S/2016 J 3
| S/2016 J 3 | |
|---|---|
 | |
| Дані про відкриття | |
| Дата відкриття | 9 березня 2016 |
| Відкривач(і) | Скотт Шеппард |
| Місце відкриття | Лас-Кампанас |
| Планета | Юпітер |
| Орбітальні характеристики | |
| Велика піввісь | 22 213 530[1][2] км |
| Орбітальний період | 676,37 діб |
| Ексцентриситет орбіти | 0,236 |
| Нахил орбіти | 164,06° до площини екватора планети |
| Фізичні характеристики | |
| Діаметр | ≈2[3] км |
| Атмосфера | відсутня |
 S/2016 J 3 у Вікісховищі | |
S/2016 J 3 — невеликий зовнішній природний супутник Юпітера, відкритий Скоттом Шеппардом 9 березня 2016 року за допомогою 6,5-метрового телескопа Магеллана-Бааде в обсерваторії Лас-Кампанас, Гаваї. Про це було оголошено Центром малих планет через 7 років 5 січня 2023 року після того, як спостереження були зібрані протягом досить тривалого періоду часу, щоб підтвердити орбіту супутника.[1]
S/2016 J 3 є частиною групи Карме, тісного скупчення ретроградних, нерегулярних супутників Юпітера, які рухаються по орбітах, подібних до Карме, за великими півосями між 22–24 мільйонами км, ексцентриситети орбіти між 0,2–0,3, а нахили між 163–166°.[3] Повний оберт навколо Юпітера робить за 676,37 земних доби з нахилом орбіти 164,06°. Має діаметр близько 2 км і абсолютну величину 16,7, що робить його одним із найменших відомих супутників Юпітера.[3]
Примітки
- ↑ а б MPEC 2023-A13 : S/2011 J 3. Minor Planet Electronic Circulars. Minor Planet Center. 5 січня 2023. Процитовано 5 січня 2023.
- ↑ Planetary Satellite Discovery Circumstances. JPL Solar System Dynamics. NASA. Процитовано 5 січня 2023.
- ↑ а б в Sheppard, Scott S. Moons of Jupiter. Earth & Planets Laboratory. Carnegie Institution for Science. Процитовано 5 січня 2023.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).