YaChudo

Слива залозиста

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Слива залозиста
Prunus glandulosa for. albiplena
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Розоцвіті (Rosales)
Родина: Трояндові (Rosaceae)
Рід: Слива (Prunus)
Підрід: Слива (Prunus subg. Prunus)
Секція: Prunus sect. Microcerasus
Вид:
P. glandulosa
Біноміальна назва
Prunus glandulosa

Слива залозиста, мікровишня залозиста[1] (Prunus glandulosa Thunb., 1784) — рослина роду Слива (Prunus), родини Розових (Rosaceae).

До назви «сакура» японські дендрологи зазвичай відносять види P. serrulata Lindl. , P. campanulata Maxim., P. glandulosa (Hook.) Torr. & A.Gray, P. jamasakura Siebold, P. lannesiana (Carrière) E.H.Wilson, P. sargentii Rehder, P. sieboldii Koidz., P. subhirtella Miq. та P. yedoensis Matsum.[2][3]

Синоніми

  • Cerasus glandulosa (Thunb.) Loisel.
  • Prunus sinensis Pers.

Внутрішньовидові таксони

Квіти Prunus glandulosa for. albiplena
  • Prunus glandulosa forma albiplena Koehne
  • Prunus glandulosa forma faberi Koehne
  • Prunus glandulosa forma paokangensis (C.K.Schneid.) Koehne
  • Prunus glandulosa forma sieboldiana Shirai ex Koehne
  • Prunus glandulosa forma sinensis (Pers.) Koehne
  • Prunus glandulosa subf. alba Koehne
  • Prunus glandulosa subf. rosea Koehne
  • Prunus glandulosa var. alba Skvortsov
  • Prunus glandulosa var. albiplena (Koehne) Nakai
  • Prunus glandulosa var. glabra Koehne
  • Prunus glandulosa var. multiplexa (Ser.) T.B.Lee
  • Prunus glandulosa var. purdomii Koehne
  • Prunus glandulosa var. rosea Skvortsov
  • Prunus glandulosa var. salicifolia (Kom.) Koehne
  • Prunus glandulosa var. sinensis (Pers.) Nakai
  • Prunus glandulosa var. trichostyla Koehne

Батьківщина

Приморський край, Північний Китай, Корея, Маньчжурія, Японія.

Екологія

Мезофіт. Світлолюбна, посухостійка рослина. Росте поодиноко або невеликими групами на сухих, кам'янистих схилах гір серед заростей чагарників, в долинах річок на сухих і незатоплюваних ділянках.

Морфологічні ознаки

Чагарник до 1 (1,5) м заввишки зі світло-сірими, гілками іноді коричневими. Молоді пагони червонувато-бурі, часто з сизуватим нальотом, тонкі. Бруньки з широкими тупими коричневими лусками, внутрішні з них по краю залізисті. Листя 3-7 см завдовжки і 1,7-3 см шириною від яйцеподібних до довгастих і ланцетоподібних, поступово або раптово звужені в довгий гострий кінець, по краю дрібнозубчасті, іноді двічі залізисто-зубчасті, зверху голі або з рідкими волосками, знизу лише по головній жилці волосисті. Черешки 2-7 мм довжиною без залоз. Квітки одиночні або в парасольках по 2-3, на голих або слабо залізисто-волосистих квітконіжках 1-2 см завдовжки. Квітки розпускаються одночасно з листям або трохи раніше. Квітки при розпусканні червоні, пізніше рожеві, рідше білі, 1,5-2 см в діаметрі. Гіпантій широкодзвониковий. Чашолистки 3-5 мм довжиною, залізисто-зубчасті, відігнуті. Плоди 1 (1,2) см у діаметрі, темно-червоні, кулясті, їстівні. Кісточки від майже кулястих до оберненояйцеподібних, загострені, зі слабко вираженою мережею борозенок. Запилюються комахами. Орніто- і зоохор. Розмножується насінням і літніми живцями. Насіння необхідно стратифікувати 4-5 місяців при 1-5 градусах за Цельсієм. Цвіте в травні, плодоносить у серпні. Число хромосом 2n = 16.

Використання та господарське значення

Харчова (плодова), декоративна, медоносна рослина. Вид близький до вишні японської (Cerasus japonica (Thunb.) Loisel.), що здавна культивується в Японії. Використовується при виведенні нових карликових, морозостійких форм. У культурі відома дуже декоративна форма з махровими рожевими квітками.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Меженський, В. М. (2014). До питання впорядкування українських назв рослин. Повідомлення 2. Назви видів роду Prunus L. (PDF). Сортовивчення та сортознавство: 15—24.
  2. ↑ Опалко, А. І.; Косар, К. П.; Опалко, О. А. (2017). Перспективи використання Prunus serrulata Lindl. в озелененні (PDF). ТЕРНОПІЛЬСЬКІ БІОЛОГІЧНІ ЧИТАННЯ — TERNOPIL BIOSCIENCE — 2017. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю, присвяченої 20-річчю заснування наукового фахового видання України «Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія Біологія» – наукометрична база даних Index Copernicus (20-22 квітня 2017 р., Тернопіль): 79.
  3. ↑ Меженський, В. М. (2014). До питання впорядкування українських назв рослин. Повідомлення 2. Назви видів роду Prunus L. (PDF). Сортовивчення та сортознавство: 15—24.

Література

  • Брежнев Д. Д., Коровина О. Н. Дикие сородичи культурных растений флоры СССР. Л.: Колос,1981. — С. 180.
  • Коропачинский И. Ю., Встовская Т. Н. Древесные растения Азиатской России. — Новосибирск: Изд-во СО РАН, филиал «Гео», 2002. — С.301-302.
  • Пояркова А. И. Вишня — Cerasus Hill.// Флора СССР. — М., Л.: Изд. Акад. наук СССР, 1941. — Т. 10. — С.562-563.

Посилання

Джерела

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).