Куниця
| Куниця | |
|---|---|
| |
| Соболь (Martes zibellina) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Хижі (Carnivora) |
| Родина: | Мустелові (Mustelidae) |
| Підродина: | Росомахові (Guloninae) |
| Рід: | Куниця (Martes) Pinel, 1792 |
| Типовий вид | |
| Martes foina (Erxleben, 1777) | |
| Види | |
| |
| |
| Ареали видів роду Куниця | |
 Вікісховище: Martes
| |
Куни́ця[1][2][3], куна́[1][2] або куня́[4] (Martes) — рід хижих ссавців із підродини росомахових. Це стрункі, спритні тварини, переважно лісові мешканці Північної півкулі та Зондських островів. Довжина голови й тулуба становить 36–65 см, хвоста — 12–45 см; важать — 300–5500 грамів. Волосяний покрив густий, пухнастий і м'який, переважно буруватого кольору, у деяких видів є світла пляма на шиї. Куниці харчуються дрібними ссавцями, птахами та їхніми яйцями, а також ягодами й іншими частинами рослин.
Морфологія
Зовнішні ознаки
Це невеликого або середнього розміру пальцехідні тварини, з короткими п'ятипальцевими лапами, пальці яких вільні і закінчуються гострими невеликими напіввтяжними пазурями. Вони вирізняються гострою мордою, короткими вухами, довгим струнким тулубом і пухнастим хвостом, що становить половину довжини тіла; задньопрохідні залози завжди наявні.
Краніологія (череп, зуби)
Кутніх зубів 5 або 6, останній верхній — дрібний, хижий зуб нижньої щелепи також дрібний і має горбок з внутрішнього боку.
Видовий склад
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
у складі роду 8 сучасних видів:
- куниця американська — M. americana,
- Martes caurina
- куниця харза — M. flavigula,
- куниця кам'яна — M. foina,
- куниця нільгирійська — M. gwatkinsii,
- куниця лісова — M. martes,
- куниця японська — M. melampus,
- куниця соболь — M. zibellina
- Виявлено кілька викопних видів: †M. palaeosinensis, †M. wenzensis, †M. vetus
Рід куниця у фауні України
У фауні України рід представлений двома видами:
- куна лісова, або звичайна (Martes martes)
- куна кам'яна, або хатня (Martes foina).
Господарське значення
Куниці часто мешкають біля осель людей, що особливо притаманно куниці хатній, або кам'яній. У таких місцях куниць приваблюють як численні схованки, так і багатий вибір поживи (зокрема, кури та кролі). Куниця краде курей вночі коли їхні господарі сплять. Ця тварина дуже хитра й порска, її важко спіймати. Найчастіше вона пересувається дахами.
Етимологія
Назва куниця походить від давньоруського куна — «куниця; хутро куниці; хутро куниці як грошова одиниця; дрібна монета», походить від праслов'янського куна й зменшувального куниця, спорідненого з литовськими, латиськими та пруськими назвами і зводиться до індоєвропейського *keun-/koun- — «куниця»[5].
Примітки
- ↑ а б Шарлемань М. Звірі України. Короткий порадник до визначання, збірання і спостерігання ссавців (Mammalia) України. — Київ : Всеукр. кооп. видавн. союз, 1920. — С. 30.
- ↑ а б Шарлемань М. Ссавці. — Плазуни. — Земноводяні. — Київ : Держ. вид-во України, 1927. — С. 21. Архівовано з джерела 4 червня 2016
- ↑ Маркевич О. П., Татарко К. I. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник: термінологія і номенклатура. — Київ : Наукова думка, 1983. — С. 194.
- ↑ Словник Грінченка 1958 онлайн. Архів оригіналу за 26 квітня 2016. Процитовано 18 квітня 2016.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — С. 140, 141. — ISBN 5-12-001263-9.
Джерела
- Куниця [Архівовано 24 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Види ссавців світу (2005)
- Ronald M. Nowak. Walker's carnivores of the world. — JHU Press, 2005. — С. 152. — ISBN 0801880327.
|
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).