Ілуксте
Ілуксте Ilūkste Ілу́ксте Іллу́кст Illuxt | |
|---|---|
— місто — | |
      | |
 Герб | |
| Координати: 55°58′40″ пн. ш. 26°17′51″ сх. д. / 55.97778° пн. ш. 26.29750° сх. д. | |
| Країна | Латвія |
| Регіон | Селія |
| Край | Аугшдаугавський край |
| Перша згадка | 1251 |
| Площа | |
| • Повна | 9 км² |
| Висота над р.м. | 100 м |
| Населення (2022) | |
| • Усього | 2,119 |
| • Густота | 293,1/км² |
| Часовий пояс | EET (UTC+2) |
| • Літній час | EEST (UTC+3) |
| Поштовий індекс | LV-5447 |
| Вебсайт | www |
  Ілуксте | |
 | |
І́луксте (латис. Ilūkste, нім. Illuxt) — місто на південному сході Латвії. Адміністративний центр колишнього Ілукстського краю.
Назва
- Ілуксте (латис. Ilūkste;
вимова) - Іллукст, Іллюкст (нім. Illuxt), або Іллоксен (нім. Illoxen)
- Алукста (лит. Alūksta)
Географія
Розташоване на південному сході країни, на обох берегах річки Ілуксте, за декілька кілометрів від Західної Двіни.
Клімат
| Кліматограма Ілуксте | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| С | Л | Б | К | Т | Ч | Л | С | В | Ж | Л | Г |
53
−3
−7
|
47
−2
−7
|
47
4
−4
|
49
11
2
|
71
17
8
|
83
20
12
|
85
23
15
|
83
21
14
|
65
16
10
|
65
9
4
|
56
4
1
|
52
0
−3
|
| Середня макс. і мін. температури повітря (°C) Атмосферні опади (мм), за рік : 756 мм. Джерело: «Climate-Data.org» (англ.)[1] | |||||||||||
Історія
Ілуксте вперше згадується близько 1550 року як містечко на землях Шлоссбергського маєтку графів Зібергів. Ремісничо-торгове містечко було засноване на правому березі річки Лукшта (Лукста, нині Ілуксте), від якої містечко дістало свою назву.
До 1795 року Ілуксте входило до складу Курляндського герцогства, васальної держави Речі Посполитої. Перший навчальний заклад в містечку — латинська школа — відкрита в 1596 році. У 1754-1769 роках єзуїтами була побудована нова католицька церква в стилі бароко, яка до руйнування в Першій світовій війні була одним з найбільших католицьких храмів Балтії. З 1795 року Ілуксте є центром Ілукстського повіту Курляндської губернії Росії.
У роки Першої світової війни в 1915 році сильно постраждав від військових дій при обороні Даугавпілса, 10 жовтня 1915 року залишений Російською армією після вуличних боїв з німецькими військами, фронт встановився східніше Ілукста і позиційно простояв в 1915-1918 роках. В ході військових дій була зруйнована католицька церква, монастир і житлові будинки. У 1917 році містечку присвоєний статус міста.
Після утворення Латвійської Республіки місто було перейменоване в Ілуксте. У 1-й республіці був повітовим містом, центром Ілукстського повіту. У червні 1941 року зайнятий німецькими військами, в липні 1944 року звільнений. З 1 січня 1950 року був центром Ілукстського району. Після укріплення районів 18 грудня 1962 року[2] увійшов до складу Даугавпілського району. У 2003 році під час латвійської адміністративно-територіальної реформи у складі Даугавпілського району був утворений Ілукстський край з центром в Ілуксте.
Населення
Напередодні Першої світової війни в Ілуксте мешкало понад 4 тисячі осіб. На 1 липня 2009 року населення становить 2 829 осіб, з них: латиші — 55 %, росіяни — 22 %, поляки — 15 %, білоруси — 3 %, інші — 5 %[3].
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інфраструктура
У місті є автобусна станція, дві середні, музична і спортивна школи, міська бібліотека, центр культури, футбольний стадіон, римо-католицька, лютеранська, православна і старообрядницька церкви. На річці розташована мала ГЕС[13]. До 2000-х років в місті розташовувалася лікарня. У місті, біля середньої школи № 1, в 1990 році встановлений пам'ятник латиському поетові і громадському діячеві Райнісу, присутньому на відкритті школи в 1927 році. (скульптор Індуліс Фолкманіс)
Місто в церковному відношенні входить в Єлгавську єпархію римо-католицької церкви Латвії.
Спорт
Футбольні команди: — «Зібенс/Земессардзе» і ФК «Ілуксте/ДЮСШ».
Примітки
- ↑ Ілуксте «Climate-Data.org» (англ.)
- ↑ Латвійська Радянська Соціалістична Республіка [Архівовано 12 серпня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Ilūkstes pilsēta [Архівовано 9 грудня 2010 у Wayback Machine.] (латис.)
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю http://pop-stat.mashke.org/latvia-cities.htm
- ↑ Office of Citizenship and Migration Affairs — 1990.
- ↑ Centrālā statistikas pārvalde — 1998.
- ↑ Centrālā statistikas pārvalde — 1998.
- ↑ Centrālā statistikas pārvalde — 1998.
- ↑ Centrālā statistikas pārvalde — 1998.
- ↑ Pilsētu (blīvi apdzīvotu) un lauku (reti apdzīvotu) teritoriju iedzīvotāju skaits reģionos, pilsētās, novados un pagastos (pēc administratīvi teritoriālās reformas 2021. gadā) – Teritoriālā vienība, Laika periods un Rādītāji — Centrālā statistikas pārvalde.
- ↑ Iedzīvotāju skaits pēc tautības reģionos, pilsētās, novados, pagastos, apkaimēs un blīvi apdzīvotās teritorijās gada sākumā (pēc administratīvi teritoriālās reformas 2021. gadā) 2021 - 2022 — Centrālā statistikas pārvalde.
- ↑ а б в Iedzīvotāju skaits pēc tautības reģionos, pilsētās, novados, pagastos, apkaimēs un blīvi apdzīvotās teritorijās gada sākumā (pēc administratīvi teritoriālās reformas 2021. gadā) — Centrālā statistikas pārvalde.
- ↑ Здана в експлуатацію Ілукстська ГЕС [Архівовано 9 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Джерела
- Arbusov, Leonid. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. — Riga: Jonck und Poliewsky, 1918.
Посилання
- Офіційний сайт Ілукстського краю [Архівовано 13 липня 2017 у Wayback Machine.] (латис.)
- Ілуксте на сайті Места.lv [Архівовано 12 листопада 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Ілуксте (Iłłukszta) в Географічному словнику Царства Польського і інших слов'янських країн (пол.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).