Парасолька Конрада

?
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Гриби (Fungi)
Підцарство:	Вищі гриби (Dikarya)
Відділ:	Базидієві (Basidiomycota)
Клас:	Agaricomycetes
Порядок:	Agaricales
Родина:	Печерицеві (Agaricaceae)
Рід:	Macrolepiota
Вид:	Парасолька Конрада
Біноміальна назва
Macrolepiota konradii (Huijsman ex P.D.Orton) Mos., 1967
Посилання
Вікісховище:	Category:Macrolepiota konradii
EOL:	192793
MB:	317072
IF:	317072

Парасолька Конрада^[1] (лат. Macrolepiota konradii) — гриб родини печерицеві. З. П. Вассер вважає цей гриб їстівним.

Шапинка діаметром 6—12 см, в центрі відносно товста, по краях тонком'ясиста, спочатку яйцеподібна, напівокругла або дзвінкоподібна, потім опукло-розповсюджена, в центрі є низький сосочкоподібний горбик. Край прямий, трохи борозенчастий, при підсиханні хвилястий. Шкірка не доходить до країв шапинки, колір від білуватого до брудно-сірого, в центрі умброва, чорно-коричнева або з рожевим відтінком, при рості шапинки розтріскується, і стає зірчано-розірваною, поверхня шовковисто-волокниста.

М'якуш шапинки білий, щільний, на зрізі не змінюється, з віком по краях злегка коричневіє, з приємним грибним запахом і смаком.

Ніжка висотою 7—15 см, діаметром 0,5—1,5 см, циліндрична, в основі з булавоподібним розширенням до 2,5 см, іноді слабо вигнута. Поверхня ніжки коричнева, борозенчаста, з віком від розтріскування шкірки можуть утворюватися дрібні темно-коричневі лусочки.

Пластинки вільні, з невеликим коларіумом, білі або блідо-кремові, часті, широкі, з рівним краєм, легко відокремлюються від капелюшка.

Залишки покривала: кільце біле, просте, по краю часто роздвоєне, широке, рухоме, зверху білувате, знизу коричневе; вольва відсутня.

Споровий порошок білувато-кремовий.

Мікроскопічні ознаки

Спори безбарвні, гладкі, еліпсоїдні, 11,5—15,5 × 7—9 мкм, псевдоамілоїдні, метахроматичні, з порою проростання, містять одну велику флуоресцентну краплю.

Трама пластин неправильна, складається з циліндричних безбарвних тонкостінних гладких гіф діаметром 6—10 мкм, є пряжки.

Базидії булавоподібні, 4-спорові, 25—40 × 10—12 мкм, стеригми довжиною 4—5 мкм.

Хейлоцистиди булавоподібні, 30—45х12—15 мкм.

Колірні хімічні реакції :

Реакція пластинок з α-нафтолом — негативна; м'якоті з аніліном — негативна.

Росте на ґрунті у хвойних, листяних та змішаних лісах, парках. Виростає окремими екземплярами чи групами. Відомий у Європі (Британські острови, Нідерланди, Франція, Австрія, Україна — в Миколаївській області в кленових насадженнях), у Закавказзі (Азербайджан), в Дагестані, і в Азії (Приморський край). Зустрічається рідко.

Сезон: червень — жовтень.

Їстівні:

• Гриб-зонтик великий (Macrolepiota procera) значно більший за розмірами.
• Парасолька обідрана (Macrolepiota excoriata)^[1] з тонколускатою поверхнею шапинки.
• Парасолька соскоподібна (Macrolepiota mastoidea) в багатьох джерелах це один вид з Парасолькою Конрада, проте розрізнити їх можна за мікроознаками — у M. mastoidea менші спори, цистиди з перетинками, відрізняються гіфи поверхні шапинки^[1].

• Вассер С. П. Флора грибов Украины. Агариковые грибы / отв. ред. И. А. Дудка. — К. : «Наукова думка», 1980. — С. 30, 53, 300—301.

• Таксономія на сайті Species Fungorum