Stenodactylus leptocosymbotes
| ?Stenodactylus leptocosymbotes | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Плазуни (Reptilia) |
| Ряд: | Лускаті (Squamata) |
| Підряд: | Геконоподібні (Gekkota) |
| Родина: | Геконові (Gekkonidae) |
| Рід: | Stenodactylus |
| Вид: | S. leptocosymbotes |
| Біноміальна назва | |
| Stenodactylus leptocosymbotes Leviton & Anderson, 1967 | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Stenodactylus leptocosymbotes |
 Віківиди: | Stenodactylus leptocosymbotes |
 EOL: | 790529 |
 ITIS: | 819303 |
 NCBI: | 930223 |
Stenodactylus leptocosymbotes (піщаний гекон східний) — вид геконоподібних ящірок родини геконових (Gekkonidae)[2]. Мешкає на Аравійському півострові.
Опис
Stenodactylus leptocosymbotes — відносно великі гекони, довжина яких (без врахування хвоста) становить 80 мм.
Поширення і екологія
Східні піщані гекони мешкають на півночі Об'єднаних Арабських Еміратів, в Омані, зокрема на сусідніх острівцях, та на сході Ємену. Вони живуть в пустелях, на гравійних рівнинах та серед твердих ґрунтів, місцями порослих рослинностю. Ведуть нічний спосіб життя. Самиці відкладають 2 яйця.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Stenodactylus leptocosymbotes: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 15 березня 2023
- ↑ Stenodactylus leptocosymbotes у Reptarium.cz Reptile Database
|
Це незавершена стаття з герпетології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).