Синявець приязний
| ?Синявець приязний | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Членистоногі (Arthropoda) |
| Клас: | Комахи (Insecta) |
| Ряд: | Лускокрилі (Lepidoptera) |
| Родина: | Синявцеві (Lycaenidae) |
| Рід: | Polyommatus |
| Вид: | Синявець приязний |
| Біноміальна назва | |
| Polyommatus amandus (Schneider, 1792) | |
| Посилання | |
| Polyommatus amandus | |
| Polyommatus amanda | |
| 268716 | |
Синявець приязний (Polyommatus amandus) — вид денних метеликів родини синявцевих (Lycaenidae).
Поширення
Вид поширений у Європі, Північній Африці та Західній Азії від Марокко та Іспанії до Ірану та Уральських гір.[1]
В Україні поширений у лісовій, лісостеповій та степовій зонах, на Закарпатті та у Криму[2]. Трапляється на узліссях, лісових полянах, вологих луках.[3]
Опис
Переднє крило завдовжки 14-18 мм. Крила самців зверху блакитні, з сильним блиском, затемнені до зовнішнього краю; у самиць — коричневі, з декількома помаранчевими лунками біля заднього кута задніх крил.
-
Polyommatus amandus ♂ -
Polyommatus amandus ♂ △
Спосіб життя
Метелики літають у червні-липні. Розвивається в одному поколінні. Гусінь розвивається з вересня по травень, зимує серед опалого листя на поверхні ґрунту. Кормовими рослинами гусениць є чина лучна (Lathyrus pratensis), горошок кашубський (Vicia cassubica), горошок мишачий (Vicia cracca), горошок волохатий (Vicia villosa). Мірмекофільний вид. Паразитує у гніздах мурах Lasius niger, Myrmica specioides, Formica cinerea.
Примітки
- ↑ а б van Swaay, C., Wynhoff, I., Verovnik, R., Wiemers, M., López Munguira, M., Maes, D., Sasic, M., Verstrael, T., Warren, M. & Settele, J. (2010). Polyommatus amandus: інформація на сайті МСОП (англ.) 25 серпня 2018
- ↑ Савчук В. В. Атлас бабочек и гусениц Крыма. — Симферополь: Бизнес—Информ, 2013. — 296 с. — ISBN 978-966-648-331-0.
- ↑ Канарський Ю. В. Рідкісні та зникаючі види денних лускокрилих (Lepidoptera: Papilionoidea, Hesperioidea) західних регіонів України // Наукові основи збереження біотичної різноманітності. — 2011. — Т. 2(9), № 1. — С. 271—284
| Це незавершена стаття про метеликів. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).