Парасолька Конрада
| ? | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Гриби (Fungi) |
| Підцарство: | Вищі гриби (Dikarya) |
| Відділ: | Базидієві (Basidiomycota) |
| Клас: | Agaricomycetes |
| Порядок: | Agaricales |
| Родина: | Печерицеві (Agaricaceae) |
| Рід: | Macrolepiota |
| Вид: | Парасолька Конрада |
| Біноміальна назва | |
| Macrolepiota konradii (Huijsman ex P.D.Orton) Mos., 1967 | |
| Посилання | |
| Category:Macrolepiota konradii | |
| 192793 | |
| MB: | 317072 |
| IF: | 317072 |
Парасолька Конрада[1] (лат. Macrolepiota konradii) — гриб родини печерицеві. З. П. Вассер вважає цей гриб їстівним.
Опис
Шапинка діаметром 6—12 см, в центрі відносно товста, по краях тонком'ясиста, спочатку яйцеподібна, напівокругла або дзвінкоподібна, потім опукло-розповсюджена, в центрі є низький сосочкоподібний горбик. Край прямий, трохи борозенчастий, при підсиханні хвилястий. Шкірка не доходить до країв шапинки, колір від білуватого до брудно-сірого, в центрі умброва, чорно-коричнева або з рожевим відтінком, при рості шапинки розтріскується, і стає зірчано-розірваною, поверхня шовковисто-волокниста.
М'якуш шапинки білий, щільний, на зрізі не змінюється, з віком по краях злегка коричневіє, з приємним грибним запахом і смаком.
Ніжка висотою 7—15 см, діаметром 0,5—1,5 см, циліндрична, в основі з булавоподібним розширенням до 2,5 см, іноді слабо вигнута. Поверхня ніжки коричнева, борозенчаста, з віком від розтріскування шкірки можуть утворюватися дрібні темно-коричневі лусочки.
Пластинки вільні, з невеликим коларіумом, білі або блідо-кремові, часті, широкі, з рівним краєм, легко відокремлюються від капелюшка.
Залишки покривала: кільце біле, просте, по краю часто роздвоєне, широке, рухоме, зверху білувате, знизу коричневе; вольва відсутня.
Споровий порошок білувато-кремовий.
Мікроскопічні ознаки
Спори безбарвні, гладкі, еліпсоїдні, 11,5—15,5 × 7—9 мкм, псевдоамілоїдні, метахроматичні, з порою проростання, містять одну велику флуоресцентну краплю.
Трама пластин неправильна, складається з циліндричних безбарвних тонкостінних гладких гіф діаметром 6—10 мкм, є пряжки.
Базидії булавоподібні, 4-спорові, 25—40 × 10—12 мкм, стеригми довжиною 4—5 мкм.
Хейлоцистиди булавоподібні, 30—45х12—15 мкм.
Реакція пластинок з α-нафтолом — негативна; м'якоті з аніліном — негативна.
Екологія та поширення
Росте на ґрунті у хвойних, листяних та змішаних лісах, парках. Виростає окремими екземплярами чи групами. Відомий у Європі (Британські острови, Нідерланди, Франція, Австрія, Україна — в Миколаївській області в кленових насадженнях), у Закавказзі (Азербайджан), в Дагестані, і в Азії (Приморський край). Зустрічається рідко.
Сезон: червень — жовтень.
Подібні види
- Гриб-зонтик великий (Macrolepiota procera) значно більший за розмірами.
- Парасолька обідрана (Macrolepiota excoriata)[1] з тонколускатою поверхнею шапинки.
- Парасолька соскоподібна (Macrolepiota mastoidea) в багатьох джерелах це один вид з Парасолькою Конрада, проте розрізнити їх можна за мікроознаками — у M. mastoidea менші спори, цистиди з перетинками, відрізняються гіфи поверхні шапинки[1].
Література
- Вассер С. П. Флора грибов Украины. Агариковые грибы / отв. ред. И. А. Дудка. — К. : «Наукова думка», 1980. — С. 30, 53, 300—301.
Примітки
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).