YaChudo

Інтерлейкін-4

Переглядів: 0. Оновлено 26.10.2026.

IL4
Наявні структури
PDBПошук ортологів: PDBe RCSB
Ідентифікатори
Символи IL4, Interleukin 4, IGG1 induction factor, B-cell IgG differentiation factor, B-cell stimulatory factor 1, B-cell growth factor 1, Il4, lymphocyte stimulatory factor 1
Зовнішні ІД MGI: 96556 HomoloGene: 491 GeneCards: IL4
Ортологи
Види Людина Миша
Entrez
Ensembl
UniProt
RefSeq (мРНК)
NM_000589.4
NM_021283
RefSeq (білок)
NP_000580
NP_758858
NP_001341919
NP_067258
Локус (UCSC) Хр. 5: 132.01 – 132.02 Mb Хр. 11: 53.49 – 53.51 Mb
PubMed search [1] [2]
Вікідані
Див./Ред. для людейДив./Ред. для мишей

Інтерлейкін-4 (англ. Interleukin 4, IL4, ІЛ4) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 5-ї хромосоми. [3]

Кодований геном білок за функціями належить до цитокінів, факторів росту. Задіяний у таких біологічних процесах як поліморфізм, альтернативний сплайсинг. Секретований назовні.

Історія

Цей цитокін відкритий Моріном Говардом спільно з Вільямом Е. Полом[4], а також Еллен Вітеттою та її дослідницькою групою в 1982 році.

Чотири роки по тому була виділена нуклеотидна послідовність людського ІЛ4 з підтвердженням його подібності до білку мишей під назвою B-клітинний стимулюючий фактор-1 (BCSF-1)[5].

Структура

Послідовність амінокислот
10 20 30 40 50
MGLTSQLLPP LFFLLACAGN FVHGHKCDIT LQEIIKTLNS LTEQKTLCTE
LTVTDIFAAS KNTTEKETFC RAATVLRQFY SHHEKDTRCL GATAQQFHRH
KQLIRFLKRL DRNLWGLAGL NSCPVKEANQ STLENFLERL KTIMREKYSK
CSS

Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 153 амінокислот, а молекулярна маса — 17 492[6].

ІЛ-4 має компактну глобулярну укладку (подібно до інших цитокінів), стабілізовану трьома дисульфідними зв'язками[7]. В одній половині структури домінує пучок з 4 альфа-спиралей з лівостороннім закручуванням[8]. Спіралі антипаралельні, з 2 з'єднаннями, які утворюють дволанцюговий антипаралельний бета-лист[8].

Функції

Інтерлейкин-4 виконує багато біологічних функцій, зокрема посилення проліферації B-лімфоцитів і T-лімфоцитів, диференціювання В-клітин в плазматичні клітини. Він є ключовим регулятором гуморального і адаптивного імунітету. ІЛ-4 провокує перемикання класу В-клітин в IgE і посилює продукцію MHC II класу. ІЛ-4 зменшує продукцію Th1-клітин, макрофагів, інтерферону-гамма, дендритних клітин, інтерлекіну-12.

Гіперпродукція ІЛ-4 напряму пов'язана з алергією[9].

Запалення і загоєння ран

Гістіоцити відіграють важливу роль у хронічному запаленні і загоєнні ран. Присутність ІЛ-4 поза судинами сприяє альтернативній активації макрофагів у клітини М2 та інгібує класичну активацію макрофагів у клітини М1. Збільшеня кількості репаративних макрофагів (M2) супроводжується секрецією ІЛ-10 і ТФРβ, що призводить до пригнічення патологічного запалення. Вивільнення аргінази, проліну, поліаміназ і ТФРβ активованою клітиною M2 пов'язано з репарацією ран і фіброзом[10].

Література

Примітки

  1. ↑ Human PubMed Reference:.
  2. ↑ Mouse PubMed Reference:.
  3. ↑ HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:6014 (англ.) . Архів оригіналу за 26 березня 2016. Процитовано 31 серпня 2017. [Архівовано 2016-03-26 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Howard M, Paul WE (1982). Interleukins for B lymphocytes. Lymphokine Res. 1 (1): 1—4. PMID 6985399.
  5. ↑ Yokota T та ін. (1986). Isolation and characterization of a human interleukin cDNA clone, homologous to mouse B-cell stimulatory factor 1, that expresses B-cell- and T-cell-stimulating activities. Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. 83 (16): 5894—8. doi:10.1073/pnas.83.16.5894. PMC 386403. PMID 3016727.
  6. ↑ UniProt, P05112 (англ.) . Архів оригіналу за 8 серпня 2017. Процитовано 31 серпня 2017.
  7. ↑ Carr C, Aykent S, Kimack NM, Levine AD (Лютий 1991). Disulfide assignments in recombinant mouse and human interleukin 4. Biochemistry. 30 (6): 1515—1523. doi:10.1021/bi00220a011. PMID 1993171.
  8. ↑ а б Walter MR, Cook WJ, Zhao BG, Cameron RP, Ealick SE, Walter RL, Reichert P, Nagabhushan TL, Trotta PP, Bugg CE (Жовтень 1992). Crystal structure of recombinant human interleukin-4. J. Biol. Chem. 267 (28): 20371—6. doi:10.2210/pdb2int/pdb. PMID 1400355. S2CID 2310949.
  9. ↑ Hershey GK, Friedrich MF, Esswein LA, Thomas ML, Chatila TA (Грудень 1997). The association of atopy with a gain-of-function mutation in the alpha subunit of the interleukin-4 receptor. N. Engl. J. Med. 337 (24): 1720—5. doi:10.1056/NEJM199712113372403. PMID 9392697. Архів оригіналу за 3 лютого 2015. Процитовано 5 серпня 2023.
  10. ↑ Jon Aster; Vinay Kumar; Abul K. Abbas; Nelson Fausto (2009). Robbins & Cotran Pathologic Basis of Disease (вид. 8th). Philadelphia: Saunders. с. 54. ISBN 978-1-4160-3121-5.

Див. також

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).