Глутамін

Глутамін
Систематична назва	2-амінопентанамід-5-ова кислота
Ідентифікатори
Абревіатури	Глн, Gln, Q
Номер CAS	56-85-9
Номер EINECS	200-292-1
DrugBank	DB00130
KEGG	D00015 і C00064
Назва MeSH	D12.125.068.330, D12.125.095.461 і D12.125.154.424
ChEBI	18050
Код ATC	A16AA03
SMILES	N[C@@H](CCC(N)=O)C(O)=O
InChI	InChI=1S/C5H10N2O3/c6-3(5(9)10)1-2-4(7)8/h3H,1-2,6H2,(H2,7,8)(H,9,10)/t3-/m0/s1
Номер Бельштейна	1723797
Номер Ґмеліна	3509
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Глутамін (2-амінопентанамід-5-ова кислота) — одна з 20 стандартних амінокислот, що входять до складу білка. Глутамін полярний, не заряджений і є амідом моноамінодікарбонової глутамінової кислоти, утворюючись з неї внаслідок прямого амінування під впливом глутамінсинтетази.

У розчині глутамін повільно гідролізується до глутамінової кислоти.^[1]

Глутамін вельми поширений в природі, для людини не є незамінною амінокислотою, тобто може синтезуватися в достатній кількості. Його концентрація в крові становить 500-900 мкмоль/л, що вище концентрації будь-якої іншої амінокислоти.^[2]

Глутамін синтезується ферментом глутамінсинтетазою з глутамінової кислоти і амонію. В основному (90 %) синтезується в м’язевій масі, також в невеликій кількості в легенях та мозку.^[3]

• Тваринні джерела: яловичина, курка, риба, яйця, молоко, йогурт, сир, молочні продукти.
• Рослинні джерела: капуста, буряк, боби, шпинат, петрушка. Невелика кількість вільного L-глутаміну знайдено в овочевих соках і продуктах бродіння, таких як місо.^[4]