YaChudo

Omphalotus japonicus

Переглядів: 0. Оновлено 07.11.2026.

?Omphalotus japonicus

Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Гриби (Fungi)
Відділ:Базидіомікотові (Basidiomycota)
Клас:Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок:Агарикальні (Agaricales)
Родина:Omphalotaceae
Рід:Омфалот (Omphalotus)
Вид:O. japonicus
Біноміальна назва
Omphalotus japonicus
(Kawam.) Kirchm. & O.K.Mill. (2002)
Синоніми
Pleurotus harmandii Har. & Pat. (1902)
Pleurotus japonicus Kawam. (1915)
Armillaria japonica (Kawam.) S.Imai (1938)
Lampteromyces japonicus (Kawam.) Singer (1947)
Omphalotus guepiniformis (Berk.) Neda (2004)
Посилання
Вікісховище:Omphalotus japonicus
EOL:190519
NCBI:72119
MB:376318
IF:376318

Omphalotus japonicus, японською цукійотаке (月夜茸, «гриб місячної ночі») — вид отруйних пластинчастих грибів роду Omphalotus, поширений у Японії та Східній Азії. Належить до космополітного роду Omphalotus, представники якого мають біолюмінесцентні плодові тіла, що світяться в темряві. Молекулярно-філогенетичне дослідження 2004 року показало його найближчу спорідненість із кладою, що об'єднує Omphalotus nidiformis (Австралія), Omphalotus olivascens (захід Північної Америки) та Omphalotus olearius (Європа)[1].

Гриб отруйний: споживання спричиняє гостру нудоту й блювання протягом кількох годин. У Японії його часто плутають із їстівними грибами й ненавмисно споживають.

Таксономія

Уперше описаний Іноко 1889 року під назвою Pleurotus noctilucens, проте ця назва виявилася недійсною, оскільки біномен уже використовувався для іншого виду[2]. 1915 року Сейіті Кавамура дав грибу назву Pleurotus japonicus[3]; 1947 року Рольф Сінгер переніс його до роду Lampteromyces як Lampteromyces japonicus, аж поки цей рід не був об'єднаний з Omphalotus 2004 року[1]. Мікологи припускали, що цей вид тотожний з описаним Майлзом Джозефом Берклі 1878 року Agaricus guepiniformis, звідки випливала б пріоритетна назва Omphalotus guepiniformis[2]; утім, 2006 року подано пропозицію зберегти назву japonicus[4], яку 2008 року прийняв Номенклатурний комітет із грибів[5].

Вид згадується в «Кондзяку моноґатарісю» — збірці японських народних переказів XII століття[4].

Опис

М'ясисті плодові тіла мають ексцентричну ніжку, через що капелюшок набуває ниркоподібної чи півмісяцевої форми (округлий лише в молодому віці). Капелюшок світло-коричневий у молодому віці, з віком темніє, з жовтуватим чи рожевуватим відтінком. М'якуш білий, завтовшки до 2 см. Товсті білі пластинки низхідні, з віком можуть жовтіти. Ніжка товста й м'ясиста, до 2 см завтовшки і 5 см завдовжки. Пластинки світяться білуватим світлом: за спостереженнями Кавамури, гриб можна помітити вночі з відстані 30 м, а за світлом 100 см² плодових тіл можливо читати латинські літери заввишки 8 мм[3].

Гриб часто плутають з їстівними гливою (Pleurotus ostreatus), шиітаке (Lentinula edodes) та мукітаке (Sarcomyxa serotina), проте він отруйний. O. japonicus спричинив 31,6 % випадків отруєння грибами в Японії між 1996 і 2005 роками — більше, ніж будь-який інший гриб[6]. Симптоми — нудота, блювання й діарея[3]; основне лікування — інфузійна терапія[7].

Поширення та екологія

Гриб росте на мертвих стовбурах бука в гірських районах Японії, плодові тіла з'являються у вересні-жовтні[3]. Це один з найпоширеніших грибів на гнилій буковій деревині в країні; має статус «вразливого» через скорочення букових лісів[8]. Також трапляється в Кореї[9], Китаї та на Далекому Сході Росії[4].

Біоактивні сполуки

Плодові тіла містять сесквітерпенові сполуки ілюдин S та ілюдин M[10].

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б Kirchmair M, Morandell S, Stolz D, Pöder R, Sturmbauer C (2004). Phylogeny of the genus Omphalotus based on nuclear ribosomal DNA-sequences. Mycologia. 96 (6): 1253—1260. doi:10.2307/3762142. PMID 21148949.
  2. ↑ а б Neda, Hitoshi (2004). Type studies of Pleurotus reported from Japan. Mycoscience. 45 (3): 181—187. doi:10.1007/s10267-003-0172-6.
  3. ↑ а б в г Kawamura, Seiichi (1915). Studies on the luminous fungus, Pleurotus japonicus, sp. nov. Journal of the College of Science, Imperial University of Tokyo. 35: 1—29.
  4. ↑ а б в Redhead, Scott A.; Neda, Hitoshi (2006). (1741) Proposal to Conserve the Name Pleurotus japonicus against Agaricus guepiniformis and Pleurotus harmandii (Basidiomycota). Taxon. 55 (4): 1032—1033. JSTOR 25065705.
  5. ↑ Norvell, Lorelei L. (2008). Report of the Nomenclature Committee for Fungi: 14. Taxon. 57 (2): 637—639. JSTOR 25066033.
  6. ↑ Tsurida, Sayuri; Akai, Kouichi; Hiwaki, Hiroshi; Suzuki, Akira; Akiyama, Hiroshi (2012). Multiplex real-time PCR assay for simultaneous detection of Omphalotus guepiniformis and Lentinula edodes. Bioscience, Biotechnology, and Biochemistry. 76 (7): 1343—1349. doi:10.1271/bbb.120090. PMID 22785476.
  7. ↑ Hayashida, Akiko; Seino, Keiko; Iseki, Ken (2011). Treatment of mushroom poisoning by Lampteromyces japonicus; four case reports and review of the literature. Yamagata Medical Journal (яп.). 29 (2): 57—62.
  8. ↑ Fukasawa, Yu; Osono, Takashi; Takeda, Hiroshi (2010). Beech log decomposition by wood-inhabiting fungi in a cool temperate forest floor: a quantitative analysis focused on the decay activity of a dominant basidiomycete Omphalotus guepiniformis. Ecological Research. 25 (5): 959—966. doi:10.1007/s11284-010-0720-4.
  9. ↑ Ka, K.H.; Park, H.; Hur, T.C.; BAc, W.C. (2010). Formation of fruiting body of Omphalotus japonicus by sawdust cultivation. The Korean Journal of Mycology. 38 (1): 80—82. doi:10.4489/kjm.2010.38.1.080.
  10. ↑ Tanaka, K.; Inoue, T.; Kadota, S.; Kikuchi, T. (1990). Metabolism of illudin S, a toxic principle of Lampteromyces japonicus, by rat liver. I. Isolation and identification of cyclopropane ring-cleavage metabolites. Xenobiotica. 20 (7): 671—681. doi:10.3109/00498259009046883. PMID 2238702.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).