Leccinum roseofractum
| ?Leccinum roseofractum | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Гриби (Fungi) |
| Підцарство: | Вищі гриби (Dikarya) |
| Відділ: | Базидіомікотові гриби (Basidiomycota) |
| Клас: | Агарикоміцети (Agaricomycetes) |
| Порядок: | Болетальні (Boletales) |
| Родина: | Болетові (Boletaceae) |
| Рід: | Красноголовець (Leccinum) |
| Вид: | L. roseofractum |
| Біноміальна назва | |
| Leccinum roseofractum (Singer) Singer, 1947 | |
| Посилання | |
| Leccinum oxydabile | |
| MB: | 287522 |
| IF: | 287522 |
Leccinum roseofractum — вид базидіомікотових грибів родини Болетові (Boletaceae). Назви — підберезник, що рожевіє, підберезник мармуровий, підберезник, що окислюється.
Поширення
Росте в лісах Євразії і Північної Америки. Росте одиночно і групами в червні-жовтні в березових і змішаних з березою лісах, в сирих, моховитих місцях, по краях боліт, віддає перевагу торф'яним ґрунтам, розселяється зазвичай невеликими сімейками по 2-3 екземпляри.
Опис
Капелюшок рідко досягає великих розмірів в діаметрі, зазвичай до 7 см, в ранньому віці напівкуляста, потім опукла, подушкоподібна. Білувато-бура, з жовтими плямами, по забарвленню іноді нагадує мармур. М'якоть біла, щільна, з приємним грибним ароматом, при дотику і на зламі швидко рожевіє, потім темніє. Гіменофор білуватий, у міру старіння гриба стає сіруватим. Ніжка іноді досягає значних розмірів, до 20 см в довжину, завтовшки звичайний 1-2 см, щільна, покрита світлими сіро-бурими лусочками, іноді біля основи є ледве помітне потовщення. При дотику вмить покривається рожевими плямами.
Їстівний гриб другої категорії.
Двійники
Має деяку схожість з Leccinum holopus (підберезник болотний). Основна відмінність — м'якоть на зламі рожевіє, отруйних двійників не має.
| Це незавершена стаття з мікології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).