Чина лучна
| ?Чина лучна(Lathyrus pratensis) | |
|---|---|
 Чина лучна | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Відділ: | Вищі рослини (Streptophyta) |
| Надклас: | Покритонасінні (Magnoliophyta) |
| Клас: | Евдикоти |
| Підклас: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Бобовоцвіті (Fabales) |
| Родина: | Бобові (Fabaceae) |
| Підродина: | Метеликові (Faboideae) |
| Триба: | Fabeae |
| Рід: | Чина (Lathyrus) |
| Вид: | Чина лучна |
| Біноміальна назва | |
| Lathyrus pratensis L. 1753 | |
| Синоніми | |
| Orobus pratensis Stokes | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Lathyrus pratensis |
 Віківиди: | Lathyrus pratensis |
 EOL: | 703180 |
| IPNI: | 501954-1 |
 ITIS: | 25874 |
 МСОП: | 18762781 |
 NCBI: | 254779 |
| The Plant List: | ild-7773 |
Чина лучна (Lathyrus pratensis) — багаторічна трав'яниста рослина родини бобових.
Загальна біоморфологічна характеристика
Має тонке, повзуче кореневище. Стебло висхідне, негусто опушене, за допомогою листкових вусиків чіпке, гранчасте, 40—100 см завдовжки. Листки чергові, з 1 пари листочків, черешки не крилаті, листкова вісь закінчується простим або розгалуженим вусиком, листочки видовженоланцетні або ланцетні, 2—5 см завдовжки, з вістрячком на верхівці, 3—5-жилкові. Прилистки видовженоланцетні або широколанцетні, стрілоподібні, з нерівними лопатями, 2—3 см завдовжки. Квітки двостатеві, неправильні, зібрані 4—10-квітко-вим гроном, віночок метеликовий, жовтий, 14—18 мм завдовжки. Плід — довгасто-лінійний гладенький, виразно сітчасто-жилку-ватий біб. Цвіте у червні — липні.
Поширення
Чина лучна росте по всій території України по луках, узліссях, серед чагарників.
Заготівля і зберігання
Для виготовлення ліків використовують траву чини (Herba Lathyri рга-tensis), яку заготовляють в період цвітіння рослини, зрізуючи всю її надземну частину. Зібрану траву сушать під укриттям на вільному повітрі або в приміщенні, що добре провітрюється. Готову сировину зберігають у добре закритих банках або бляшанках. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад
Трава чини містить лейкоантоціанові сполуки, флавоноли кемпферол і кверцетин, невелику кількість алкалоїдів, кавову і ферулову кислоти, вітамін С (у свіжому листі до 800 мг%), каротин та різні мікроелементи.
Фармакологічні властивості і використання
Експериментальними дослідженнями і клінічними спостереженнями встановлено, що чина лучна виявляє м'яку відхаркувальну дію без побічного впливу на організм. Настій трави вживають при гострому і хронічному бронхіті, при абсцесі легень і при пневмонії. У народній медицині, крім того, його п'ють при безсонні.
Див. також
Джерела
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
Посилання
- Чина лучна // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 466. — ISBN 5-88500-055-7.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).