Мунія гірська
| ?Мунія гірська | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Астрильдові (Estrildidae) |
| Рід: | Мунія (Lonchura) |
| Вид: | Мунія гірська |
| Біноміальна назва | |
| Lonchura montana Junge, 1939 | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Lonchura montana |
 Віківиди: | Lonchura montana |
 EOL: | 916079 |
 ITIS: | 560859 |
 МСОП: | 22719896 |
 NCBI: | 2817083 |
Му́нія гірська[2] (Lonchura montana) — вид горобцеподібних птахів родини астрильдових (Estrildidae)[3]. Ендемік Нової Гвінеї.
Опис
Довжина птаха становить 11,5 см. Виду не притаманний статевий диморфізм. Верхня частина голови і верхня частина тіла коричнева, лоб,передня частина тімені, обличчя і горло чорні, скроні чорнувато-коричневі. Шия і верхня частина грудей і надхвістя охристі, гузка і хвіст чорні. Решта нижньої частини тіла біла, відділена від охристих грудей чорною смугою. Очі чорнувато-карі, дзьоб міцний, білуватий або сизий, лапи сіруваті.
Поширення і екологія
Гірські мунії мешкають в горах Центрального хребта на заході центральної Нової Гвінеї, зокрема в горах Судірман і Стар. Вони живуть на високогірних луках та у високогірних чагарникових заростях. Зустрічаються зграями до 20 птахів, на висоті від 3000 до 4100 м над рівнем моря. Живляться насінням трав, іноді також ягодами, плодами, пагонами і дрібними летючими комахами.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Lonchura montana: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.)
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Waxbills, parrotfinches, munias, whydahs, Olive Warbler, accentors, pipits. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 17 вересня 2022.
Джерела
- Jürgen Nicolai (Hrsg.), Joachim Steinbacher (Hrsg.), Renate van den Elzen, Gerhard Hofmann: Prachtfinken – Australien, Ozeanien, Südostasien. Eugen Ulmer Verlag, Stuttgart 2001, ISBN 3-8001-3249-4.
- Peter Clement, Alan Harris, John Davis: Finches and Sparrows. An Identification Guide. Christopher Helm, London 1993, ISBN 0-7136-8017-2.
- Bruce M. Beehler, Thane K. Pratt: Birds of New Guinea; Distribution, Taxonomy, and Systematics. Princeton University Press, Princeton 2016, ISBN 978-0-691-16424-3
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).