Турач суданський
| ?Турач суданський | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Куроподібні (Galliformes) |
| Родина: | Фазанові (Phasianidae) |
| Рід: | Pternistis |
| Вид: | Турач суданський |
| Біноміальна назва | |
| Pternistis erckelii (Rüppell, 1835)[2] | |
| Синоніми | |
| Francolinus erckelii | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Pternistis erckelii |
 Віківиди: | Pternistis erckelii |
 ITIS: | 553866 |
 МСОП: | 22678865 |
 NCBI: | 9022 |
Тура́ч суданський[3] (Pternistis erckelii) — вид куроподібних птахів родини фазанових (Phasianidae)[4]. Мешкає в Східній Африці.
Опис
Довжина птаха становить 38–43 см, самці важать 1,05–1,59 кг, самиці 1,136 кг. Обличчя коричневе, над очима чорнуваті "брови", верхня частина голови і задня частина шиї рудувато-коричневі. Скроні білі, за очима білі смуги. Верхня частина тіла поцяткована каштановими смугами, нижня частина тіла світла, поцяткована коричневими смужками. Дзьоб чорний, лапи жовті.
Поширення і екологія
Суданські турачі мешкають на Ефіопському нагір'ї в Ефіопії і Еритреї, а також на сході Судану в штаті Кассала. У 1957 році вони були інтродуковані на Гавайські острови, де успішно заселили основні острови. Суданські турачі живуть у високогірних чагарникових заростях та на узліссях гірських тропічних лісів, в чагарникових заростях на берегах річок, серед скель. Зустрічаються парами або невеликими зграйками, на висоті від 2000 до 3500 м над рівнем моря. Живляться переважно насінням трав і зернами злаків, пагонами, ягодами і комахами. Сезон розмноження триває з квітня по листопад.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Pternistis erckelii.
- ↑ Rüppell, Eduard (1835). Neue Wirbelthiere zu der Fauna von Abyssinien gehörig (German) . Т. Vögel. Frankfurt am Main: S. Schmerber. с. 12—13, Plate 6.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pheasants, partridges, francolins. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 24 червня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).