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

місто Вітебськ
Основні дані
Транслітерація назвиViciebsk Редагувати інформацію у Вікіданих
55°11′00″ пн. ш. 30°10′00″ сх. д. / 55.18333° пн. ш. 30.16667° сх. д.
КраїнаБілорусь Білорусь
Область Вітебська область
Засновано974 Редагувати інформацію у Вікіданих
Перша згадка974
Магдебурзьке право1597, 1644
Поділ3 райони
Населення364 800 (на 1 січня 2020[1]
Площа124,5 км²
Часовий поясчас у Білорусі
Поштовий індекс210xxx
Телефонний код+375-212
Висота164 м[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Водний об'єктЗахідна Двіна Редагувати інформацію у Вікіданих
ЕтніконВітебчанін, вітебчанка
Міста-побратимиРезекне, Харбін, Франкфурт-на-Одері (1991)[3], Нінбург, Бєльці, Даугавпілс (25 липня 1998)[4][5], Зелена Гура (березень 2002)[6], Цзінань (20 вересня 2009), Ванадзор (16 липня 2012)[7][8], Ґуйян (15 листопада 2022)[9][10], Находка (25 серпня 2022)[11] Редагувати інформацію у Вікіданих
Транспорт, відстані
Найближча залізнична станціяВітебськ
До Мінська
 - фізична220 км
Місцева влада
Адресам. Вітебськ, вул Леніна, 32
Вебсторінкаvitebsk.gov.by Редагувати інформацію у Вікіданих
Голова радиОрлов Микола Валерійович
Вітебськ. Карта розташування: Білорусь
Вітебськ
Вітебськ
Вітебськ. Карта розташування: Вітебська область
Вітебськ
Вітебськ
Вітебськ (Вітебська область)
Мапа
Орден Трудового Червоного Прапора
CMNS: Вітебськ у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ві́тебськ (біл. Ві́цебск, Viciebsk, рос. Витебск) — місто у Білорусі, адміністративний центр Вітебської області, порт на річці Західна Двіна при впаданні в неї річки Вітьба. Населення (тисяч мешканців): 1987 — 347; 2004 — 353,3.

Історія

Абрам Маневич. Старий Вітебськ
Вітебськ на початку 19 ст.

Вітебськ (літописний Відбеск, Відебськ, Вітьбеськ, Вітепеск) засновано в 974 (є версії — у 947 та 914[12]). Свою назву отримав від річки Вітьби, на якій його й закладено. Оборонне місто кривичів.

1021 року місто приєднано до Полоцького князівства. З 1101 — столиця удільного Вітебського князівства.

З 1320 року в кордонах Литви, користується певною самостійністю.

1597 року надано магдебурзьке право.

У 1654 під час Хмельниччини місцеве населення масово підтримувало козаків, через що місцевий шляхтич Костянтин Поклонський погрожував населенню, «что головы отсечены будут, которые до войска казацкого приставать будути», тому, не бажаючи терпіти грабунків від московських, кримських та польських військ, населення міста висловило бажання приєднатися до Гетьманщини, так відповівши емісару Поклонського:

Мы хочемъ пана гетмана себѣ за полковника имѣти, нежели на всяко время умирати отъ наѣзду татарского и московского[13].

З 1772 року під владою Росії як центр Вітебської губернії.

У 1919—1991 роках у складі Білоруської РСР. Влітку і восени 1941 року в окупованому Вітебську німецько-нацистські загарбники та їхні посібники-поліцаї знищили в'язнів Вітебського гетто — до 20 000 осіб: старих, жінок, дітей. Основним місцем розстрілів став Туловський яр.

Пам'ятки: Благовіщенська церква (XII століття), ратуша (середина XVI століття) та ін.

Економіка

У місті розвинуті машинобудування, електронна, хімічна, деревообробна промисловість.

Транспорт

У місті діють трамвайні, тролейбусні і автобусні маршрути. Діє річковий транспорт. Вітебський трамвай був уведений в експлуатацію 1898 року, на рік раніше, ніж у Москві і на 9 років раніше, ніж у Санкт-Петербурзі і через 7 років після київського трамвая.

Вітебськ — залізничний вузол.

Культура та освіта

Вітебськ проводить музичний фестиваль «Слов'янський базар».

Працюють 2 театри:

та кілька музеїв:

У місті діє 4 вищі навчальні заклади, серед яких:

Архітектура

Вітебська ратуша.

Храми Вітебська

У місті розташовані релігійні архітектурні будівлі: Собор Святої Варвари, Успенський собор, Покровський собор, Благовіщенська церква, Троїцький Марків монастир, Свято-Духів монастир, Воскресенська церква.

Люди

У Вітебську народилися

Див. також

  • Вітебський обласний краєзнавчий музей
  • Музей-садиба Іллі Рєпіна

Література

  • Географический энциклопедический словарь. — 2-е издание. — М., 1989. — С. 106.
  • УСЕ Універсальний словник-енциклопедія. — 4-е видання. — 2006. — С. 251.
  • Любезный мне город Витебск… Мемуары и документы. Конец XVIII — начало XIX в. / Вступ. ст., науч., коммент., сост., публ. В. А. Шишанова. Мн.: Асобны Дах, 2005. 40 с.[2]
  • Шишанов В. А. Витебский музей современного искусства история создания и коллекции. 1918–1941. — Минск: Медисонт, 2007. — 144 с.[3]
  • Шишанов В. Основание Витебска: ещё одна версия // Витебский курьер. 1998. № 33. 5 мая. С.1. Текст на сайте https://web.archive.org/web/20190817071015/http://oli-art.com/
  • Шишанов В. 974, 947 или 914? // Витебский проспект, 10 ноября 2005, № 45, с. 3 [4].
  • Изобразительное искусство Витебска 1918–1923 гг. в местной периодической печати: библиограф. указ. и тексты публ. / сост. В. А. Шишанов. — Минск: Медисонт,2010. — 264 с.[5]

Примітки

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).