YaChudo

Ашер Оксана Михайлівна

Переглядів: 0. Оновлено 04.11.2026.

Ашер (Драй-Хмара) Оксана Михайлівна
Ім'я при народженнікілька Oksana Draj-Chmara[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася20 березня 1923
Кам'янець-Подільськ, УРСР, СРСР
Померла15 липня 2018
Такего, Нью-Йорк, США
ПохованняГрін-Вудський цвинтар[1]
Діяльністьлітературознавиця, філологиня, освітянка, літературознавиця Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКарлов університет
Галузьлітературознавство[2] і філологія[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладКолумбійський університет
Університет Ітаки
Сорбонна
Лонг-Айлендський університет
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор
ЧленствоНаукове товариство імені Шевченка Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоМихайло Драй-Хмара
МатиНіна Драй-Хмара
У шлюбі зПітер Ашер
Дітидвоє синів

Аше́р Окса́на Миха́йлівна (англ. Oxana Asher), до шлюбу Драй-Хмара (20 березня 1923[3], Кам'янець-Подільськ, УРСР — 15 липня 2018, Такего[1], Нью-Йорк, США) — українська літературознавиця, філологиня, освітянка. Докторка слов'янської філології (1967), професорка. Дійсна членкиня Української вільної академії наук і Наукового товариства імені Шевченка в США. Досліджувала творчість свого батька, поета Михайла Драй-Хмари.

Життєпис

Оксана Драй-Хмара народилася 20 березня 1923[3] року в місті Кам'янець-Подільський у родині українського поета Михайла Драй-Хмари та художниці Ніни Петрівни Драй-Хмари (до шлюбу Длугопольської).

Невдовзі переїхала до Києва, де родина Драй-Хмар мешкала в центрі міста на вулиці Садовій у приміщенні колишнього японського консульства. У Пролетарському парку, що був напроти будинку, часто гуляла з батьком. У ранньому дитинстві стала вивчати разом з учителькою німецьку мову. З семи років навчалася у музичній школі при Київській консерваторії.

1934 року перші дитячі вірші Оксани опублікував журнал «Жовтеня».

Через два роки після репресії батька, у червні 1937 року, Оксану разом із мамою вислали з Києва у Башкирію — в місто Белебей. Наступного літа тітка забрала Оксану назад до Києва.

У 1938—1941 роках навчалася в Києві в середній школі № 105. Після смерті батька (січень 1939 року) матері дозволили повернутися до Києва. Разом із дочкою вони мешкали в Миколи Грінченка.

У 1942—1945 роках навчалася в консерваторії при Карловому університеті в Празі. По закінченні навчання разом із мамою виїхала спершу до Німеччини, а згодом до Бельгії. Звідти 1951 року вони емігрували до США.

У 1951—1952 роках викладала українську мову в Корнелльському університеті (Ітака, США).

У 1952—1955 роках була аспіранткою слов'янського відділу Колумбійського університету в Нью-Йорку, де здобула ступінь магістрині за роботу «Михайло Драй-Хмара: український поет у Радянському Союзі».

У 1964—1967 роках була аспіранткою університету Сорбонна в Парижі, де здобула ступінь докторки слов'янської філології за дисертацію «Михайло Драй-Хмара і українська неокласична школа»[4].

Викладала російську мову та літературу й була професором Лонґ-Айлендського університету (1970—1972) та Політехнічного інституту (1972—1974, обидва — Нью-Йорк). 1974—1975 — викладачка української літератури на філософському факультеті УВУ (Мюнхен)[5].

Дійсний член НТШ з 1987 року.

Проживала в Нью-Йорку. У шлюбі з адвокатом Пітером Ашером мала двох синів. Похована на Грін-Вудському цвинтарі у Брукліні.

Дослідницька діяльність

Досліджувала творчість батька. Підготувала та видала літературну, наукову та епістолярну спадщину Михайла Драй-Хмари, написала передмови до українських та англомовних видань його творів.

Переклала вірші батька для антології української поезії ХХ століття в англомовних перекладах «Сто років юності» (Львів, 2000)[6].

Праці

  • Ашер Оксана. Переглядаючи батьків архів // Безсмертні. — Мюнхен: Інститут літератури ім. М. Ореста, 1963. — С. 149—163.
  • Ашер Оксана. Біографічний нарис // Михайло Драй-Хмара. Поезії. — Нью-Йорк, 1964. — С. 275—286.
  • Ашер Оксана. Драй-Хмара як поет // Поезії. — Нью-Йорк, 1964. — С. 7-23.
  • Ашер Оксана. Портрет Михайла Драй-Хмари // Михайло Драй-Хмара: З літературно-наукової спадщини. Записки НТШ. — Нью-Йорк, 1979. — Т. 107.
  • Asher Oxana. A Ukrainian Poet's Fate in the Soviet Union // «The Ukrainian Quarterly», vol.XIII, № 2, June 1957, pp. 127–137.
  • Asher Oxana. Ukrainian Poet Dray-Khmara on the Ukrainian Literary Life // «The Ukrainian Quarterly», vol.XIII, № 3, September 1957, pp. 255–267.
  • Dray-Khmara's Poetic Creativeness // «The Ukrainian Quarterly», vol.XIV, December 1957, pp. 355–365.
  • Dray-Khmara's Poetical Creativeness // «The Ukrainian Quarterly», vol.XIV, № 1. March 1958, pp. 77–83.
  • Asher Oxana. A Ukrainian Poet in the Soviet Union // Jersey City, Svoboda, 1959, 50 pp.
  • Ашер Оксана. Фатальна ніч // Сучасність. — 1965. — Липень. — С. 24-27.
  • Драй-Хмара й українська неоклясична школа (Резюме дисертації) // Слово: Збірник літератури й мистецтва. — Едмонтон, 1970. — С. 213-220.
  • Ашер Оксана. Поезія Михайла Драй-Хмари // Нові дні. — Торонто, 1974. — Число 297. — С. 9-11, 31-32; Число 298. — С. 8-13.
  • Ашер Оксана. Портрет Михайла Драй-Хмари // Свобода (Нью-Йорк). 1975. — 7, 8, 11, 12, 13 і 14 лютого. — С. 2.
  • Asher Oxana. Draj-Chmara et L'ecole «neo-classique» ukrainienne // Department of Slavic Studies, University of Manitoba, Winnipeg — New York, 1975, ст. 324.
  • Михайло Драй-Хмара // Вісник (Нью-Йорк). — 1975. — Червень. — С. 16—17.
  • Драй-Хмара Оксана. Промінь крізь хмари: Збірка поезій. / Передм. Н. Ксьондзик. 2010, 96 с. ISBN 978-966-1676-20-5

Примітки

  1. ↑ а б Oxana D. Asher. https://www.coxeandgraziano.com/ (англ.). Coxe and Graziano Funeral Home. Процитовано 16 жовтня 2026. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |website= (довідка)
  2. ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
  3. ↑ а б Нові факти до біографії Оксани Драй-Хмари (Ашер) | Слово і Час (укр.). 31 серпня 2024. Процитовано 7 жовтня 2024.
  4. ↑ Поліщук, Володимир (2020). Літературна енциклопедія Черкащини. Т. 1. А—К. Т. 1. А—К. Черкаси: Видавець Чабаненко Ю. А. с. 35—36. ISBN 978-966-920-580-3.
  5. ↑ АШЕР Оксана. https://encyclopedia.com.ua/. Енциклопедія «Наукове товариство імені Шевченка». Процитовано 16 жовтня 2026. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |website= (довідка)
  6. ↑ Людмила Таран. Антологія віку [Архівовано 2 грудня 2008 у Wayback Machine.] // Дзеркало тижня. — 2001 — № 7.

Література

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).