YaChudo

Бая (Сучава)

Переглядів: 0. Оновлено 29.10.2026.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бая.
село
Бая
Baia
Країна Румунія Румунія
Повіт  Сучава
Комуна Бая
Код SIRUTA 146913
Поштові індекси 727020
Телефонний код +40 230 (Romtelecom, TR)
+40 330 (інші оператори)
Координати 47°25′06″ пн. ш. 26°13′08″ сх. д. / 47.4183° пн. ш. 26.219° сх. д.
Висота 364 м.н.р.м.
Населення 5445 (2002)
Розташування
Мапа

Ба́я (рум. Baia) — село у повіті Сучава в Румунії. Адміністративний центр комуни Бая. Історична столиця Молдавської землі у першій половині XIV століття і перша столиця Молдавського князівства[1].

Назва

  • Ба́я, або Ба́йя (рум. Baia) — сучасна румунська назва.
  • Молда́ва (лат. Moldaviae) – назва у XIV столітті.
  • Ба́ня — пізніша молдавська і староукраїнська назви.
  • Молдваба́ня (угор. Moldvabánya) — історична угорська назва.

Географія

Село розташоване на відстані[2] 331 км на північ від Бухареста, 26 км на південь від Сучави, 107 км на захід від Ясс.

Історія

Бая — одне з найдавніших поселень на півночі історичної Молдови. У першій половині ХІV століття називалася Молдавою (лат. Moldaviae). Вважається, що місто Молдава була найважливішим політичним, економічним та культурним центром тих часів, який дав назву Молдавська земля всій території на схід від Карпат[3].

На середньовічній печатці, яку досліджував Васіле Нямцу[4], а нині популяризує комуна Бая, вигравірувано латинською мовою: «Sigillum Capitalis Civitatis Moldaviae Terrae Moldaviensis», що означає «Печатка міста Молдави, столиці Молдавської землі» [5].

Деякі історики стверджують, що міське населення в Баї існувало ще до 1300 р. Однак першу достовірну згадку відносять до 1334 року, коли місто вже мало свою печатку[6].

Під назвою Молдава місто згадується 1334 року у реєстрі провінцій та вікаріатів католицького чернечого Ордену братів менших (міноритів), згідно з яким до складу вікаріату Русі (лат. vicaria Russiae) входили, зокрема, месіонерські місіі у Сереті (Cereth), Молдаві (Moldaviae) і Камені (Caminix – П'ятра-Нямц). В латиномовних джерелах XIV століття Руссю, або ж королівством Русь (лат. Regnum Russiae), називали Галицьке князівство[7].

Печатка міста Молдави (Баї) – столиці Молдавської землі (XIV ст.)

У тому ж 1334 році серед членів боярської ради галицько-волинського князя Юрія ІІ Болеслава (роки правління 1325–1340) згадується Олександр Молдаович (Alexander Moldaovicz) . Грамота написана 11 лютого 1334 року до великого магістра Тевтонського ордену Лютера фон Брауншвейга і була засвідчена печатками князя Юрія ІІ Болеслава та його семи найближчих радників, у тому числі Олександра Молда(в)овича. Документ вказує не тільки на зв’язок прізвища Олександра Молда(в)овича з містом Молдавою, розміщеним на березі однойменної річки, але й також як на можливого керівника Молдавської округи (землі), що входила до складу Галицько-Волинського князівства [8].

Середньовічному розвиткові міста сприяло його розміщення на давньому міжнародному торговельному шляху, що сполучав Чорне море і Балтійське море. На портолані Ангеліно Дульсерта, складеного 1339 року, позначене і місто Молдава (Civitas Moldaviae) - «найбільше місто» на схід від Карпат[9], і місто Лева (Civita de Leo), до якого «прибувають із прянощами купці, які пізніше вирушають черезҐотландське море до Фландрії, здебільшого у Брюґґе» [10]. Автор портолану називав цей шлях «Львівською дорогою»[11], а сучасні дослідники вживають назву «Берладська дорога» або ж Старий Берладський шлях. З утвердженням Молдавського князівства цей шлях називатимуть також «Молдавським»[10].

Місто Молдава була адміністративним центром Молдавського воєводства, організованого близько 1352 року королем Людовиком Угорським, і першою столицею незалежного Молдавського князівства, що постало за часів воєводи Богдана І у 1364–1365 роках[12].

Назва Баї у формі «Баня» (шахта, копальня) згадується у молдавських грамотах з 1408 року[13]. Таке ж ім’я зафіксоване у Списку руських міст далеких і близьких.


Населення

За даними перепису населення 2002 року у селі проживали 5445 осіб. Рідною мовою 5444 особи (> 99,9%) назвали румунську[14].

Національний склад населення села[15]:

Національність Кількість осіб Відсоток
румуни 5406 99,3%
цигани 39 0,7%

Примітки

  1. ↑ Comuna Baia
  2. ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами населених пунктів
  3. ↑ „Civitas Moldaviae, Alexandru Moldaovcici”
  4. ↑ Neamțu V. Istoria orașului medieval Baia (Civitas Moldaviensis)
  5. ↑ Comuna Baia
  6. ↑ „Civitas Moldaviae, Alexandru Moldaovcici”
  7. ↑ Старий Берладський шлях, 2023, с. 14.
  8. ↑ Старий Берладський шлях, 2023, с. 19.
  9. ↑ Comuna Baia
  10. ↑ а б Старий Берладський шлях, 2023.
  11. ↑ Мохов Н.А. Молдавский торговый путь в XIV-XV вв. — С. 303
  12. ↑ Масан О. Буковина як об’єкт міжнародних відносин з давніх часів до 1774 р. — С. 31, 34
  13. ↑ Словник староукраїнської мови XIV—XV ст. Т. 1 — С. 86
  14. ↑ Recensământul Populaţiei şi al Locuinţelor (румунською) . Архів оригіналу за 18 вересня 2012. Процитовано 8 грудня 2011. [Архівовано 2013-10-14 у Wayback Machine.]
  15. ↑ Recensământul Populaţiei şi al Locuinţelor (румунською) . Архів оригіналу за 18 вересня 2012. Процитовано 8 грудня 2011. [Архівовано 2013-10-14 у Wayback Machine.]

Джерела


Румунія Це незавершена стаття з географії Румунії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).