Оксид магнію

Оксид магнію
Назва за IUPAC	magnesium oxide
Інші назви	окис магнію (палена) магнезія периклаз
Ідентифікатори
Номер CAS	1309-48-4
PubChem	14792
Номер EINECS	215-171-9
DrugBank	DB01377
KEGG	D01167
Назва MeSH	D01.524.490 і D01.650.550.575
ChEBI	31794
RTECS	OM3850000
Код ATC	A12CC10, A06AD02 і A02AA02
SMILES	O=[Mg][1]
InChI	InChI=1S/Mg.O
Властивості
Молекулярна формула	MgO
Молярна маса	40,3044 г/моль
Зовнішній вигляд	білий порошок
Густина	3,58 г/см−3 (25 °C)
Тпл	2852 °C
Ткип	3600 °C
Розчинність (вода)	0,086 г/л
Розчинність (спирти)	нерозчинний
Показник заломлення (nD)	1,736
Структура
Кристалічна структура	кубічна
Просторова група	Fm3m
Координаційна геометрія	Mg[6], O[6]
Дипольний момент	6,2 ± 0,6 D
Термохімія
Ст. ентальпія утворення ΔfHo 298	-601,6 кДж/моль
Ст. ентропія So 298	27,0 Дж/моль·К
Теплоємність, co p	37,2 Дж/моль·К
Небезпеки
R-фрази	немає
R/S фрази	немає
NFPA 704	0 1 0
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Окси́д ма́гнію (англ. magnesium oxide, нім. Magnesiumoxid) — оксид з формулою MgO. Складається з іонів Mg²⁺ та O²⁻, між якими діють іонні зв'язки. Оксид магнію має кристалічну структуру типу хлориду натрію. Являє собою легкий, пухкий порошок білого кольору, надзвичайно гігроскопічний.

У природі оксид магнію зустрічається у складі мінералів периклазу, магнезиту, бруситу, шпінелі.

Одержують спалюванням магнію у повітрі:

${\displaystyle \mathrm {2Mg+O_{2}{\xrightarrow {600-650^{o}C}}\ 2MgO} }$

Також можливе отримання з етанолу. У реакції утворюється етан:

${\displaystyle \mathrm {C_{2}H_{5}OH+Mg\rightarrow \,C_{2}H_{6}+MgO} }$

Інший спосіб одержання — кальцинація гідроксиду чи карбонату магнію:

${\displaystyle \mathrm {Mg(OH)_{2}{\xrightarrow {350-480^{o}C}}\ MgO+\ H_{2}O} }$

${\displaystyle \mathrm {MgCO_{3}{\xrightarrow {350-650^{o}C}}\ MgO+\ CO_{2}} }$

Оксид магнію реагує з парами води з утворенням гідроксиду магнію:

${\displaystyle \mathrm {MgO+H_{2}O{\xrightarrow {100-125^{o}C}}\ Mg(OH)_{2}} }$

З розведеними кислотами реагує з утворенням відповідних солей:

${\displaystyle \mathrm {\ MgO+\ 2\ HCl\longrightarrow \ \ MgCl_{2}+\ H_{2}O} }$

Може відновлюватися при дії коксу, кальцію чи кремнію:

${\displaystyle \mathrm {MgO+C{\xrightarrow {>2000^{o}C}}\ Mg+CO} }$

${\displaystyle \mathrm {MgO+Ca{\xrightarrow {1300^{o}C}}\ Mg+CaO} }$

${\displaystyle \mathrm {2MgO+Si{\xrightarrow {t}}\ 2Mg+SiO_{2}} }$

Активно поглинає вуглекислий газ з повітря:

${\displaystyle \mathrm {2MgO+CO_{2}+H_{2}O\rightarrow Mg_{2}(OH)_{2}CO_{3}} }$

Оксид магнію застосовують у виробництві вогнетривів, цементів, гуми, очищення нафтопродуктів.

У медицині застосовують при підвищеній кислотності шлункового соку. Палену магнезію приймають також при випадковому попаданні кислот до шлунка.

У харчовій промисловості використовують як харчову добавку. У Європейському Союзі зареєстрований під номером E530.

Входить до складу суміші Ешка.

• CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)

• МАГНІЙ ОКСИД [Архівовано 3 серпня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
• Material Safety Data Sheet Magnesium oxide [Архівовано 3 жовтня 2009 у Wayback Machine.]
• Data page
• Науково-виробниче підприємство Укрмагнезит

• Периклаз
• Магнієві добрива

1. ↑ MAGNESIUM OXIDE