HMS Unrivalled (P45)

Історія служби
У складі	7-ма флотилія ПЧ 10-та флотилія ПЧ
Командувачі	Lt. Г'ю Бентлі Тернер, Lt. Девід Сайврайт Браун, T/A/Lt. Девід Пілз
Операції	18 походів
Перемоги	4 судна (4 574 GRT) затоплено

«Анрівалд» (англ. HMS Unrivalled (P45) — британський військовий корабель, підводний човен класу «U», третьої серії, що перебував у складі Королівського військово-морського флоту Великої Британії за роки Другої світової війни.

«Анрівалд» був закладений 12 травня 1941 року, як P45, на верфі компанії Vickers-Armstrongs у Барроу-ін-Фернессі. 16 лютого 1942 року він був спущений на воду, а 3 травня 1942 року увійшов до складу Королівського ВМФ Великої Британії.

Підводний човен брав активну участь у бойових діях на морі в Другій світовій війні; бився в Арктиці, переважно змагався на Середземному морі, супроводжував арктичні та мальтійські конвої. За проявлену мужність та стійкість екіпажу в боях тричі відзначений бойовою відзнакою^[1].

Після введення до строю «Анрівалд» зарахований до складу 9-ї флотилії підводних човнів. 25 червня 1942 року човен відплив з Лервіка для патрулювання біля узбережжя Норвегії на підтримку проходу російського конвою PQ 17^[1].

27 червня 1942 року конвой під кодовою назвою PQ 17 вийшов з ісландського Гваль-фіорду, прямуючи до Архангельська. Зважаючи на його цінність, було створено потужний ескорт, поділений на три групи: перша (EG1), для ближнього супроводу, під командуванням командера Джека Брума, у складі трьох есмінців, трьох ескортних міноносців, 4 протичовнових траулерів, 4 сторожових кораблів, 3 тральщиків, 2 кораблів ППО, 2 підводних човнів, трьох рятувальних суден і танкера. Друга група, 1-ша крейсерська ескадра (CS1) під командуванням контрадмірала Луїса Кеппела Гамільтона, — з британських крейсерів «Норфолк» і «Лондон» й американських «Вічита» і «Тускалуза», а також трьох есмінців супроводу^{[Прим. 3]}. Третя група, на чолі з командувачем Флоту метрополії адміралом Джоном Тові, призначалася для дальнього супроводу і мала у своєму складі авіаносець «Вікторіос», лінкори «Дюк оф Йорк», «Вашингтон», крейсери «Камберленд» і «Найджеріа», дев'ять есмінців і три ескортні міноносці^[2]. Додатково, союзники організували лінію патрулювання з летючих човнів і дві лінії спостереження з 13 підводних човнів^{[Прим. 4]} між мисом Нордкап і островом Ведмежий, щоб прикрити підходи до конвою, коли він рухався на схід^[3]. Під час цього патрулювання, метою якого було перехоплення підводних човнів, що атакували конвої та їхній ескорт, було проведено дві невдалі атаки на німецькі підводні човни.

22 липня «Анрівалд» зіткнувся з есмінцем «Дуглас» поблизу Скапа-Флоу та отримав серйозні пошкодження, що потребували ремонту. Цей підводний човен відновив виконання обов'язків у складі Домашного Флоту у вересні та діяв у складі сил патрулювання біля узбережжя Норвегії для посилення протичовнової оборони арктичних конвоїв PQ 18 та QP 14.

В подальшому входив до складу британських підводних сил, що діяли при проведенні операцій у Середземному морі разом з однотипними човнами «Юнайтед», «Анрафлд» і «Анброукен».

• HNoMS A-4
• HNLMS O 10
• Enrico Dandolo (1938)
• С-104 (підводний човен СРСР)
• Thétis (Q134)
• USS Harder (SS-257)

Виноски

Джерела

• HMS Unrivalled (P 45). на uboat.net. (англ.)
• HMS UNRIVALLED - U-class Submarine. на naval-history.net. (англ.)
• HMS UNRIVALLED (1942—1946)

• Colledge, J. J.; Warlow, Ben (2006) [1969]. Ships of the Royal Navy: The Complete Record of all Fighting Ships of the Royal Navy (Rev. ed.). London: Chatham Publishing. ISBN 978-1-86176-281-8.
• Hutchinson, Robert (2001). Jane's Submarines: War Beneath the Waves from 1776 to the Present Day. London: HarperCollins. ISBN 978-0-00-710558-8. OCLC 53783010.
• McCartney, p. 17, British Submarines 1939–45, 2006, Osprey Publishing, Oxford, ISBN 978-1-84603-007-9