Suillus pseudobrevipes

?Маслюк несправжньокуций
Група плодових тіл маслюка несправжньокуцого у хвойному лісі
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Тип:	Базидіомікотові (Basidiomycota)
Рід:	Маслюк (Suillus)
Вид:	Маслюк несправжньокуций
Біноміальна назва
Suillus pseudobrevipes A.H. Sm. & Thiers, 1964
Посилання
Вікісховище:	Suillus pseudobrevipes
EOL:	6667395
МСОП:	198479041
NCBI:	48580
MB:	339862
IF:	339862

Маслю́к несправжньоку́ций (Suillus pseudobrevipes) — вид базидіомікотових грибів роду Маслюк (Suillus) родини маслюкових (Suillaceae). Їстівний ектомікоризний макроміцет, поширений у хвойних лісах Північної Америки. Відомий під побутовою англійською назвою veiled short-stemmed slippery jack («куций маслюк із покривалом»).

Вид був уперше науково описаний у 1964 році американськими мікологами Гаррі Діком Тірсом та Александром Генчеттом Смітом у їхній фундаментальній монографії, присвяченій північноамериканським представникам роду Suillus.

Українська видова назва є прямим перекладом латинського епітета pseudobrevipes. Вона вказує на надзвичайну зовнішню схожість із маслюком куцим (Suillus brevipes), від якого цей вид відрізняється наявністю приватного покривала та специфічного кільця на ніжці.

Гриб утворює середнього або великого розміру м'ясисті плодові тіла болетоїдного типу з відносно короткою ніжкою.

• Шапинка: Діаметром 5–12 (іноді до 15) см. У молодому віці випукла або напівсферична, з часом стає широко-випуклою до плоско-розпростертої. Поверхня гладка, у вологу погоду сильно слизька, клейка та в'язка. Колір спочатку блідо-жовтуватий, коричнювато-жовтий або світло-бурий, з віком помітно темнішає до насичено-коричневого чи оливково-бурого. Головна ознака молодих екземплярів — наявність по краю шапинки чітких пластівчастих білуватих залишків розірваного приватного покривала.
• Гіменофор: Трубчастий, прирослий або злегка низхідний на ніжку. Трубочки глибиною до 1 см. Пори дрібні, округлі, щільністю 2–3 пори на 1 мм. Колір пор спочатку блідо-жовтий, зрілі гриби набувають темнішого гірчично-жовтого або оливкового відтінку. При натисканні та механічних пошкодженнях гіменофор кольору практично не змінює (не синіє і не червоніє).
• Ніжка: Коротка та масивна відносно великої шапинки: довжиною 2,5–6 (рідко до 8) см і товщиною 1,5–3 см. Циліндрична, суцільна, дуже щільна, білуватого або ніжно-жовтуватого кольору. Залозисті крапки (бородавочки), притаманні багатьом іншим маслюкам, на ніжці є одноколірними з її поверхнею, тому вони вкрай непримітні та майже невидимі. На ніжці присутнє тонке, але чітке волокнисте або плівчасте кільце білуватого, сіруватого або злегка лавандово-коричневого кольору, яке з віком може зморщуватися або частково зникати.
• М'якоть: Товста, м'ясиста, білого або світло-жовтого кольору. На зрізі колір не змінює і не окислюється. Смак м'який, солодкувато-грибний, запах слабкий, приємний.
• Мікроскопічні особливості: Спори гладкі, еліпсоїдно-веретеноподібні, розміром 7–10 × 2,5–3,5 мкм. Споровий порошок корично-коричневого кольору.

Маслюк несправжньокуций є ендеміком хвойних лісів Північної Америки. Основний ареал охоплює гірські системи західної частини континенту (Каскадні гори, Сьєрра-Невада, Скелясті гори) у штатах Айдахо, Вашингтон, Орегон, Каліфорнія (США), а також розсіяно зустрічається в Канаді (провінція Альберта). За класифікацією Міжнародного союзу охорони природи (МСОП) вид має статус «Найменша загроза» (Least Concern), оскільки є досить звичайним у межах свого природного середовища. В Європі та Україні у дикій природі не фіксується.

Гриб є строго облігатним мікоризоутворювачем сосен. Оселяється виключно у симбіозі з дво- та трихвойними «твердими» соснами, виявляючи особливу екологічну прихильність до сосни скрученої широкохвойної (Pinus contorta). Росте поодинці, невеликими групами або щільними скупченнями на лісовому ґрунті. Сезон активного плодоношення триває з кінця літа до пізньої осені, а в теплих прибережних районах Каліфорнії плодові тіла з'являються навіть узимку та навесні.

• Suillus brevipes (Маслюк куций / коротконогий) — має майже ідентичні розміри, колір та екологічну нішу, проте його молоді плодові тіла повністю позбавлені приватного покривала, а на ніжці ніколи не утворюється плівчасте кільце.
• Suillus granulatus (Маслюк зернистий) — також не має кільця на ніжці, проте чітко відрізняється наявністю яскравих, добре помітних залозистих цяток у верхній частині ніжки, які з віком виділяють дрібні краплі каламутної рідини.
• Suillus albivelatus — інший американський вид із білим покривалом, який має значно світлішу шапинку та виразніші темні залозисті бородавочки на поверхні ніжки.

Гриб є їстівним. За кулінарними властивостями він не поступається іншим європейським чи американським маслюкам. Його використовують свіжим (для смаження, тушкування чи варіння супів), а також для тривалого зберігання у маринованому або сушеному вигляді. Перед приготуванням рекомендується знімати зі шапинки липку та слизьку шкірку, яка може надавати стравам зайвої слизової консистенції або викликати легкі розлади травлення у людей із чутливим шлунком.

• *Smith A. H., Thiers H. D.* A Contribution Toward a Monograph of North American Species of Suillus. — Ann Arbor: Privately Published, 1964. — 116 p.
• *Thiers H. D.* California Mushrooms: A Field Guide to the Boletes. — Hafner Press, 1975. — 261 p.
• *Siegel N., Schwarz C.* Mushrooms of the Redwood Coast: A Comprehensive Guide to the Fungi of Coastal Northern California. — Ten Speed Press, 2016. — 608 p.