YaChudo

Глутамін

Переглядів: 0. Оновлено 27.10.2026.

Глутамін
Систематична назва 2-амінопентанамід-5-ова кислота
Ідентифікатори
Абревіатури Глн, Gln, Q
Номер CAS 56-85-9
Номер EINECS 200-292-1 Редагувати інформацію у Вікіданих
DrugBank DB00130 Редагувати інформацію у Вікіданих
KEGG D00015 і C00064 Редагувати інформацію у Вікіданих
Назва MeSH D12.125.068.330, D12.125.095.461 і D12.125.154.424 Редагувати інформацію у Вікіданих
ChEBI 18050 Редагувати інформацію у Вікіданих
Код ATC A16AA03 Редагувати інформацію у Вікіданих
SMILES N[C@@H](CCC(N)=O)C(O)=O
InChI InChI=1S/C5H10N2O3/c6-3(5(9)10)1-2-4(7)8/h3H,1-2,6H2,(H2,7,8)(H,9,10)/t3-/m0/s1 Редагувати інформацію у Вікіданих
Номер Бельштейна 1723797 Редагувати інформацію у Вікіданих
Номер Ґмеліна 3509 Редагувати інформацію у Вікіданих
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Глутамін (2-амінопентанамід-5-ова кислота) — одна з 20 стандартних амінокислот, що входять до складу білка. Глутамін полярний, не заряджений і є амідом моноамінодікарбонової глутамінової кислоти, утворюючись з неї внаслідок прямого амінування під впливом глутамінсинтетази.

У розчині глутамін повільно гідролізується до глутамінової кислоти.[1]

Поширення, синтез

Глутамін вельми поширений в природі, для людини не є незамінною амінокислотою, тобто може синтезуватися в достатній кількості. Його концентрація в крові становить 500-900 мкмоль/л, що вище концентрації будь-якої іншої амінокислоти.[2]

Синтез

Глутамін синтезується ферментом глутамінсинтетазою з глутамінової кислоти і амонію. В основному (90 %) синтезується в м’язевій масі, також в невеликій кількості в легенях та мозку.[3]

У природі

Примітки

  1. ↑ Біологічні функції глутаміну. Архів оригіналу за 19 листопада 2015. Процитовано 16 листопада 2015.
  2. ↑ PMID 12771367 (PMID 12771367)
    Бібліографічний опис з'явиться автоматично через деякий час. Ви можете підставити цитату власноруч або використовуючи бота.
  3. ↑ Newsholme, P.; Lima, M. M. R.; Procopio, J.; Pithon-Curi, T. C.; Doi, S. Q.; Bazotte, R. B.; Curi, R. (2003). Glutamine and glutamate as vital metabolites. Brazilian Journal of Medical and Biological Research. 36 (2): 153—163. doi:10.1590/S0100-879X2003000200002. PMID 12563517.
  4. ↑ Glutamine. Vitamins & health supplements. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 1 листопада accessyear = 2 007.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).