Stenodactylus
| ?Stenodactylus | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Плазуни (Reptilia) |
| Ряд: | Лускаті (Squamata) |
| Інфраряд: | Геконоподібні (Gekkota) |
| Родина: | Геконові (Gekkonidae) |
| Рід: | Stenodactylus Леопольд Фіцінгер, 1826[1] |
| Види | |
| (Див. текст) | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Stenodactylus |
 Віківиди: | Stenodactylus |
 EOL: | 35420 |
 ITIS: | 1094365 818084, 1094365 |
 NCBI: | 94422 |
| Fossilworks: | 156042 |
Stenodactylus (Короткопалий гекон) — рід геконоподібних ящірок родини геконових (Gekkonidae). Представники цього роду мешкають в Північній Африці і в Західній Азії.
Опис
Короткопалі гекони — це невеликі ящірки, довжина яких становить 7-8 см. Шкіра тонка. Колір шкіри різниться у залежності від місця — здебільшого світлий. Пальці на лапах дуже вузькі, на що вказує родова назва. У випадку небезпеки ящірки можуть відкидати хвоста. Під час руху на піску залишають слід у вигляді зірочок.
Короткопалі гекони віддають перевагу піщаним та кам'янистим ґрунтам. Вдень вони ховаються під камінням або у норах гризунів. Дуже добре бігають та лазають. Ведуть нічний спосіб життя. Живляться комахами та їх личинками. Відкладають яйця, зазвичай у травні-червні, в кладці до 2 яєць. За сезон самиці можуть відкласти до 2 кладок.
Види
Рід Stenodactylus нараховує 10 видів:[2]
- Stenodactylus affinis (Murray, 1884)
- Stenodactylus doriae (Blanford, 1874)
- Stenodactylus grandiceps Haas, 1952
- Stenodactylus leptocosymbotes Leviton & Anderson, 1967
- Stenodactylus mauritanicus Guichenot, 1850
- Stenodactylus petrii Anderson, 1896
- Stenodactylus slevini Haas, 1957
- Stenodactylus stenurus Werner, 1899
- Stenodactylus sthenodactylus (Lichtenstein, 1823)
- Stenodactylus yemenensis Arnold, 1980
Етимологія
Наукова назва роду Stenodactylus походить від сполучення слів д.-грец. στηνος — вузький, тонкий і δακτυλος — палець[3].
Примітки
- ↑ L.J.F.J. Fitzinger: Neue classification der reptilien nach ihren natürlichen verwandtschaften: nebst einer verwandtschafts-tafel und einem verzeichnisse der reptilien-sammlung des K. K. zoologischen museum’s zu Wien. Wien: J. G. Heubner, s. 47.
- ↑ P. Uetz & J. Hallermann (ред.). Genus: Stenodactylus. The Reptile Database. Процитовано 10 лютого 2023.
- ↑ E.C. Jaeger: Source-book of biological names and terms. Springfield: Charles C. Thomas, 1944, s. 220.
|
Це незавершена стаття з герпетології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).