Брюгге

Брюгге
Brugge
герб Брюгге прапор Брюгге
Основні дані
51°12′34″ пн. ш. 3°13′12″ сх. д. / 51.20944° пн. ш. 3.22000° сх. д.
Країна	Бельгія
Регіон	Фламандський регіон
Столиця для	Західна Фландрія
Межує з — сусідні нас. пункти Бланкенберґе, Кнокке-Гейст, Oostkampd, Дамме (Бельгія)  ?
Площа	138 км² км²
Населення	117 200 (2006)
Висота НРМ	2 м і 4 м
Водойма	Північне море, Boudewijnkanaald, Reied
Офіційна мова	нідерландська
Назва мешканців	нід. Bruggeling
Міста-побратими	Саламанка, Бургос, Гвадалахара[1]
Телефонний код	050
GeoNames	2800931
OSM	r562654  ·R
Поштові індекси	8000[2], 8380[2], 8310[2] і 8200[2]
Міська влада
Mayor of Brugesd	Dirk De fauwd
Вебсайт	brugge.be
Мапа
Брюгге Брюгге (Бельгія)
Брюгге у Вікісховищі

Брю́гге (нід. Brugge [ˈbrʏɣə] ( прослухати); фр. Bruges фр.: [bʁyʒ] ( прослухати); з.-флам.: Brugge [ˈbrœɦə]) — місто в Бельгії, столиця провінції Західна Фландрія. Населення 117 200 осіб (2006), однак у Середньовіччі в добу свого найбільшого розквіту місто налічувало до 200 000 жителів.

Брюгге лежить за 16 км від морського берега на родючій рівнині, на лінії державної залізниці Гент — Остенде. У місті з'єднуються три канали — Гентський, Сльойський і Остендський; ці канали такі глибокі, що по них можуть заходити великі морські кораблі. Часом Брюгге називають «Північна Венеція».

Історію Брюгге можна спостерегти до III століття, коли св. Хризоліт проповідував Євангеліє його мешканцям. У VII столітті Брюгге став головним містом свого округу, що називався Фландрія.

Доволі рано тут розвинулася морська торгівля. Зв'язки з Англією, відколи її завоювали нормани, були такі жваві, що купці з Брюгге заснували лондонську Ганзу, що мала великі права й була така сильна, що граф фламандський 1242 року зобов'язався призначати на схепенів тільки членів Ганзи.

У 1302 на чолі з Петером Конінком, старшиною цеху ткачів у Брюгге, і Йоганом Брейделем, старшиною цеху м'ясників, фламандські міста повстали (так звана «Брюггська утреня») проти французького намісника Якова де Шатійона, що призвело до знаменитої битви під Кортрейком. У 1887 році в місті на честь обох ватажків повстання встановлено монумент.

Статки міста в Середньовіччі були величезні. Про це свідчать будівлі та пам'ятки мистецтва, що досі збереглися. У XIV столітті Брюгге був центром торгівлі в Північній Європі. Проте незабаром повільне засипання піском двох гаваней через недбалість жителів, яких поглинули лише внутрішні розбрати, призвело до падіння величі міста на користь суперника — Антверпена. Заворушення кінця XV століття вкрай шкідливо далися взнаки торгівлі, і тільки монопольна торгівля вовною, що багато важила для англійців після втрати Кале (1560), вберегла місто від остаточного занепаду.

Добробут міста підірвали ще й великі переселення під час релігійних воєн і жорстоке царювання Філіпа II. У 1704 Брюгге обложили нідерландці, у 1708, 1745 і 1794 його брали французи. Поки Бельгія належала Франції, Брюгге був головним містом департаменту Ліс. У 1814 Брюгге відійшло до Нідерландів, 1830 — до Бельгії.

У місті налічується 54 мости, з них 12 дерев'яних і розвідних для пропуску суден. Варті уваги такі будівлі: чотирикутний ринок на великій площі (XIV ст.) з вежею заввишки 107 м; на вежі — відомі куранти; реставрована готична будівля ратуші, побудована наприкінці XIV ст.; в цій будівлі зберігаються нещодавно відновлені 33 статуї фландрських графів і графинь, яких спалили французи 1792 року; будівля суду, колишня резиденція графів Фландрії; в цій будівлі є відомий камін, прикрашений різьбою по дереву, виготовлений у 1529—1531 роках, з численними гербами, портретами та статуями Карла V, Максиміліана і Марії Бургундської, Фердинанда Арагонського й Ізабелли Кастильської.

Церква Богоматері з гостроверхою вежею 123 м заввишки, мармуровою статуєю Богоматері з немовлям початку XVI ст., однією з небагатьох робіт Мікеланджело, яка перебуває за межами Італії; в цій же церкві є цінні картини Зегерса (Zegers), де Крайера (de-Crayer), ван Оста (van Oost), E. Квелліна (E. Quellyn), надгробок Карла Сміливого і його дочки Марії Бургундської.

Кафедральний собор Христа Спасителя (Saint Salvator's Cathedral) побудований з цегли ще в XIII або XIV ст. Непоказний ззовні, зате багато прикрашений всередині, з картинами І. ван Оста (van Oost), ван Гука (van Hoek), Квелліна (Quellyn), Мемлінга, та Каплиця «Святої Крові», або церква св. Василя,  — двоповерхова будівля; нижній поверх збудований 1150 року, верхній — у XV ст., чудово відреставрований у 1829—1839 роках; за переказами, Дітрих Ельзаський 1150 року привіз у цю церкву кілька крапель крові Спасителя — 1850 року церква урочисто святкувала 700-річний ювілей цієї події; Єрусалимська церква з точним відтворенням Св. Гробу; церква св. Якова з багатьма картинами, побудована в 1457—1518 рр.; Єпископська семінарія, шпиталь св. Йоганна, де крім багатьох цінних картин (шість із них належать пензлю Мемлінга), зберігається рака св. Урсули, на якій Мемлінг намалював катування 11 000 кельнських дівчат — твір, що вважається шедевром цього художника. Мемлінгові, так само як і уродженцю Брюгге математикові Стевіну, винахіднику децимальних мір, споруджено пам'ятники.

Брюгге
Historic Centre of Brugge [3]
Світова спадщина
Брюгге
51°12′32″ пн. ш. 3°13′27″ сх. д. / 51.208888888889° пн. ш. 3.2241666666667° сх. д.
Країна	Бельгія[4][5][6]
Тип	Культурний
Критерії	(ii)(iv)(vi)
Об'єкт №	996
Зареєстровано:	2000 (24 сесія)
Брюгге у Вікісховищі

Брюгге — осідок єпископа з 1559 року, тут містяться: суд першої інстанції, провінційна управа Західної Фландрії, Гімназія, Академія мистецтв з картинною галереєю (побудована в 1719 р., знову перероблена в 1755 р.), музей, Ботанічний сад, Публічна бібліотека (з 562-ма рукописами), театр і багато благодійних установ. Головні галузі промисловості в Брюгге — виробництво лляних, вовняних і бавовняних тканин, мережив; крім того, є пивоварні та винокурні заводи, а також кораблебудування.

На центральному майдані стоїть пам'ятник Яну Брейделю, героєві битви «Золотих шпор». На північ від центру міста розташований «Мереживний центр», де можна придбати шедеври місцевих мереживниць, і Єрусалимська церква.

• Музей образотворчих мистецтв (музей Грунінген) (нід. Groeningemuseum).
• Музей Грютгузе (нід. Bruggemuseum-Gruuthuse)
• Музей Сальвадора Далі
• Колишній шпиталь Св. Іоанна і музей Мемлінга (нід. Memling in Sint-Jan - Hospitaalmuseum)
• Будинок Аренца (музей Ф. Бренгвіна) (нід. Arentshuis)
• Музей Гвідо Гезелле (нід. Bruggemuseum-Gezelle)
• Церква Богоматері (нід. Onthaalkerk Onze-Lieve-Vrouw).
• Археологічний музей (нід. Bruggemuseum-Archeologie)
• Бефруа (нід. Belfort)
• Міська ратуша (нід. Stadhuis)
• Будинок «Свобода Брюгге» (нід. Brugse Vrije)
• Музей гончарного ремесла в лікарні Богоматері (нід. Onze-Lieve-Vrouw ter Potterie)
• Фольклорний музей (музей народного мистецтва і традицій) (нід. Bruggemeum-Volkskunde)
• Млин Sint-Janshuis (нід. Sint-Janshuismolen)
• Млин Koelewei (нід. Koeleweimolen)

У місті є професійні футбольні клуби: «Брюгге» і «Серкль».

• Матильда Фландрська (1031—1083) — дружина короля Англії Вільгельма I Завойовника та матір двох королів Вільгельма II і Генріха І
• Ганс Мемлінг (1433/1435-1494) — художник
• Ян Провост (1465—1529) — художник
• Амброзіус Бенсон (? — 1550) — художник
• Франс Пурбюс старший (1545—1581) — художник
• Луї Фінсон (1575—1617) — художник, прихильник караваджизму у Франції та Нідерландах
• Френк Бренгвін (1867—1956) — валійський графік і маляр.
• Єф ван де Віле (1903—1979) — фламандський націоналіст пронацистського напрямку, штурмбанфюрер СС.
• Пітер Аспе (* 1953) — бельгійський письменник.
• Жозеф-Дені Одеваре — художник

• У вересні 2016 року місцева броварня побудувала підземний трубопровід довжиною понад три кілометри, аби вчасно доправляти свою продукцію з історичного центру міста на місце фасування без нищення старовинної бруківки^[7][8].

• 9472 Брюгге — астероїд, названий на честь міста.
• Остенде-Брюгге (аеропорт)
• Звін

• Сторінка Брюгге на сайті «Офіційного бюро туризму Бельгії»
• Сторінка Брюгге на сайті регіонального онлайн-журналу NordMag [Архівовано 2 липня 2010 у Wayback Machine.]
• Музеї Брюгге
• Брюгге. City-tour [Архівовано 29 березня 2015 у Wayback Machine.]