YaChudo

Обернені тригонометричні функції

Переглядів: 0. Оновлено 11.10.2026.

Обернені тригонометричні функції
Зображення
Обернений елементтригонометричні функції Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Обернені тригонометричні функції у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Обернені тригонометричні функції (аркфункції) — математичні функції, що є оберненими до тригонометричних функцій.

До обернених тригонометричних функцій відносять 6 функцій:

  • аркси́нус (arcsin)
  • аркко́синус (arccos)
  • аркта́нгенс (arctg; в іноземній літературі arctan)
  • арккота́нгенс (arcctg; в іноземній літературі arccot чи arccotan)
  • арксе́канс (arcsec)
  • арккосе́канс (arccosec; в іноземній літературі arccsc)

Назва оберненої тригонометричної функції утворюється від назви тригонометриної функції за допомогою префікса «арк-» (від лат. arc — дуга). Це тому, що геометрично значення оберненої тригонометричної функції рівне дузі одиничного кола (чи кутові, що стягує цю дугу), яка опирається на заданий відрізок.

Основні властивості

Головні значення

Оскільки жодна із тригонометричних функції не є однозначною, вони мають обмеження для того, щоб мати обернені функції. Тому області значень обернених функцій є відповідними підмножинами області визначення початкових функцій.

Функцію y = arcsin(x) можна визначити як таку, що sin(y) = x. Для даного дійсного числа x, в діапазоні −1 ≤ x ≤ 1, існує декілька (на справді, нескінченно багато) чисел y, таких що sin(y) = x; наприклад, sin(0) = 0, але і sin(π) = 0, sin(2π) = 0, і так далі. Якщо необхідно отримати лише одне значення, функцію можна обмежити до її головної області. Із таким обмеженням, для кожного x вираз arcsin(x) буде обчислювати лише одне значення, яке називається головним значенням. Ці властивості застосовується до всіх обернених тригонометричних функцій.

Головні області значень обернених функцій наведені у таблиці.

Назва Позначення Визначення Можливі дійсні значення аргументу функції
Область значень
(радіани)
Область значень
(градуси)
арксинус y = arcsin x x = sin y −1 ≤ x ≤ 1 −π/2 ≤ y ≤ π/2 −90° ≤ y ≤ 90°
арккосинус y = arccos x x = cos y −1 ≤ x ≤ 1 0 ≤ y ≤ π 0° ≤ y ≤ 180°
арктангенс y = arctg x x = tg y всі дійсні числа −π/2 < y < π/2 −90° < y < 90°
арккотангенс y = arcctg x x = ctg y всі дійсні числа 0 < y < π 0° < y < 180°
арксеканс y = arcsec x x = sec y x ≤ −1 або 1 ≤ x 0 ≤ y < π/2 або π/2 < y ≤ π 0° ≤ y < 90° або 90° < y ≤ 180°
арккосеканс y = arccosec x x = cosec y x ≤ −1 або 1 ≤ x −π/2 ≤ y < 0 або 0 < y ≤ π/2 -90° ≤ y < 0° або 0° < y ≤ 90°

Основні відношення

Головні значення функцій arcsin(x) та arccos(x).
Головні значення функцій arcsec(x) та arccsc(x).

Доповнювальний кут:

arccos ⁡ x = π 2 − arcsin ⁡ x {\displaystyle \arccos {x}={\frac {\pi }{2}}-\arcsin {x}}
arccot ⁡ x = π 2 − arctan ⁡ x {\displaystyle \operatorname {arccot} {x}={\frac {\pi }{2}}-\arctan {x}}
arccsc ⁡ x = π 2 − arcsec ⁡ x {\displaystyle \operatorname {arccsc} {x}={\frac {\pi }{2}}-\operatorname {arcsec} {x}}

Від'ємний аргумент:

arcsin ⁡ ( − x ) = − arcsin ⁡ x {\displaystyle \arcsin {(-x)}=-\arcsin {x}\!}
arccos ⁡ ( − x ) = π − arccos ⁡ x {\displaystyle \arccos {(-x)}=\pi -\arccos {x}\!}
arctan ⁡ ( − x ) = − arctan ⁡ x {\displaystyle \arctan {(-x)}=-\arctan {x}\!}
arccot ⁡ ( − x ) = π − arccot ⁡ x {\displaystyle \operatorname {arccot} {(-x)}=\pi -\operatorname {arccot} {x}\!}
arcsec ⁡ ( − x ) = π − arcsec ⁡ x {\displaystyle \operatorname {arcsec} {(-x)}=\pi -\operatorname {arcsec} {x}\!}
arccsc ⁡ ( − x ) = − arccsc ⁡ x {\displaystyle \operatorname {arccsc} {(-x)}=-\operatorname {arccsc} {x}\!}

Обернений аргумент:

arccos ⁡ ( 1 / x ) = arcsec ⁡ x {\displaystyle \arccos(1/x)\,=\operatorname {arcsec} x\,}
arcsin ⁡ ( 1 / x ) = arccsc ⁡ x {\displaystyle \arcsin(1/x)\,=\operatorname {arccsc} x\,}
arctan ⁡ ( 1 / x ) = 1 2 π − arctan ⁡ x = arccot ⁡ x ,  if  x > 0 {\displaystyle \arctan(1/x)={\tfrac {1}{2}}\pi -\arctan x=\operatorname {arccot} x,{\text{ if }}x>0\,}
arctan ⁡ ( 1 / x ) = − 1 2 π − arctan ⁡ x = − π + arccot ⁡ x ,  if  x < 0 {\displaystyle \arctan(1/x)=-{\tfrac {1}{2}}\pi -\arctan x=-\pi +\operatorname {arccot} x,{\text{ if }}x<0\,}
arccot ⁡ ( 1 / x ) = 1 2 π − arccot ⁡ x = arctan ⁡ x ,  if  x > 0 {\displaystyle \operatorname {arccot}(1/x)={\tfrac {1}{2}}\pi -\operatorname {arccot} x=\arctan x,{\text{ if }}x>0\,}
arccot ⁡ ( 1 / x ) = 3 2 π − arccot ⁡ x = π + arctan ⁡ x ,  if  x < 0 {\displaystyle \operatorname {arccot}(1/x)={\tfrac {3}{2}}\pi -\operatorname {arccot} x=\pi +\arctan x,{\text{ if }}x<0\,}
arcsec ⁡ ( 1 / x ) = arccos ⁡ x {\displaystyle \operatorname {arcsec}(1/x)=\arccos x\,}
arccsc ⁡ ( 1 / x ) = arcsin ⁡ x {\displaystyle \operatorname {arccsc}(1/x)=\arcsin x\,}

Якщо наявна тільки частина таблиці для sine:

arccos ⁡ x = arcsin ⁡ 1 − x 2 ,  if  0 ≤ x ≤ 1 {\displaystyle \arccos x=\arcsin {\sqrt {1-x^{2}}},{\text{ if }}0\leq x\leq 1}
arctan ⁡ x = arcsin ⁡ x x 2 + 1 {\displaystyle \arctan x=\arcsin {\frac {x}{\sqrt {x^{2}+1}}}}

Із формули половинного кута tan ⁡ θ 2 = sin ⁡ θ 1 + cos ⁡ θ {\displaystyle \tan {\frac {\theta }{2}}={\frac {\sin \theta }{1+\cos \theta }}} , отримаємо:

arcsin ⁡ x = 2 arctan ⁡ x 1 + 1 − x 2 {\displaystyle \arcsin x=2\arctan {\frac {x}{1+{\sqrt {1-x^{2}}}}}}
arccos ⁡ x = 2 arctan ⁡ 1 − x 2 1 + x ,  if  − 1 < x ≤ + 1 {\displaystyle \arccos x=2\arctan {\frac {\sqrt {1-x^{2}}}{1+x}},{\text{ if }}-1<x\leq +1}
arctan ⁡ x = 2 arctan ⁡ x 1 + 1 + x 2 {\displaystyle \arctan x=2\arctan {\frac {x}{1+{\sqrt {1+x^{2}}}}}}

Відношення між оберненими тригонометричними та тригонометричними функціями

Тригонометричні функції, аргументом яких є обернені тригонометричні функції, приведені в таблиці нижче. Їх можна швидко вивести із геометрії правильного трикутника, одна із сторін якого має довжину 1, а інша сторона має довжину x (будь-яке дійсне число що приймає значення від 0 до 1), і застосувавши Теорему Піфагора і визначення тригонометричних співвідношень.

θ {\displaystyle \theta } sin ⁡ ( θ ) {\displaystyle \sin(\theta )} cos ⁡ ( θ ) {\displaystyle \cos(\theta )} tan ⁡ ( θ ) {\displaystyle \tan(\theta )} Діаграми
arcsin ⁡ ( x ) {\displaystyle \arcsin(x)} sin ⁡ ( arcsin ⁡ ( x ) ) = x {\displaystyle \sin(\arcsin(x))=x} cos ⁡ ( arcsin ⁡ ( x ) ) = 1 − x 2 {\displaystyle \cos(\arcsin(x))={\sqrt {1-x^{2}}}} tan ⁡ ( arcsin ⁡ ( x ) ) = x 1 − x 2 {\displaystyle \tan(\arcsin(x))={\frac {x}{\sqrt {1-x^{2}}}}}
arccos ⁡ ( x ) {\displaystyle \arccos(x)} sin ⁡ ( arccos ⁡ ( x ) ) = 1 − x 2 {\displaystyle \sin(\arccos(x))={\sqrt {1-x^{2}}}} cos ⁡ ( arccos ⁡ ( x ) ) = x {\displaystyle \cos(\arccos(x))=x} tan ⁡ ( arccos ⁡ ( x ) ) = 1 − x 2 x {\displaystyle \tan(\arccos(x))={\frac {\sqrt {1-x^{2}}}{x}}}
arctan ⁡ ( x ) {\displaystyle \arctan(x)} sin ⁡ ( arctan ⁡ ( x ) ) = x 1 + x 2 {\displaystyle \sin(\arctan(x))={\frac {x}{\sqrt {1+x^{2}}}}} cos ⁡ ( arctan ⁡ ( x ) ) = 1 1 + x 2 {\displaystyle \cos(\arctan(x))={\frac {1}{\sqrt {1+x^{2}}}}} tan ⁡ ( arctan ⁡ ( x ) ) = x {\displaystyle \tan(\arctan(x))=x}
arccsc ⁡ ( x ) {\displaystyle \operatorname {arccsc}(x)} sin ⁡ ( arccsc ⁡ ( x ) ) = 1 x {\displaystyle \sin(\operatorname {arccsc}(x))={\frac {1}{x}}} cos ⁡ ( arccsc ⁡ ( x ) ) = x 2 − 1 x {\displaystyle \cos(\operatorname {arccsc}(x))={\frac {\sqrt {x^{2}-1}}{x}}} tan ⁡ ( arccsc ⁡ ( x ) ) = 1 x 2 − 1 {\displaystyle \tan(\operatorname {arccsc}(x))={\frac {1}{\sqrt {x^{2}-1}}}}
arcsec ⁡ ( x ) {\displaystyle \operatorname {arcsec}(x)} sin ⁡ ( arcsec ⁡ ( x ) ) = x 2 − 1 x {\displaystyle \sin(\operatorname {arcsec}(x))={\frac {\sqrt {x^{2}-1}}{x}}} cos ⁡ ( arcsec ⁡ ( x ) ) = 1 x {\displaystyle \cos(\operatorname {arcsec}(x))={\frac {1}{x}}} tan ⁡ ( arcsec ⁡ ( x ) ) = x 2 − 1 {\displaystyle \tan(\operatorname {arcsec}(x))={\sqrt {x^{2}-1}}}
arccot ⁡ ( x ) {\displaystyle \operatorname {arccot}(x)} sin ⁡ ( arccot ⁡ ( x ) ) = 1 1 + x 2 {\displaystyle \sin(\operatorname {arccot}(x))={\frac {1}{\sqrt {1+x^{2}}}}} cos ⁡ ( arccot ⁡ ( x ) ) = x 1 + x 2 {\displaystyle \cos(\operatorname {arccot}(x))={\frac {x}{\sqrt {1+x^{2}}}}} tan ⁡ ( arccot ⁡ ( x ) ) = 1 x {\displaystyle \tan(\operatorname {arccot}(x))={\frac {1}{x}}}

Похідна для дійсних та комплексних значень x:

d d x arcsin ⁡ x = 1 1 − x 2 d d x arccos ⁡ x = − 1 1 − x 2 d d x arctan ⁡ x = 1 1 + x 2 d d x arccot ⁡ x = − 1 1 + x 2 d d x arcsec ⁡ x = 1 x x 2 − 1 d d x arccsc ⁡ x = − 1 x x 2 − 1 {\displaystyle {\begin{aligned}{\frac {d}{dx}}\arcsin x&{}={\frac {1}{\sqrt {1-x^{2}}}}\\{\frac {d}{dx}}\arccos x&{}={\frac {-1}{\sqrt {1-x^{2}}}}\\{\frac {d}{dx}}\arctan x&{}={\frac {1}{1+x^{2}}}\\{\frac {d}{dx}}\operatorname {arccot} x&{}={\frac {-1}{1+x^{2}}}\\{\frac {d}{dx}}\operatorname {arcsec} x&{}={\frac {1}{x\,{\sqrt {x^{2}-1}}}}\\{\frac {d}{dx}}\operatorname {arccsc} x&{}={\frac {-1}{x\,{\sqrt {x^{2}-1}}}}\end{aligned}}}

Тільки для дійсних значень x:

d d x arcsec ⁡ x = 1 | x | x 2 − 1 ; | x | > 1 d d x arccsc ⁡ x = − 1 | x | x 2 − 1 ; | x | > 1 {\displaystyle {\begin{aligned}{\frac {d}{dx}}\operatorname {arcsec} x&{}={\frac {1}{|x|\,{\sqrt {x^{2}-1}}}};\qquad |x|>1\\{\frac {d}{dx}}\operatorname {arccsc} x&{}={\frac {-1}{|x|\,{\sqrt {x^{2}-1}}}};\qquad |x|>1\end{aligned}}}

Приклад знаходження похідної: нехай θ = arcsin ⁡ x {\displaystyle \theta =\arcsin x\!} , отримаємо:

d arcsin ⁡ x d x = d θ d sin ⁡ θ = 1 cos ⁡ θ = 1 1 − sin 2 ⁡ θ = 1 1 − x 2 {\displaystyle {\frac {d\arcsin x}{dx}}={\frac {d\theta }{d\sin \theta }}={\frac {1}{\cos \theta }}={\frac {1}{\sqrt {1-\sin ^{2}\theta }}}={\frac {1}{\sqrt {1-x^{2}}}}}

Застосування

Знаходження кутів прямокутного трикутника

Прямокутний трикутник: a - протилежний катет, b - прилеглий катет і h- гіпотенуза.

Обернені тригонометричні функції є корисними, коли необхідно визначити два не прямі кути прямокутного трикутника при відомих довжинах сторін трикутника. Якщо для прямокутного трикутника згадати визначення синуса, наприклад, буде отримане наступне

θ = arcsin ⁡ ( a h ) . {\displaystyle \theta =\arcsin \left({\frac {\text{a}}{\text{h}}}\right)\,.}

Часто, гіпотенуза є не відомою і перед застосуванням функцій арксинуса або арккосинуса її необхідно розрахувати використовуючи теорему Піфагора: a 2 + b 2 = h 2 {\displaystyle a^{2}+b^{2}=h^{2}} де h {\displaystyle h} це довжина гіпотенузи. Арктангенс стає корисним в такій ситуації, оскільки довжина гіпотенузи не є необхідною.

θ = arctan ⁡ ( a b ) . {\displaystyle \theta =\arctan \left({\frac {\text{a}}{\text{b}}}\right)\,.}

Наприклад, допустимо дах має висоту в 8 метрів і просувається в довжину на 20 метрів. Дах утворює кут θ із горизонталлю, де θ можна розрахувати наступним чином:

θ = arctan ⁡ ( a b ) = arctan ⁡ ( висота довжина ) = arctan ⁡ ( 8 20 ) ≈ 21.8 ∘ . {\displaystyle \theta =\arctan \left({\frac {\text{a}}{\text{b}}}\right)=\arctan \left({\frac {\text{висота}}{\text{довжина}}}\right)=\arctan \left({\frac {8}{20}}\right)\approx 21.8^{\circ }\,.}

У комп'ютерній науці і інженерії

Варіант арктангенсу з двома аргументами

Функція з двома аргументами atan2 розраховує арктангенс y / x для заданих y і x, але в діапазоні (−π, π]. Іншими словами, atan2(y, x) повертає кут між додатною частиною осі x на площині і точкою (x, y) на ній, і повертає додані значення для кутів проти годинникової стрілки (верхній півплощині, y > 0), і від'ємні значення для кутів за годинниковою стрілкою (нижньої півплощини, y < 0). Вперше така функція з'явилася в комп'ютерних мовах програмування, але зараз вона є відомою і в інших областях науки і інженерії.

Через стандартну функцію arctan, у діапазоні (−π/2, π/2), її можна задати наступним чином:

atan2 ⁡ ( y , x ) = { arctan ⁡ ( y x ) x > 0 arctan ⁡ ( y x ) + π y ≥ 0 , x < 0 arctan ⁡ ( y x ) − π y < 0 , x < 0 π 2 y > 0 , x = 0 − π 2 y < 0 , x = 0 undefined y = 0 , x = 0 {\displaystyle \operatorname {atan2} (y,x)={\begin{cases}\arctan({\frac {y}{x}})&\quad x>0\\\arctan({\frac {y}{x}})+\pi &\quad y\geq 0\;,\;x<0\\\arctan({\frac {y}{x}})-\pi &\quad y<0\;,\;x<0\\{\frac {\pi }{2}}&\quad y>0\;,\;x=0\\-{\frac {\pi }{2}}&\quad y<0\;,\;x=0\\{\text{undefined}}&\quad y=0\;,\;x=0\end{cases}}}

Це також дорівнює головному значенню аргумента комплексного числа x + iy.

Цю функцію також можна визначити із використанням формули тангенса половинного кута наступним чином:

atan2 ⁡ ( y , x ) = 2 arctan ⁡ ( y x 2 + y 2 + x ) {\displaystyle \operatorname {atan2} (y,x)=2\arctan \left({\frac {y}{{\sqrt {x^{2}+y^{2}}}+x}}\right)}

за умови, що x > 0 або y ≠ 0. Однак, значення буде не коректним якщо x ≤ 0 і y = 0 тому такий вираз не є корисним для розрахунків.

Вищезгаданий порядок аргументів (y, x) є найбільш загальним, і зокрема використовується в ISO стандартах що застосовуються, наприклад в мові програмування C, але деякі автори можуть використовувати порядок навпаки (x, y), тому потрібно приділяти увагу.

Числова точність

Для кутів близькими за значенням до 0 і π, arccosine є погано обумовленим і тому обчислення кута буде відбуватися із зменшеною точністю при реалізації на комп'ютері (через обмежену кількість розрядів).[1] Аналогічно, arcsine є неточним для кутів близьких до −π/2 and π/2.

Див. також

Джерела

Примітки

  1. ↑ Gade, Kenneth (2010). A non-singular horizontal position representation (PDF). The Journal of Navigation. Cambridge University Press. 63 (3): 395—417. doi:10.1017/S0373463309990415.


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).