YaChudo

Wiktory

Переглядів: 0. Оновлено 29.10.2026.

Wiktory
Країна Польща Редагувати інформацію у Вікіданих
Типтелевізійна преміяd
трофей і група нагородd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагородження
Засновано:1985 Редагувати інформацію у Вікіданих

«Віктор» — премії Телевізійної академії, що вручалися у 1985–2015 роках і відновлені 2022 року[1]. Нагорода відзначає видатних діячів телебачення — осіб, які завдяки своїй особистості, знанням або професійним навичкам запам’яталися телеглядачам[2].

Історія

Конкурс ініціював журналіст і телевізійний продюсер Юзеф Венгжин. Премію «Віктор» уперше вручено 23 грудня 1985 року. Глядачі програми «Варшавський кур’єр» та читачі «Życie Warszawy» («Життя Варшави») голосували за своїх фаворитів телебачення.

1992 року, за зразком Голлівуду, створено Телевізійну академію, до складу якої увійшли попередні лауреати премії «Віктор»[3][4]. 2005 року, з нагоди двадцятиріччя нагороди, Телевізійну академію перейменовано на Академію «Віктор».

Статуетка «Віктор» вручається у десяти категоріях: дев’ятьох лауреатів обирає журі, що складається з попередніх переможців, а десятого визначає публіка шляхом голосування за допомогою SMS повідомлень[2].

Ця престижна нагорода набула значення завдяки своїм лауреатам — видатним особистостям телебачення та публічного життя.

Серед відзначених статуетками «Віктор» і «Супер Віктор» — Іван Павло ІІ, кардинал Станіслав Дзівіш, Лех Валенса, Олександр Квасьневський, Ян Новак-Єзьоранський, Ян Вейхерт, Анджей Вайда. Абсолютним рекордсменом є Томаш Ліс, який здобув дев’ять статуеток «Віктор»[5].

Статуетка

«Віктор» — це невелика бронзова статуетка, створена скульптором Анджеєм Ренесом. Вона, подібно до Оскара, важить близько 3,9 кг і має висоту приблизно 35 см. Кожна статуетка є унікальною — вони не виготовляються серійно, а кожен екземпляр має підпис автора[6]..

Нагороду «Віктор» можна здобувати неодноразово, тоді як спеціальну, не обов’язкову позолочену відзнаку «Супер Віктор» (за сукупність творчих досягнень) можна отримати лише один раз[2].

Шоу "Віктор"

Захід проводять та вручають нагороди Вікторів найвідоміші люди, які вже отримали ці нагороди.

Головна категорія: Лауреати премії Вікторії
Видання за рік Дата Місце Нагороджений
I 1985 23 грудня 1985
II 1986 1987
II 1987 1988
IV 1988 1989
V 1989 1990*
VI 1990 1991
VII 1991 1992
VIII 1992 1993
IX 1993 1994
X 1994 13 березня 1995[7]
XI 1995 1996
XII 1996 1997 Готель Sofitel Victoria у Варшаві
XIII 1997 14 лютого 1998
XIV 1998 20 лютого 1999[8] Польський театр у Варшаві Івона Шималла та Мацей Орлош
XV 1999 5 лютого 2000 Івона Шималла та Мацей Орлош[9]
XVI 2000 19 березня 2001[10] Національний театр (Варшава)
XVII 2001 18 березня 2002
XVIII 2002 3 березня 2003 Великий театр (Варшава) Магда Молек та Мацей Штур
XIX 2003 15 квітня 2004 Національний театр (Варшава Магда Молек і Мацей Орлош
XX 2004 25 квітня 2005
XXI 2005 24 квітня 2006 Войцех Манн
XXII 2006 3 червня 2007 Готель Sofitel Victoria у Варшаві Мацей Орлош
XXIII 2007 31травня 2008 Аула Варшавського політехнічного університету у Варшаві
XXIV 2008 11травня 2009 Готель Sofitel Victoria у Варшаві
XXV 2009 21травня 2010 Штаб-квартира TVP у Варшаві[11] Мацей Орлош
XXVI 2010 24жовтня 2011[12] Королівський замок у Варшаві Марцін Прокоп
XXVII 2011 14 квітня 2012
XXVIII 2012 6 квітня 2013 Роберт Яновський
XXIX 2013 29 березня 2014 Пшемислав Баб'ярж
XXX 2014 30 березня 2015 Кшиштоф Земєць
XXXI 2021[1] 31 березня 2022 Агата Конарська та Марек Буковскі[13]
  • 1989 року, після політичних змін у Польщі, було вирішено, щоб уникнути політичних суперечок, що єдиним лауреатом премії "Віктора" буде Папа Іван Павло II.

Лауреати премії «Супер Віктор» за життєві досягнення та спеціальної премії «Супер Віктор»

За рік Лауреат премії «Супервіктор» Переможець спеціального Супер Віктора
1989 Іван Павло II
1992 Едіта Войтчак, Ян Сузін, Єремі Пржибора, Єжи Васовський
1993 Божена Вальтер, Єжи Груза, Єжи Кеніг, Януш Гайос
1994 Густав Голоубек, Анджей Лапіцький, Люціан Кидринський, Богдан Томашевський
1995 Ірена Квятковська, Ольга Ліпінська
1996 Маріуш Вальтер, Богуслав Качинський, Адам Ганушкевич, Ніна Терентьєв, Пьотр Фрончевськi
1997 Войцех Млинарський, Марек Кондрат, Богуслав Волошанський, Маріла Родович, Джейн Сеймурur
1998 Кристина Янда, Станіслава Рістер, Ян Енглерт, Ян Мйодек, Джордж Волдорфф
1999 Анджей Вайда, Єжи Гоффман, Чеслав Немен Жан-Клод Ван Дам
2000 Ганка Бєліцька, Єжи Яніцький, Анджей Мулярчик, Єжи Овсяк, Йозеф Венгжин
2001 Єжи Штур, Моніка Олейнік, Йоланта Кваснєвська, Данієль Ольбрихський, Ришард Капусцінський
2002 Ян Новак-Єзьоранський, Кристина Лоска, Веслав Гола, Войцех Кіляр Гару
2003 Роман Полянський, Войцех Манн, Беата Тишкевич, Гражина Торбицька Кріс Рі
2004 Анна Димна, Кристина Фельдман, Яцек Федорович Зигмунт Солож-Жак
2005 Лех Валенса, Жан-Мішель Жарр, Анджей Турський, Ян Кобушевський, Вітольд Пиркош Казімеж Гурський
2006 Ілона Лепковська,Тадеуш Лампка, Єжи Максимюк, Едвард Міщак, Томаш Ліс Кшиштоф Кольбергер
2007 Владислав Бартошевський, Лео Бенгаккер, Аґнешка Голланд Марія Качинська
2008 Franciszek Pieczka, Elżbieta Jaworowicz кардинал Станіслав Дзівіш
2009 Зенон Ласковік, Володимир Шаранович, Лешек Бальцерович Ян Вейхерт (посмертно)
2010 Adam Michnik, Krzysztof Penderecki Чеслав Ланґ
2011 Мацей Орлош, Адам Бонецький Кшиштоф Ясінський
2012 Данута Шафлярська, Тадеуш Шнюк .Міхал Геллер
2013 Яцек Циган, Вальдемар Домбровський, Броніслав Коморовський, Кшиштоф Кравчик, Даріуш Шпаковськийi
2014 Єжи Бральчик, Стефан Братковський, Джуліус Браун, Кшиштоф Зануссі, Яцек Жаковський
2021[1][14] Аліція Маєвська,Цезарій Пазура, Анджей Северин Кароль Страсбургер

Віктор Категорії

  • Політик року (присуджується з 1985 по 2015 рік)
  • Журналіст року (коментатор, ведучий, колумніст)
  • Актор року
  • Сценічний артист року (співак, танцюрист, музикант)
  • Митець року (композитор, художник, графік, продюсер, режисер)
  • Видатна особистість року
  • Відкриття року
  • Спортсмен року
  • Велика особистість науки та культури
  • Переможець глядачів
  • Супер Віктор
  • Спеціальний керівник
  • Телешоу року (з 2022) [1]
  • Інтернет-проект року (з 2022) [1]
  • Серіал року (з 2022) [1]

Статистика

Володар найбільшої кількості статуеток

  • 9 переможців – Томаш Ліс
  • 8 Вікторів – Гражина Торбіцька

Бібліографія

Примітки

  1. ↑ а б в г д е Wiktory wracają po 7 latach. Bez nagrody dla polityka, galę pokaże TVP1 (lista nominacji) (пол.), архів оригіналу за 15 березня 2022, процитовано 1 травня 2026
  2. ↑ а б в WIKTORY 2014: Ogłoszono nominację do Wiktorów [LISTA NOMINOWANYCH]. gazetawroclawska.pl. 27 березня 2015. Архів оригіналу за 3 жовтня 2015. Процитовано 1 травня 2026.
  3. ↑ Wiktory 2010 – relacja z gali wręczenia nagród w TVN, 13 жовтня 2011, архів оригіналу за 9 серпня 2016, процитовано 1 травня 2026{{citation}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  4. ↑ [1], Andrzej Bober, "Upadłe WIKTORY…" 
  5. ↑ Co się wydarzyło na gali rozdania Wiktorów?. 2009. Архів оригіналу за 9 червня 2016. Процитовано 1 травня 2026.
  6. ↑ statystyki Rzeźbiarz Andrzej Renes: statuetka Oscara ładnie leży w dłoni. 2012.
  7. ↑ TVP1 / 13.03.1995 / Wiadomości wieczorne 23:00 / Edyta Górniak laureatką Wiktora. 29 квітня 2017. Архів оригіналу за 18 грудня 2024. Процитовано 1 травня 2026. {{cite episode}}: Пропущений або порожній |series= (довідка)
  8. ↑ Polska Bibliografia Literacka (PBL)
  9. ↑ Iwona Schymalla, prezenterka TVP 1 „Wiktor 1999”, архів оригіналу за 20 лютого 2019, процитовано 1 травня 2026
  10. ↑ Tak było...
  11. ↑ Wiktory 2009 zostaną wręczone w TVP. 2010.
  12. ↑ Wiktory 2011 odwołane – nagrody telewizyjne będą rozdane na przełomie maja i czerwca. 2011.
  13. ↑ Agata Konarska i Marek Bukowski gospodarzami gali Wiktorów, Sting gwiazdą muzyczną (пол.)
  14. ↑ Wiktory 2021: Kategorie. Lista zwycięzców - kto wygrał? [WYNIKI]. se.pl. 31 березня 2022.

Зовнішні посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).