Стар (гори)
| Гори Стар | |
|---|---|
| англ. Star Mountains | |
 Гори Стар. Вигляд з космосу | |
| Країна |  Індонезія,(провінція Папуа)  Папуа Нова Гвінея(провінції Західна та Сандаун) |
| Регіон | Австралія і Океанія, острів Нова Гвінея) |
| Довжина | до 100 км, (з заходу — північного заходу на схід — південний схід) |
| Найвища точка | гора Антарес[1] |
• координати | 4°53′45″ пд. ш. 140°54′14″ сх. д. / 4.89583° пд. ш. 140.90389° сх. д. |
• висота | 3970 м |
| Система | гори Маоке (Центральний хребет) |
| Вершини | Антарес (3970 м), Капелла (3960 м), Андромеда (2800 м), Сираг (2800 м) |
  Гори Стар | |
 Гори Стар у Вікісховищі  | |
Гори Стар, або Зоряні гори (нід. (колон.) Sterrengebergte; індонез. Pegunungan Bintang) — гірський хребет на заході Папуа-Нової Гвінеї (північний захід Західної провінції та південний захід провінції Сандаун) та у східній частині провінції Папуа, Індонезії.
Географія
Гори розташовані в Центральному хребті острова Нова Гвінея[2] і простягаються від гірського хребта Джаявіджая в східній частині Індонезії до хребта Гінденбург у Папуа-Новій Гвінеї. Гірський масив лежить на вапняковому плато, оточеному скелями заввишки до 1200 м. Найвищі вершини: гори Антарес (3970 м) та Капелла (3960 м).
В Індонезії округ (регентство) Пегунунган Бінтанг (індонез. Kabupaten Pegunungan Bintang) названий на честь гірського хребта (Пегунунган Бінтанг — індонезійська назва Зоряних гір), тоді як на честь нього в Папуа-Новій Гвінеї, названо сільську одиницю місцевого самоврядування (LLG) — Стар Моунтанс в Західній провінції.
Історія
Першу офіційну «Західну експедицію» в гори очолив Ян Сніп, голландський колоніальний державний службовець, який працював в невеликому поселенні в долині «Сібіл». Експедиція, що почалася в квітні 1959, склала карту місцевості і зібрала антропологічні дані про мешканців, які жили в цьому районі. Експедиція використовувала два невеликих вертольота «Bell», але допустима висота підйому серйозно обмежувала їх ефективність, до того ж один з них розбився, змусивши членів експедиції більше покладатися на традиційну людську силу. Альпіністи експедиції 9 вересня 1959 року підкорили вершину гори Пунчак-Мандала (4760 м), розташовану у гірському хребті Джаявіджая[3].
Клімат
У Зоряних горах щорічна кількість опадів становить понад 10 000 мм/рік, і хоча жодної офіційної наукової метеорологічної станції ніколи не було тут створено, вони вважається одним з найвологіших місць на землі[4].
Мови
За кількістю незалежних мовних сімей, Зоряні гори є одним з найбільш лінгвістично різноманітними з регіонів Нової Гвінеї[5][6]. До цих мовних сімей та ізолятів належать:
|
|
Див. також
Примітки
- ↑ Antares, Indonesia (англ.). Peakbagger.com. Процитовано 15–09–2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) - ↑ За деякими джерелами Гори Стар відносять до гір Маоке, які в свою чергу входять в систему Центрального хребта острова Нова Гвінея.
- ↑ Jansen Hendriks, Gerda. Sterrengebergte (Dutch) . NPO. Процитовано 14 вересня 2020.
- ↑ Papua New Guinea and the Solomon Islands. Lonely Planet. 2008. с. 204. ISBN 1-74104-580-0.
- ↑ Foley, William A. (2018). The Languages of the Sepik-Ramu Basin and Environs. У Palmer, Bill (ред.). The Languages and Linguistics of the New Guinea Area: A Comprehensive Guide. The World of Linguistics. Т. 4. Berlin: De Gruyter Mouton. с. 197—432. ISBN 978-3-11-028642-7.
- ↑ Foley, William A. (2018). The languages of Northwest New Guinea. У Palmer, Bill (ред.). The Languages and Linguistics of the New Guinea Area: A Comprehensive Guide. The World of Linguistics. Т. 4. Berlin: De Gruyter Mouton. с. 433—568. ISBN 978-3-11-028642-7.
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).