YaChudo

П'єр Андреа Саккардо

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

П'єр Андреа Саккардо
італ. Pier Andrea Saccardo Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився23 квітня 1845[2][3][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Тревізо, Венето, Італія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер11 лютого 1920[1] (74 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Падуя, Венето, Італія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Королівство Італія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьботанік, міколог, професор, ботанічний колектор, збирач зразків для наукових колекцій Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьботаніка Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materПадуанський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовіталійська[2][5] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладПадуанський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоКоролівська академія наук і літератури в Гетеборзіd, Туринська академія наук[1] і Національна академія дей-Лінчей[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиДоменіко Саккардоd Редагувати інформацію у Вікіданих

П'єр Андреа Саккардо (Pier Andrea Saccardo; 23 квітня 1845, Тревізо — 12 лютого 1920, Падуя) — італійський ботанік і міколог.

Біографія

П'єр Андреа Саккардо

Саккардо навчався у ліцеї у Венеції, а потім у технічному інституті Падуанського університету, де в 1867 році отримав ступінь доктора. Він був помічником Роберто де Візіані (1800—1878), італійського ботаніка, натураліста та вченого.[7] Потім у 1869 році став професором природничої історії в Падуї. У 1876 році заснував мікологічний журнал Michelia, який опублікував багато його ранніх мікологічних робіт. У 1879 році став професором ботаніки і директором ботанічних садів університету до 1915 року. Для свого гербарію він зібрав близько 70 000 зразків грибів, які охоплювали понад 18 500 різних видів. Гербарій досі зберігається в університеті.[8]

Наукова діяльність Саккардо майже повністю зосереджена на мікології. Свою першу книгу він написав у 1864 році (коли йому було 19 років), Flora Montellica: Introduction to the flora Trevigiana. У 1872 році опублікував Mycologiae Venetae Specimen, в якому описав близько 1200 видів грибів.[9] Він опублікував понад 140 статей про Deuteromycota (недосконалі гриби) і Pyrenomycetes. Він був найбільш відомим завдяки збірнику Sylloge, що містив вичерпний список усіх назв, які використовувалися для грибів. Sylloge досі є єдиною працею такого роду, яка була водночас вичерпною для ботанічного царства грибів і досить сучасною. Саккардо також розробив систему класифікації недосконалих грибів за кольором і формою спор, яка стала основною системою, яка використовувалася до класифікації за допомогою аналізу ДНК .

Шкала хромотаксії

Шкала хромотаксії Саккардо

Саккардо запропонував цю колірну шкалу в 1894 році для стандартизації назв кольорів зразків рослин.

Вибрані видання

Незамінною в історії мікології є його головна праця Sylloge fungorum omnium hucusque cognitorum (Падуя, 1882–90, у дев'яти томах), за якою слідує видання 1931 року у 25 томах.

Книги

  • Prospetto della Flora Trivigiana (Venice 1864)
  • Bryotheca Tarvisina (Treviso 1864)
  • Della storia e letteratura della Flora Veneta (Milan 1869)
  • Sommario d'un corso di botanica (3rd ed., Padua 1880)
  • Musci Tarvisini (Treviso 1872)
  • Mycologiae Venetae specimen (Padua 1873)
  • Mycotheca Veneta (Padua 1874–79)
  • Michelis, commentarium mycologicum (Padua 1877 to 1882, 2 volumes.)
  • Fungi italici autographie delineati et colorati (Padua 1877–86, with 1,500 tables)

Особисте життя

У нього був син Доменіко Саккардо (1872—1952) і дочка Неффе Франческо Саккардо (1869—1896).[7]

Таксони названі ним і на його честь

Саккардо був одним із найплідніших систематиків в історії грибів. Для однієї книги він описав близько 1200 видів грибів, у тому числі 52 нових для науки.[9]

Він також описав 3 види рослин;[10]

  • Antennaria rectangularis Sacc., Harriman Alaska Exped 5: 34, pl. 3 (1904)[11]
  • Hibiscus pentacarpos var. albiflorus Sacc. ex Fiori, Nuov. Fl. Italia 2: 165 (1926) now a synonym of Kosteletzkya pentacarpos
  • Ophrys integra Sacc., in Nuov. Giorn. Bot. iii. (1871) 165. now a synonym of Ophrys apifera

Його шанували в назві різних родів і видів;

  • Saccardoa Trevis. 1869, (Lichenes), synonym of Pseudocyphellaria Vain., 1890
  • Saccardia Cooke 1878 (Saccardiaceae family) in Grevillea 7: 49 in 1878.[12]
  • Saccardoella {{Au|Speg. 1879, (Sordariomycetes class)]] in Michelia 1(5): 461 in 1879.[13]
  • Saccardinula Speg. 1885 (Elsinoaceae family) in Anales Soc. Sci. Argent. 19: 257 in 1885.[14]
  • Pasaccardoa Kuntze 1891, (in the Asteraceae family.[15]
  • Saccardaea Cavara 1894 now a synonym of Venustosynnema ciliatum.[16]
  • Saccardophytum Speg., first published in Anales Soc. Ci. Argent. 53: 181 in 1902, now a synonym of Benthamiella.[17]
  • Saccardomyces Henn. 1904 (Trichosphaeriaceae family) in Hedwigia 43: 353 in 1904.[18]
  • Phaeosaccardinula Henn. 1905 (Chaetothyriaceae family) in Hedwigia 44: XIV, 67 in 1905.[19]
  • Neosaccardia Mattir. 1921 (fungi), synonym of Scleroderma Pers., 1801[20]

Примітки

  1. ↑ а б в г д www.accademiadellescienze.it
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ SNAC — 2010.
  4. ↑ Ottaviani A. Dizionario Biografico degli Italiani — Roma: Istituto dell'Enciclopedia Italiana, 2017. — Vol. 89.
  5. ↑ CONOR.Sl
  6. ↑ (unspecified title) — doi:10.5281/ZENODO.18315206
  7. ↑ а б Burkhardt, Lotte (2022). Eine Enzyklopädie zu eponymischen Pflanzennamen [Encyclopedia of eponymic plant names] (pdf) (German) . Berlin: Botanic Garden and Botanical Museum, Freie Universität Berlin. doi:10.3372/epolist2022. ISBN 978-3-946292-41-8. Процитовано 27 січня 2022.
  8. ↑ Forin, Niccolò; Nigris, Sebastiano; Voyron, Samuele; Girlanda, Mariangela; Vizzini, Alfredo; Casadoro, Giorgio; Baldan, Barbara (31 серпня 2018). Next Generation Sequencing of Ancient Fungal Specimens: The Case of the Saccardo Mycological Herbarium. Front. Ecol. Evol. doi:10.3389/fevo.2018.00129.
  9. ↑ а б Pier Andrea Saccardo, mycologist: brief biography. www.first-nature.com. Процитовано 8 жовтня 2022.
  10. ↑ Saccardo, Pier Andrea | International Plant Names Index. www.ipni.org. Процитовано 8 жовтня 2022.
  11. ↑ Antennaria rectangularis Sacc. | Plants of the World Online | Kew Science. Plants of the World Online (англ.). Процитовано 8 жовтня 2022.
  12. ↑ Saccardia - Search Page. www.speciesfungorum.org. Species Fungorum. Процитовано 8 жовтня 2022.
  13. ↑ Saccardoella - Search Page. www.speciesfungorum.org. Species Fungorum. Процитовано 8 жовтня 2022.
  14. ↑ Saccardinula - Search Page. www.speciesfungorum.org. Species Fungorum. Процитовано 8 жовтня 2022.
  15. ↑ Pasaccardoa Kuntze. Plants of the World Online (англ.). Процитовано 8 жовтня 2022.
  16. ↑ Species Fungorum - Names Record. www.speciesfungorum.org. Процитовано 8 жовтня 2022.
  17. ↑ Saccardophytum Speg. | Plants of the World Online | Kew Science. Plants of the World Online (англ.). Процитовано 8 жовтня 2022.
  18. ↑ Saccardomyces - Search Page. www.speciesfungorum.org. Species Fungorum. Процитовано 8 жовтня 2022.
  19. ↑ Phaeosaccardinula - Search Page. www.speciesfungorum.org. Species Fungorum. Процитовано 8 жовтня 2022.
  20. ↑ Neosaccardia Mattir. www.gbif.org (англ.). Процитовано 8 жовтня 2022.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).