Minerve (Q185)
| «Мінерв» | ||
|---|---|---|
| Minerve (Q185) | ||
| Схематичне зображення французького підводного човна класу «Мінерв» | ||
| Верф | ||
| Під прапором | ||
| Належність | ||
| Порт приписки | Тулон | |
| На честь | Мінерви | |
| Закладений | 17 серпня 1931 | |
| Спуск на воду | 23 жовтня 1934 | |
| Введений до складу флоту | 15 вересня 1936 | |
| На службі | 1936–1945 | |
| Загибель | 19 вересня 1945 року затонув під час буксирування поблизу Портленда | |
| Бойовий досвід | Друга світова війна Кампанія в Арктиці * Конвой PQ 15 * Конвой PQ 17 Битва на Середземному морі | |
| Проєкт | ||
| Класифікація ПЧ | малий дизель-електричний підводний човен 2-го класу | |
| Тип ПЧ | підводний човен класу «Мінерв» | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 14,2 вузла (26,3 км/год) | |
| Швидкість (підводна) | 9 вузлів (17 км/год) | |
| Робоча глибина занурення | 80 м | |
| Дальність плавання | 2000 миль (3700 км) на швидкості 10 вузлів (надводна) 85 миль (157 км) на швидкості 5 вузлів (підводна) | |
| Автономність плавання | 14 діб | |
| Екіпаж | 42 офіцери та матроси | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 68,1 м | |
| Ширина корпусу найб. | 5,6 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 4,0 м | |
| Водотоннажність надводна | 673 тонни | |
| Водотоннажність підводна | 870 тонн | |
| Силова установка | ||
|
Дизель-електрична: 2 × дизельних двигуни Vickers-Normand 2 × електродвигуни |
||
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 2 × 900 к.с. (дизелі) 2 × 615 к. с. (електродвигуни) | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 1 × 75-мм гармата modèle 1897 | |
| Торпедно- мінне озброєння |
6 × 550-мм торпедних апаратів 12 торпед | |
| ППО | 2 × 13,2-мм великокаліберні кулемети M1929 | |
«Мінерв» (Q185) (фр. Minerve (Q185) — військовий корабель, малий підводний човен, головний у своєму класі, військово-морських сил Франції часів Другої світової війни.
Історія створення
Підводний човен «Мінерв» був закладений 17 серпня 1931 року на верфі компанії Arsenal de Cherbourg у Шербурі. 23 жовтня 1934 року він був спущений на воду, а 15 вересня 1936 року увійшов до складу ВМС Франції.
Історія служби
У серпні 1939 року човен базувався в Орані, а в листопаді 1939 року його перевели для спостереження навколо Канарських островів. З лютого по травень 1940 року «Мінерв» ескортував сім конвоїв між Гібралтаром та Ліверпулем.
Коли німці вторглися до Франції 10 травня 1940 року, його включили на проведення технічного обслуговування, тому 18 червня 1940 року «Мінерв» вийшов з Бреста на буксирі у супроводі однотипного підводного човна «Юнон» в супроводженні патрульних кораблів «Пессак» та «Сотерн». Біля Ушанта до них приєднався есмінець «Броук», і 20-го числа французькі кораблі прибули до Плімута.
3 липня 1940 року «Мінерв» (разом з усіма іншими французькими військово-морськими кораблями в британських портах) був захоплений військами Королівського флоту в рамках операції «Катапульта», а екіпаж інтернований.
1942
29 квітня 1942 року «Мінерв» вийшов у супровід конвою PQ 15, що йшов до Радянської Росії під командуванням адмірала Джона Тові[Прим. 1].
«Мінерв» входив до складу сил союзників, що прикривали конвой під кодовою назвою PQ 17 з ісландського Гваль-фіорду до Архангельська. Човен включили до лінії спостереження з 13 підводних човнів[Прим. 2] між мисом Нордкап і островом Ведмежий, щоб прикрити підходи до конвою, коли він рухався на схід[1].
Див. також
- Uarsciek (1937)
- U-185
- I-185
- М-285 (підводний човен СРСР)
- USS Atule (SS-403)
- HMS Unruffled (P46)
Примітки
- Виноски
- ↑ Ескорт конвою PQ 15: лінкори «Кінг Джордж V», «Герцог Йоркський», американський «Вашингтон», авіаносець «Вікторіос», важкі крейсери «Лондон», «Вічита» та «Тускалуза», легкі крейсери «Найджеріа» та «Кеніа», есмінці: «Бадсворт», «Боудісіа», «Ескапейд», «Фокнор», «Хашлі», «Інглефельд», «Ламертон», «Ледбарі», «Марна», «Мартин», «Матчлес», «Міддлтон», «Орібі», «Панджабі», «Сомалі», «Сент-Олбанс», «Медісон», «Планкетт», «Вейнрайт», «Вілсон», «Веномоус», підводні човни «Старжен», «Унісон», «Уредд», «Мінерв» і «Яструб», тральщики «Брамбл», «Леда», «Сігал», корвети та інші кораблі супроводження й забезпечення.
- ↑ К-2, К-21, К-22, Щ-403, «Урсула», «Тріб'юн», «Трайдент», «Сівулф», «Сагіб», «Старжен», «Аншейкен», «Анрівалд», «Мінерв»
- Джерела
- ↑ Морозов М. Э. Подводные лодки ВМФ СССР в Великой Отечественной войне 1941—1945 гг. Часть 3. Северный флот. — Стратегия КМ, 2004. — С. 93. — 97 с.
Посилання
- FR Minerve. на uboat.net. (англ.)
Література
- Jean Moulin, Les sous-marins français, Rennes, Marines Éditions, 2006, 91 p. (ISBN 2-915379-40-8), p. 22-23.(фр.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
