Stenodactylus sthenodactylus
| ?Stenodactylus sthenodactylus | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Плазуни (Reptilia) |
| Ряд: | Лускаті (Squamata) |
| Підряд: | Геконоподібні (Gekkota) |
| Родина: | Геконові (Gekkonidae) |
| Рід: | Stenodactylus |
| Вид: | S. sthenodactylus |
| Біноміальна назва | |
| Stenodactylus sthenodactylus (Lichtenstein, 1823) | |
| Синоніми | |
| Ascalabotes sthenodactylus Goniodactylus sthenodactylus | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Stenodactylus sthenodactylus |
 Віківиди: | Stenodactylus sthenodactylus |
 ITIS: | 819309 |
 МСОП: | 198513 |
 NCBI: | 930226 |
Stenodactylus sthenodactylus (короткопалий гекон Ліхтенштайна) — вид геконоподібних ящірок родини геконових (Gekkonidae)[2]. Мешкає переважно в Північній Африці та на Близькому Сході.
Опис
Stenodactylus sthenodactylus — гекони середнього розміру, довжина яких (без врахування хвоста) становить 57 мм. Голова у них відносно велика, очі великі, зіниці вертикальні. Хвіст відносно короткий, кінцівки прилягають до тулуба, пальці дуже тонкі. Верхня частина тіла поцяткована оранжевими, жовтими, піщаними, охристими і коричневими плямами. Лапи на кінці більш світлі, на хвоста є темні і світлі поперечні смуги. У самців біля основи хвоста є помітний геміпеніс.
Поширення і екологія
Короткопалі гекони Ліхтенштайна широко поширені на півночі Африки, в Мавританії, Західній Сахарі, південному і східному Марокко, Алжирі (за винятком деяких районів на півночі), північному і центральному Малі, Нігері, Тунісі (зокрема на островах Джерба і Керкенна), Лівії, Чаді, північному Судані і Єгипті, зокрема на півночі Синайського півострова, а також на півдні Ізраїлю і південному заході Йорданії, спостерігалися в Джибуті, Еритреї і північній Кенії, можливо, також присутні на заході Ефіопії. Вони живуть в кам'янистій місцевості, часто позбавленій рослинності, в кам'янистих пустелях Сахари, поблизу піщаних дюн, на піщаних прибережних рівнинах, на низькотравних пасовищах і степах, а також в саванах. В Синайських горах зустрічаються на висоті до 1500 м над рівнем моря. Ведуть нічний спосіб життя, вдень ховаються під камінням. Живляться безхребетними. Самиці відкладають 1-2 яйця, які закопують і пісок.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Stenodactylus sthenodactylus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 15 березня 2023
- ↑ Stenodactylus slevini у Reptarium.cz Reptile Database
|
Це незавершена стаття з герпетології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).