YaChudo

Omphalotus subilludens

Переглядів: 0. Оновлено 07.11.2026.

?Omphalotus subilludens

Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Гриби (Fungi)
Відділ:Базидіомікотові (Basidiomycota)
Клас:Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок:Агарикальні (Agaricales)
Родина:Omphalotaceae
Рід:Омфалот (Omphalotus)
Вид:O. subilludens
Біноміальна назва
Omphalotus subilludens
(Murrill) H.E.Bigelow (1982)
Синоніми
Clitocybe subilludens (Murrill) Murrill (1945)
Monodelphus subilludens Murrill (1945)
Посилання
Вікісховище:Omphalotus subilludens
EOL:301897
NCBI:210149
MB:115480
IF:115480

Omphalotus subilludens, відомий англійською як Southern Jack O'lantern mushroom («південний гриб-ліхтарик»), — вид базидіоміцетових грибів роду Omphalotus. Достовірно зафіксований у Флориді та Техасі, є повідомлення про знахідки в Аризоні та Мексиці. Утворює плодоношення на мертвих і всихаючих деревах у теплу пору року — доволі велике оранжеве до оранжево-коричневого плодове тіло, що росте скупченнями. Найближче споріднений з O. olivascens, O. olearius та O. japonicus, з якими має високу схрещувальну сумісність. Отруйний для людей і тварин, хоча рідко спричиняє загрозливі для життя симптоми — здебільшого шлунково-кишкові, минають за 24–48 годин. Сполуки цього гриба мають фармакологічний потенціал — як антикоагулянти, у протипухлинній терапії та як антибіотики. Гриб також біолюмінесцентний, слабко світиться навколо пластинок унаслідок окиснення люциферази.

Опис

Капелюшок завширшки до 15 см, оранжевого до темно-червонувато-коричневого кольору, опуклий до розпростертого, в центрі западистий чи конічний[1][2]. Товсті білі пластинки низхідні, можуть бути біолюмінесцентними, оранжеві, оранжево-коричневі до червонувато-коричневих, з віком темнішають[2][1]. Ніжка глибоко-жовта до оранжево-жовтої, як і внутрішній м'якуш; часто розташована ексцентрично[1]. Спори білі, еліпсоїдні, видовжені чи яйцеподібні, розміром приблизно 7–9 на 5 мкм[1].

Філогенія

Уперше зібраний Вільямом А. Мюрріллом 21 квітня 1944 року на пальмі Phoenix canariensis у Гейнсвіллі (Флорида), описаний як Monodelphus subilludens, синонімізований з Clitocybe subilludens, пізніше перенесений до роду Omphalotus Г. Е. Бігелоу[1][3]. Спершу вважався близькоспорідненим з O. illudens через морфологічну схожість, проте секвенування ITS показало 7,35 % відмінності між видами[1][4]. Рід Omphalotus включає дві філогенетично відмінні клади: клада O. olearius (O. subilludens, O. olivascens, O. japonicus, O. olearius та віддалено O. nidiformis) та клада O. illudens (O. illudens і O. mexicanus)[4].

Екологія та поширення

Сапротроф, що заселяє пні й корені мертвих і всихаючих листяних дерев та пальм[1]. Трапляється у листяних лісах і приміських зонах з мертвими деревами. Зафіксований у Флориді й Техасі, з можливими знахідками в Аризоні та Мексиці[1][4].

Отруєння

Хоча рідко становить загрозу для життя, ілюдини, наявні у видах роду Omphalotus, спричиняють шлунково-кишкові розлади — нудоту, блювання, діарею й пітливість[5]. Гриб часто плутають з лисичками, що трапляються в тому самому середовищі[5].

Біохімія

Гриб продукує чіткий світловий ефект з пластинок за участю ферменту люциферази[6]. У культурах O. subilludens виявлено атромент і телефорову кислоту[7]; атромент є ефективним антикоагулянтом, подібним до гепарину[8], а також має антибактеріальну активність[9]. Гриб містить ілюдини (зокрема ілюдидин та ілюдин M) — сполуки з потенційним застосуванням у протипухлинній терапії та як антибіотики, хоча в природному стані надто токсичні для безпосереднього використання[2][10].

Примітки

  1. ↑ а б в г д е ж и Murrill, William A. (1945). New Florida Fungi. Quarterly Journal of the Florida Academy of Sciences. 8 (2): 175—198. JSTOR 24313306.
  2. ↑ а б в Kirchmair, M. (2002). Chemotaxonomical and morphological observations in the genus Omphalotus (Omphalotaceae). Persoonia. 17: 583—600.
  3. ↑ Petersen, Ronald H.; Hughes, Karen W. (1998). Mating systems in Omphalotus (Paxillaceae, Agaricales). Plant Systematics and Evolution. 211 (3—4): 217—229. doi:10.1007/bf00985360.
  4. ↑ а б в Kirchmair, Martin; Morandell, Sandra; Stolz, Daniela; Poder, Reinhold; Sturmbauer, Christian (2004). Phylogeny of the Genus Omphalotus Based on Nuclear Ribosomal DNA-Sequences. Mycologia. 96 (6): 1253—1260. doi:10.2307/3762142. PMID 21148949.
  5. ↑ а б Vanden Hoek, Todd L; Erickson, Timothy; Hryhorczuk, Daniel; Narasimhan, Kris (1991). Jack o'lantern mushroom poisoning. Annals of Emergency Medicine. 20 (5): 559—561. doi:10.1016/S0196-0644(05)81617-8. PMID 2024797.
  6. ↑ Desjardin, Dennis E.; Oliveira, Anderson G.; Stevani, Cassius V. (2008). Fungi bioluminescence revisited. Photochemical & Photobiological Sciences. 7 (2): 170—182. doi:10.1039/b713328f.
  7. ↑ Sullivan, G.; Garrett, R. D.; Lenehan, R. F. (1971). Occurrence of atromentin and thelephoric acid in cultures of clitocybe subilludens. Journal of Pharmaceutical Sciences. 60 (11): 1727—1729. doi:10.1002/jps.2600601134. PMID 4332377.
  8. ↑ Khanna JM, Malone MH, Euler KL, Brady LR (1965). Atromentin – anticoagulant from Hydnellum diabolus. Journal of Pharmaceutical Sciences. 54 (7): 1016—1020. PMID 5862512.
  9. ↑ Zheng CJ, Sohn MJ, Kim WG (2006). Atromentin and leucomelone, the first inhibitors specific to enoyl-ACP reductase (FabK) of Streptococcus pneumoniae. Journal of Antibiotics. 59 (12): 808—812. doi:10.1038/ja.2006.108.
  10. ↑ Schobert, R.; Knauer, S.; Seibt, S.; Biersack, B. Anticancer Active Illudins: Recent Developments of a Potent Alkylating Compound Class. Current Medicinal Chemistry. 18 (6): 790—807. doi:10.2174/092986711794927766.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).