YaChudo

Башкортостан

Переглядів: 0. Оновлено 05.11.2026.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Башкортостан (значення).
Республіка Башкортостан
Башҡортостан Республикаhы
башк. Башҡортостан Республикаһы
Прапор Республіки Башкортостан
Герб Республіки Башкортостан
КраїнаРосія Росія
Фед. округПриволзький
Адмін. центрУфа
ГлаваХабіров Радій Фарітович
Глава парламентуНазаров Андрій Геннадійович
Дата утворення11 жовтня 1990 Редагувати інформацію у Вікіданих
Оф. вебсайтbashkortostan.ru​(рос.) Редагувати інформацію у Вікіданих
Географія
Координати54°28′00″ пн. ш. 56°16′00″ сх. д. / 54.466666666667° пн. ш. 56.266666666667° сх. д.
Площа142 947 км² (27-е)
  • внутр. вод0,5 %
  • найвища точкаЯмантау
Часовий поясMSK+2 (UTC+5)
Населення
Чисельність4 042 377 (7-е) (2025)
Густота28,28 осіб/км²
Оф. мовиросійська, башкирська
Економіка
Економ. районУральський
Коди
ISO 3166-2RU-BA Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗКАТО80 Редагувати інформацію у Вікіданих
Суб'єкта РФ02, 102
Телефонний(+7)347
Карти

Башкортостан на карті суб'єктів Російської Федерації

Мапа
CMNS: Башкортостан у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Політична мапа Башкортостану

Респу́бліка Башкортоста́н, Башкортоста́н (рос. Респу́блика Башкортоста́н; башк. Башҡортостан Республикаһы, МФА: [bɑʂqʊ̞rtʊ̞'stɑn rʲisˈpublʲikähɯ]) — республіка, суб'єкт Російської Федерації зі столицею в місті Уфа. Також входить до складу Приволзького федерального округу.

Утворена 20 березня 1919 року.

Географія

Географічне положення

Республіка Башкортостан розташована на схилах Південного Уралу й в Передураллі. Довжина республіки з півночі на південь — 550 км, із заходу на схід — 430 км.

Межує зі Свердловською, Челябінською та Оренбурзькою областями Росії, Пермським краєм, а також з Республіками Татарстан і Удмуртія.

 Удмуртія  Пермський край  Свердловська область
 Татарстан size Челябінська область
 Оренбурзька область  Оренбурзька область  Оренбурзька область

Крайні точки:

  • північна — 56 ° 31 'пн. ш. 54 ° 31 'сх.д, на північний захід від села Байсарово Янаульського району;
  • південна — 51 ° 34 'пн. ш. 57 ° 12 'сх. д, на південний схід від села Кужанак Зіанчурінского району;
  • західна — 55 ° 07 'пн. ш. 53 ° 08 'сх. д, на південний захід від села Івановка Бакалінського району;
  • східна — 54 ° 52 'пн. ш. 60 ° 00 'сх. д, на північний схід від станції Устиново Учалинского району.

Рельєф

Розмаїття рельєфу Башкортостану пов'язані з його географічним розташуванням, геологічною та тектонічною будовою території. Західна частина Башкортостану розташована в межах південно-східної частини Східноєвропейської платформи (їй відповідає мегаформа рельєфу - Східноєвропейська рівнина); центральна та східна частини - у межах Башкирського мегантиклінорія, Магнітогорського мегасинклінорія, зони Уралтау (мегаформа - південна частина Уральської гірської системи).

На Східноєвропейській рівнині в межах Башкортостану виділяють:

У південно-східній частині Башкортостану розташовані Сакмаро-Таналицька денудація (висота 350-500 м) та Кизило-Уртазимська денудаційно-акумулятивна рівнина (висота 350-400 м).

Макроформи Передуралля в Башкортостані представлені східною частиною Бугульминсько-Белебеївської височини, Стерлибашевсько-Федорівською височиною, Прибільською увалисто-хвилястою рівниною, Уфимським плато, Юрюзано-Айською рівниною; Башкирського Уралу - хребти Уралтау, Каратау, Ірендик, Крака, Улутау та ін., Зілаїрське плато, його східною частиною - Зауральське плато. Рельєф республіки урізноманітнюють різні мезоформи: печери, сирти, вали, пагорби та ін.

Найвища точка на території Башкортостану – гора Ямантау (1640 метрів).

Клімат

Клімат помірно континентальний з теплим літом і холодною зимою. Пересічна температура січня: −15 °С, липня: +19 °С. Опадів близько 550—600 мм на рік у північно-східній частині і 300—400 мм у степових районах півдня. Вегетаційний період — 120—135 діб.

Гідрографія

Найбільші річки: Біла (Агідель) (1430 км) і її притоки Нугуш (235 км), Сім (239 км), Уфа (Караїдель) (918 км), Дьома (556 км), а також Сакмара (760 км), Урал та Ік (571 км).

Озер налічується близько 2700. Найбільша кількість озер є в зауральській частині республіки: Курман-Куль, Шерамбай, Ала-Куль, Куш-Куль, Карагай-Куль, Біле, Учали, Узун-Куль, Улянди, Карабаликти, Банне, Мулдак, Чебаркуль, Талкас, Култубан, Юмуркали й ін. Майже всі перераховані озера Башкирського Зауралля мають довгасту форму й витягнуті паралельно гірським хребтам, що, треба думати, пов'язане з їхнім тектонічним походженням. Озера ці рясні рибою (до 40 видів). Серед озер західної частини Башкирії найбільш великими є Асли-Куль, що має площу 18,5 км², та Кандри-Куль із площею 12 км².

Рослинний світ

Ліс займає понад 40 % території республіки. У Передураллі це змішані ліси, північніше, у західному передгір'ї, розташовані сосново-листяні й березові ліси й темнохвойна тайга.

У Передураллі також поширені лісостепи з березовими й дубовими лісами, різнотравно-ковилові степи.

Тваринний світ

Тваринний світ краю досить різноманітний. На території Башкортостану живуть 286 видів птахів, 76 видів ссавців, 700 видів червоподібних, 121 вид молюсків, близько 500 видів членистоногих, 10 видів земноводних і стільки ж плазунів. Багато видів тварин і птахів мають велику зону перебування, хоча поширення деяких європейських видів обмежене Уральським хребтом.

Риби. У річках, озерах і ставках республіки живуть 47 видів риб, 13 з них занесені до Червоної книги Башкортостану. До них належать стерлядь, осетер, таймень, пструг струмковий, європейський харіус, а також пелядь, рипус, сиг. Ширше розповсюджені лящ, головень, язь, плітка, карась, сороча, а також окунь, йорж та судак. Зустрічаються сом, минь, тюлька.

Птахи. У Башкирському Заураллі зареєстровані огар, турпан, куріпка біла, шилодзьобка, кречітка, білокрилий жайворонок, кам'янка-плясунья, мала мухоловка, а в Башкирському Передураллі — вівчарик жовтобровий, волове очко. По всій території трапляється сіра куріпка, звичайний жайворонок, орябок, різні види качок й мартинів.

З плазунів відмічено кілька видів, у тому числі болотяна черепаха.

Ссавці. Зі ссавців у південних районах зустрічаються пискуха мала, хом'ячки сірий і Еверсмана, а на лівому березі річки Білої зустрічається ховрах рудуватий. Однак більшість тварин живе на всій території республіки: бабак, тушкан, заєць сірий, тхір степовий, ведмідь, рись, куниця, бурундук, вивірка лісова, бобер, ондатра, лось, сарна сибірська, свиня дика і багато інших.

Об'єктами полювання в цей час є в основному качині: крижень, червоноголовий нирок, свіязь, широконіска, а також орябок, тетерев, глушець, слуква тощо. Полюють на куницю, річкового візона, горностая, ласицю, степового тхора, борсука, вовка, лисицю, єнота, зайця.

Суворо, при певних нормах, здійснюється полювання на лося, свині дикої, ведмедя й бобра, тому що в результаті вирубки лісів, забруднення водойм і полів їхня чисельність сильно скоротилася. Зникли багато видів птахів — у Башкортостані перестали гніздитися пелікан, стрепет, дрохва, степовий орел, повністю винищена хохуля. У Червону Книгу Башкортостану внесені деякі види хижих птахів, ссавців і комах.

З метою збереження природних комплексів створені національний парк «Башкирія», Башкирський заповідник, заповідник «Шульган-Таш».

Природоохоронні об'єкти

На території Республіки находиться національний парк «Башкирія», Башкирський заповідник, заповідник Шульган-Таш. На території Шульган-Таша є однойменна печера, більше відома як Капова — найбільша печера Уралу (довжина біля трьох кілометрів).

Ґрунти

В західній частині переважають чорноземи; на півночі від р. Білої — дерново-підзолисті і сірі лісові ґрунти. В гірських районах Уралу — гірськолісові сірі і гірськолучні ґрунти. На півночі і північному сході Предуралля поширені мішані темнохвойно-широколистяні ліси, які далі на південь переходять в широколистяні. На півдні — ковилово-різнотравні степи, переважно розорані.

Корисні копалини

У Башкортостані є родовища нафти (Арланське й Чекмагуське, Ішимбайське, Туймазінське, Шкаповське й ін.), природного газу (Кумертау, Янаул і ін., прогнозовані запаси більше 300 млрд м³), вугілля Південно-Уральського басейну (балансові запаси до 0,5 млрд тонн), залізної руди (балансові запаси близько 100 млн тонн), міді та цинку Сібайського родовища, золота, кам'яної солі, якісної цементної сировини.

Історія

В IX—X столітті башкири жили на території Південного Уралу між річками Волга, Кама, Тобол і верх, течією Яїку (Уралу). Башкири були кочовиками і займалися скотарством, полюванням, рибальством, бортництвом. Після завоювання татаро-монголами Башкирія ввійшла до складу Золотої Орди, а в 1-й половині XV століття була поділена між Казанським і Сибірським ханствами і Ногайською ордою.

Після завоювання московськими військами Казанського ханства (1552) основна частина башкирських племен 1554—1557 добровільно прийняла російське підданство. Під впливом російських селян-переселенців башкири починають займатись рільництвом і переходять від кочового до осілого життя. Башкири на чолі з Салаватом Юлаєвим, сподвижником Омеляна Пугачова, брали активну участь у селянській війні 1773—1775. З 1798 царський уряд поділив Башкирію на кантони (військові округи), сформувавши з населення нерегулярне військо для оборони кордонів. У 1865 кантонну систему управління ліквідовано й башкирів прирівняно до сільських жителів. У XVIII столітті і 1-й пол. XIX століття багато земель захопили російські поміщики й заводчики, а в пореформений період відбувається інтенсивне заселення Башкирії російськими переселенцями.

Ще у XVIII столітті в Башкирії виникла гірнича промисловість. У 1878 в Уфимській губернії було 200 промислових підприємств, в гірсько-лісових районах працювало 14 металургійних заводів, на яких переважали російські робітники (національний пролетаріат був незначний).

Утворення Малої Башкирії

Після Лютневої Революції 1917 року в регіоні почався процес національного руху за створення національно-територіальної автономії. У липні-серпні 1917 року в Оренбурзі пройшли I і II Всебашкирські з'їзди (курултаї), де було ухвалено рішення про потребу створення «демократичної республіки на національно-територіальних засадах» у складі федеративної Росії. Вибране першим і переобране другим з'їздами Башкирське обласне (центральне) шуро (рада) працювало в Оренбурзі і готувалося до Засновницьких зборів Росії, які мали відбутися в січні 1918 року.

Жовтневий переворот вніс корективи до процесу становлення автономії. 16 листопада 1917 року Башкирське обласне шуро проголошує частини територій Оренбурзької, Пермської, Самарської, Уфимської губерній автономною частиною Російської республіки — територіально-національної автономії Башкурдістан. Останнє рішення затверджено на III Всебашкирському з'їзді (курултаї), який проходив 8—20 грудня 1917 року в Оренбурзі.

Поняття «Мала Башкирія» введено в січні 1918 року в ході розробки проєкту «Положення про автономію Малої Башкирії». До складу Малої Башкирії віднесені південна частина Красноуфимського, південна Осинського, південно-східна Єкатеринбурзького, південно-західна Шадринського (Пермська губернія), південно-західна Челябінського, західна Троїцького, Верхньоуральського, північно-західна Орського, північна Оренбурзького (Оренбурзька губернія), південно-західна Бірського, північно-східна частина Стерлітамацького повітів (Уфимська губернія), східна Бугурусланського (Самарська губернія). Оцінково: територія — 78 439 км², населення — 1219,9 тисяч осіб.

20 березня 1919 року підписано «Угоду центральної Радянської влади з Башкирським урядом про Радянську Автономну Башкирію». У пресі опубліковано 23 березня 1919 року, тому офіційною датою утворення республіки вважається цей день. Відповідно до «Угоди» утворено Автономну Башкирську Радянську Республіку (АРБР). Термін «Мала Башкирія» і далі застосовувався щодо АРБР.

До її складу увійшли 17 волостей Оренбурського повіту, 28 волостей Орського повіту, 12 волостей Верхньоуральського повіту, 6 волостей Троїцького повіту, 9 волостей Челябінського повіту, 1 волость Бузулуцького повіту Оренбурзької губернії, 8 волостей Шадринського повіту, 4 волості Єкатеринбурзького повіту, 6 волостей і 5 окремих сел з 3 волостей Красноуфимського повіту Пермської губернії, 14 волостей Златоустовського повіту, 4 волості і башкирські селища 2 волостей Уфимського повіту, 29 волостей Стерлітамацького повіту Уфимської губернії.

7 волостей і місто Златоуст Златоустовського повіту, 6 волостей Уфимського повіту, 4 волості Троїцького повіту, 10 волостей Стерлітамацького повіту, з раніше оголошених у складі Малої Башкирії, до складу АБРР могли бути віднесені тільки після проведення опитування населення.

Прийнята нова адміністративно-територіальна структура, що складалася з 13 кантонів: Джітаровський, Кипчацький, Усерганський, Бурзян-Тангауровський, Там'ян-Катайський, Аргаяшський, Яланський, Кущинський, Дуванський, Кудейський, Табінський, Юрматінський, Ток-Чуранський.

Згідно з «Угодою» місцезнаходження столиці Автономної Башкирської Радянської Республіки повинен був визначити з'їзд Рад, а до ухвалення остаточного рішення тимчасовою офіційною столицею було село Темясово Бурзянської волості Орського повіту (нині Баймацький район). У зв'язку з наступом Колчака керівництво Республіки було евакуйовано до Саранська, де знаходилося з кінця квітня по серпень 1919 року. 20 серпня 1919 року уряд повернувся в місто Стерлітамак, яке стало фактичною столицею Малої Башкирії, при цьому знаходячись на території Уфимської губернії. 20 серпня 1920 року місто Стерлітамак, в листопаді цього ж року 16 волостей Стерлітамацького повіту передаються до складу республіки.

Утворення Великої Башкирії

14 червня 1922 р. декретом ВЦВК «Про розширення меж Автономної Башкирської Соціалістичної Радянської Республіки» Уфимська губернія була скасована. Уфимський, Бірський, Белебеєвський і Златоустовський повіти Уфимської губернії включені до складу Автономної Башкирської Соціалістичної Радянської Республіки. До складу Республіки також включені Тургаяцька, Сиростанська, Місська волості, місто Міас Міаського повіту Челябінської губернії. З Малої Башкирії в Челябінську губернію переданий Яланський кантон. Мензелінський повіт Уфимської губернії в 1920 році був включений до складу утвореної Автономної Татарської Соціалістичної Радянської Республіки.

Офіційною столицею Автономної Башкирської Соціалістичної Радянської Республіки стає місто Уфа. З юридичної точки зору Уфимська губернія як адміністративна одиниця припиняє своє існування, фактично відбувається злиття Башкирської Республіки і Уфимської губернії, з домінуванням в керівництві Великої Башкирії представників останньої.

Радянський період

До 1930 року існувала волосно-кантональна система. З 20 серпня 1930 року введена районна система адміністративно-територіального поділу. У травні 1952 року Башкирська АРСР була розділена на Уфимську і Стерлітамацьку області. У квітні наступного року це рішення було відкликано і обласний поділ у Башкирській АРСР скасовано.

Російський період

З 31 березня 1992 року  Республіка Башкортостан у складі Російської Федерації.

З 21 вересня 2022 року — почав формуватися збройний опір, у якому станом на 19 жовтня 2022 лічилося 2 700 осіб.[1] 3 жовтня партизани підпалили офіс партії КПРФ у Салаваті. 8 жовтня у районному центрі Архангельського району у 65 кілометрах від Уфи підпалили військкомат. Активісти вимагають незалежність республіки.[2]

Населення

Загальні характеристики

  • Населення — 4 042 377 осіб (2025)[3]
  • Питома вага міського населення — 62,82 % (2022)[4]
  • Щільність населення — 28,28 осіб/км² (2025)
  • Природний рух населення, на 1000 осіб: −4,8 (2020)[5]
    • Народжуваність, на 1000 осіб: 10,2 (2020)[5]
    • Смертність, на 1000 осіб: 15,0 (2020)[5]
  • Середнє число дітей на одну жінку — 1,299 (2025)[6]
  • Середня очікувана тривалість життя, років: 69,49 (чоловіки — 64,85; жінки — 74,19)[7] (2021)
  • Співвідношення жінок на 1000 чоловіків: 1132 (2017)[8]

Етнічний склад населення

Етнос 1926[9] 1939[10] 1959[11] 1979[12] 1989[13] 2002[14] 2010[15] 2021[16]
Осіб % Осіб % Осіб % Осіб % Осіб % Осіб % Осіб % Осіб %
Росіяни 1 064 707 39,9 1 281 347 40,6 1 418 147 42,4 1 547 893 40,3 1 548 291 39,3 1 490 715 36,4 1 432 906 36,1 1 509 246 37,5
Башкири 625 845 23,5 671 188 21,3 737 711 22,1 935 880 24,3 863 808 21,9 1 221 302 29,8 1 172 287 29,5 1 268 806 31,5
Татари 461 871 17,3 777 230 24,6 768 566 23,0 940 436 24,5 1 120 702 28,4 990 702 24,2 1 009 295 25,4 974 533 24,2
Марійці 79 298 3,0 90 163 2,9 93 902 2,8 106 793 2,8 105 768 2,7 105 829 2,6 103 658 2,6 84 988 2,1
Чуваші 84 886 3,2 106 892 3,4 109 970 3,3 122 344 3,2 118 509 3,0 117 317 2,9 107 450 2,7 79 950 2,0
Удмурти 23 256 0,9 25 103 0,8 25 388 0,8 25 906 0,7 23 696 0,6 22 625 0,6 21 477 0,5 17 149 0,4
Українці 76 710 2,9 92 289 2,9 83 594 2,5 75 571 2,0 74 990 1,9 55 249 1,3 39 875 1,0 14 876 0,4
Мордва 49 813 1,9 57 826 1,8 43 582 1,3 35 900 0,9 31 923 0,8 26 020 0,6 20 300 0,5 10 970 0,3
Узбеки 8 0,0 243 0,0 534 0,0 1 386 0,0 2 282 0,1 5 145 0,1 7 945 0,2 10 148 0,3
Вірмени 38 0,0 391 0,0 1 732 0,1 1 517 0,0 2 258 0,1 8 784 0,2 9 407 0,2 9 128 0,2
Таджики 42 0,0 292 0,0 735 0,0 2 939 0,1 4 127 0,1 8 073 0,2
Інші 199 404 7,5 55 306 1,8 58 375 1,7 50 353 1,3 50 129 1,3 53 343 1,3 45 993 1,2 37 500 0,9
Не вказали етнос 0 – 949 – 108 – 9 – 22 – 4 366 – 97 572 – 66 056 –

Розселення етносів Башкортостану

Українці в Башкортостані

Розселення українців у Башкортостані за міськими та сільськими поселеннями в 2002 та 2010 роках, у %

1926 року в Башкортостані було 77 000 українців. Згідно з переписом 1939 року українці становили 2,9 % всього населення республіки. Українці мешкали здебільшого в південно-західній частині Башкортостану, у степових та лісо­степових смугах.

Під час Другої світової війни між Башкортостаном та Україною розвинулися несподівані й тісні культурні зв'язки. В часи німецької окупації України Академія Наук УРСР, Спілка Письменників України, Оперний Театр ім. Т. Г. Шевченка перебували в Уфі. В цій же столиці видавався у той час журнал «Українська література», збірники «Наукових записок Інституту мови й лі­тератури AH УРCP» та ще кілька тогочасних українсь­ких часописів (зокрема «Література й мистецтво»).

Адміністративно-територіальний поділ

Станом на 2021 рік республіка поділялася на 54 муніципальних райони та 9 міських округів:

№
з/п 		Район, міський округ Площа,
км² 		Населення,
осіб (2002) 		Населення,
осіб (2010) 		Населення,
осіб (2021) 		Центр Поселення Населені
пункти
1 Абзеліловський район 4289,00 43262 45551 43890 Аскарово 15 91
2 Альшеєвський район 2411,42 48398 43467 36230 Раєвський 20 104
3 Архангельський район 2421,45 20165 18514 17156 Архангельське 12 71
4 Аскінський район 2542,09 24464 21272 17448 Аскіно 15 74
5 Аургазинський район 2014,03 38996 36970 31241 Толбази 21 137
6 Баймацький район 5630,55 62822 58572 54829 Баймак 23 93
7 Бакалинський район 1951,00 32327 28776 25267 Бакали 17 96
8 Балтачевський район 1598,32 24695 21623 17787 Старобалтачево 15 79
9 Белебеївський район 1911,20 102268 101896 94902 Белебей 17 90
10 Білокатайський район 3037,00 22623 20169 17393 Новобілокатай 13 46
11 Білоріцький район 11345,77 114334 107248 98677 Білоріцьк 20 100
12 Біжбуляцький район 2133,90 27999 26080 21065 Біжбуляк 13 85
13 Бірський район 1786,49 59875 61496 63382 Бірськ 15 78
14 Благоварський район 1688,15 25770 26004 24629 Язиково 15 87
15 Благовіщенський район 2323,90 48850 49736 48149 Благовіщенськ 16 100
16 Буздяцький район 1632,80 31178 30688 25996 Буздяк 12 81
17 Бураєвський район 1792,26 28320 25154 20420 Бураєво 13 95
18 Бурзянський район 4442,00 16839 16698 16719 Старосубхангулово 12 34
19 Гафурійський район 3038,02 36761 33869 30343 Красноусольський 16 95
20 Давлекановський район 1907,31 42138 42465 38278 Давлеканово 17 92
21 Дуванський район 3243,15 31449 31068 30505 Месягутово 13 47
22 Дюртюлинський район 1671,00 62972 64426 59952 Дюртюлі 15 88
23 Єрмекеєвський район 1438,00 18205 17162 15596 Єрмекеєво 13 51
24 Зіанчуринський район 3342,35 30091 27626 24272 Ісянгулово 15 78
25 Зілаїрський район 5773,99 18939 16590 14293 Зілаїр 13 57
26 Іглінський район 2454,00 45392 49675 66065 Ігліно 19 128
27 Ілішевський район 1973,00 36281 34654 31121 Верхньояркеєво 22 87
28 Ішимбайський район 4106,06 95805 91301 85165 Ішимбай 14 87
29 Калтасинський район 1518,70 29609 26268 21497 Калтаси 15 88
30 Караідельський район 3785,78 28960 27945 24089 Караідель 17 99
31 Кармаскалинський район 1750,88 54585 51504 48483 Кармаскали 16 122
32 Кігинський район 1688,36 19825 19137 16288 Верхні Кіги 9 39
33 Краснокамський район 1594,92 27552 27986 25785 Ніколо-Березовка 14 68
34 Кугарчинський район 3372,64 34203 31444 27247 Мраково 15 88
35 Кушнаренковський район 1717,77 29344 27491 25596 Кушнаренково 12 69
36 Куюргазинський район 2235,42 25587 25125 21741 Єрмолаєво 12 84
37 Мелеузівський район 3232,21 89672 88549 80243 Мелеуз 17 95
38 Мечетлінський район 1557,00 25604 25032 22108 Большеустьікінське 12 49
39 Мішкинський район 1689,11 27099 25318 21772 Мішкино 14 77
40 Міякинський район 2051,28 31789 28224 23805 Киргиз-Міяки 15 96
41 Нурімановський район 2511,84 21266 20824 19618 Красна Горка 12 52
42 Салаватський район 2182,00 25484 26566 22943 Малояз 16 60
43 Стерлібашевський район 1608,75 22007 20217 17340 Стерлібашево 15 69
44 Стерлітамацький район 2221,60 37699 40325 44329 Стерлітамак 20 111
45 Татишлинський район 1376,15 26803 25159 21535 Верхні Татишли 13 75
46 Туймазинський район 2403,52 129467 131225 130351 Туймази 19 114
47 Уфимський район 1598,77 56351 67067 102303 Уфа 19 89
48 Учалинський район 4549,00 75794 73268 69520 Учали 19 88
49 Федоровський район 1693,24 19675 18650 15700 Федоровка 14 68
50 Хайбуллінський район 3911,66 33072 33398 29679 Ак'яр 14 56
51 Чекмагушівський район 1692,00 33031 30780 27467 Чекмагуш 13 78
52 Чишминський район 1823,77 52663 52344 51409 Чишми 16 104
53 Шаранський район 1384,00 24494 22514 18881 Шаран 13 104
54 Янаульський район 2093,81 50700 48134 42823 Янаул 19 104
1 Агідельський міський округ 66,50 18721 16370 13935 Агідель - 1
2 Кумертауський міський округ 169,60 69792 67078 62881 Кумертау - 5
3 Міжгорський міський округ 221,00 19082 17352 15404 Міжгор'є - 1
4 Нефтекамський міський округ 147,25 129810 133535 142894 Нефтекамськ - 8
5 Октябрський міський округ 105,83 108647 109474 113737 Октябрський - 1
6 Салаватський міський округ 106,23 158600 156095 148947 Салават - 1
7 Сібайський міський округ 157,40 60144 63838 61032 Сібай - 2
8 Стерлітамацький міський округ 108,52 264362 273486 247134 Стерлітамак - 1
9 Уфимський міський округ 707,93 1049925 1071640 1137500 Уфа - 25

Найбільші населені пункти

№ Населений пункт 2002 2010 2025
1 Уфа 1 042 437 1 062 319 1 166 098
2 Стерлітамак 264 362 273 486 280 487
3 Салават 158 600 156 095 144 970
4 Нефтекамськ 122 290 121 733 133 874
5 Октябрський 108 647 109 474 116 510
6 Туймази 66 687 66 836 67 209
7 Білоріцьк 71 093 68 806 62 742
8 Ішимбай 70 195 66 259 61 978
9 Белебей 60 928 60 188 58 615
10 Кумертау 65 003 62 851 56 748
11 Сібай 59 082 62 763 55 354
12 Мелеуз 62 949 61 390 54 847
13 Бірськ 39 992 41 635 44 611
14 Учали 37 196 37 788 35 915
15 Благовіщенськ 32 989 34 239 34 988
16 Ігліно 13 931 16 811 31 169
17 Дюртюлі 29 984 31 274 30 706
18 Янаул 27 909 26 924 25 274
19 Чишми 21 008 21 196 22 179
20 Давлеканово 23 860 24 073 21 013
21 Приютово 21 150 20 891 19 038
22 Раєвський 20 022 19 557 18 698
23 Баймак 17 223 17 710 17 507
24 Міжгор'є 19 082 17 352 15 475
25 Агідель 18 721 16 370 13 548
26 Чекмагуш 11 204 11 382 13 024
27 Месягутово 10 497 10 883 12 019
28 Михайловка 4 336 5 384 11 389
29 Красноусольський 11 796 11 991 11 241
30 Кармаскали 7 843 8 540 11 076
31 Бураєво 8 946 9 522 10 752
32 Бакали 9 514 9 568 10 282
33 Кандри 12 077 10 885 10 138
Населені пункти Башкортостану з чисельністю населення понад 10 тисяч осіб:

Влада

Економіка

Промисловість

Найважливіші галузі промисловості — нафтовидобуток (23 % промислового продукту) («Башнєфть») і нафтопереробка (20 %); хімія й нафтохімія (16 %) («Салаватнєфтєоргсінтез», «Уфанєфтєхім», «Ішимбайський НПЗ», «Приютовський» і «Туймазінський ГПЗ»).

Електроенергетика (13 % промислового продукту) представлена Кармановською ГРЕС (1800МВТ), Салаватськими (530 і 264 МВТ), Стерлітамацькими (511 і 355 МВТ), Уфимськими (94, 466, 110 і 400 МВТ), Приуфимською (200 МВТ), Кумертауською (145 МВТ) і Зауральською (27 МВТ) ТЕЦ; Павловською (164 МВТ), Юмагузінською (45 МВТ) і малими ГЕС на річках Сакмара, Дьома й Великий Ік. У районі селіща Тюпкільди Туймазінського району розташована дослідно-експериментальна вітрова електростанція потужністю 2,2 МВТ. По федеральній програмі розвитку атомної енергетики (2005) можливе поновлення будівництва Башкирської АЕС (м. Агідель).

Є також деревообробна промисловість і промисловість будівельних матеріалів. Найбільші промислові центри — Уфа, Стерлітамак, Салават, Нефтекамськ, Туймази, Октябрський. Розвинені машинобудування й металообробка.

Сільське господарство

Сільське господарство — зерново-тваринницького напрямку. Вирощуються пшениця, жито, овес, ячмінь (зернові культури) і цукровий буряк, соняшник (технічні культури).

М'ясо-молочне тваринництво, свинарство, м'ясо-шерстне вівчарство, птахівництво, конярство й бджільництво.

Транспорт

Уфа зв'язана залізницями із Самарою, Челябінськом і іншими містами. Через регіон проходить автомагістраль М5 «Урал», до Уфи прокладена М7 «Волга». Судноплавні річки — Біла й Уфа. Розвинений трубопровідний транспорт.

Наука, освіта й культура

Наука

Освіта

Культура

З 1939 року в Башкортостані діє Державний академічний ансамбль народного танцю ім. Файзі Гаскарова.

Знамениті уродженці

Див. також

Джерела

  1. ↑ У російському Башкортостані створюють збройний опір режиму Путіна: чоловіків кличуть у підпілля. 24 Канал (укр.). Процитовано 21 жовтня 2022.
  2. ↑ «Это не наша война»: башкирские националисты создают вооружённое сопротивление - Вёрстка (рос.). 18 жовтня 2022. Процитовано 21 жовтня 2022.
  3. ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2025 года. Росстат.
  4. ↑ Численность населения по полу по субъектам Российской Федерации на 1 января 2022 года (с учётом итогов Всероссийской переписи населения 2020 г.). Федеральная служба государственной статистики. Архів оригіналу за 18 лютого 2023. Процитовано 17 вересня 2026.
  5. ↑ а б в Рождаемость, смертность и естественный прирост населения по субъектам Российской Федерации за 2020 год.
  6. ↑ Суммарный коэффициент рождаемости (число детей, рождённых одной женщиной на протяжении всего периода (15-49 лет). Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 17 вересня 2026.
  7. ↑ Демографический ежегодник России. Федеральная служба государственной статистики. Росстат. Архів оригіналу за 17 лютого 2022.
  8. ↑ Регионы России. Социально-экономические показатели. gks.ru. Росстат.
  9. ↑ Всесоюзная перепись населения 1926 года. Национальный состав населения по регионам России: Башкирская АССР. Демоскоп.
  10. ↑ Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения по регионам России: Башкирская АССР. Демоскоп.
  11. ↑ Всесоюзная перепись населения 1959 года. Национальный состав населения по регионам России: Башкирская АССР. Демоскоп.
  12. ↑ Всесоюзная перепись населения 1979 года. Национальный состав населения по регионам России: Башкирская АССР. Демоскоп.
  13. ↑ Всесоюзная перепись населения 1989 года. Национальный состав населения по регионам России: Башкирская АССР. Демоскоп.
  14. ↑ Джерело. Архів оригіналу за 24 січня 2012.
  15. ↑ Всероссийская перепись населения 2010 года. Официальные итоги с расширенными перечнями по национальному составу населения и по регионам. 18 жовтня 2012. Архів оригіналу за 9 грудня 2021.
  16. ↑ Национальный состав населения. Federal State Statistics Service. 30 грудня 2022.
  17. ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Література

  • (рос.) Башкортостан: Краткая энциклопедия. — Уфа : Научное изд-во «Башкирская энциклопедия», 1996. — 672 с.
  • (рос.) Золотое Кольцо Башкортостана: обоснование и стратегия развития Национального туристского маршрута / Под ред. П. М. Шульгина. — М. : Институт Наследия, 2004. — 70 с.
  • (рос.) Республика Башкортостан. Культурное и природное наследие / Отв. ред. Ю.А. Веденин. Ред.-сост. В. К. Бронникова, А. И. Ельчанинов. — М. : Институт Наследия, 2007. — 37 с.
  • (рос.) Республика Башкортостан. Культурное и природное наследие. Карта масштаба 1:500 000 / Ред. А. И. Ельчанинов, В. К. Бронникова. — М. : Институт Наследия, 2007.
  • (рос.) Савельев Н. С. Свод археологических памятников Республики Башкортостан, выявленных в 1987–2000 годах. — Уфа : Информреклама, 2004. — 184 с.
  • (рос.) Ширгазин А. Р. Православные храмы Башкирии: история и архитектура (каталог-справочник). — Уфа : Башкортостан, 1995. — 159 с.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).