YaChudo

Дзвінкий ясенний боковий апроксимант

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Дзвінкий ясенний боковий апроксимант
l
Номер МФА155
Кодування
HTML (десяткове)l
Юнікод (hex)U+006C
X-SAMPAl
Кіршенбаумl
Звучання
noicon
джерело · допомога
Дзвінкий заясенний боковий апроксимант
l̠
Звучання
noicon
джерело · допомога
Дзвінкий зубний боковий апроксимант
l̪
Звучання
noicon
джерело · допомога

Ясенний (альвеолярний) боковий апроксимант — тип приголосного звука, що існує в мовах певних народів. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для зубних, ясенних і заясенних апроксимантів — l, а відповідний символ X-SAMPA — l. В українській мові цей звук передається на письмі літерою л.

Властивості

Властивості ясенного бокового апроксиманта:

  • Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
  • Спосіб творення — апроксимант, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи щілину, але недостатньо вузьку для спричинення турбулентності.
  • Місце творення — ясенне, тобто звук артикулюється кінчиком або передньою спинкою язика проти ясенного бугорка.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це боковий приголосний, тобто повітря проходить по боках язика, а не по центру.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Різновиди

У мовах може існувати у вигляді ясенних апікальних (кінчикових) або ламінальних (плоскоязикових) приголосних, а також ламінальних зубо-ясенних (наприклад, у французькій) або справжніх зубних, які зустрічаються рідко. Плоскоязикові зубо-ясенні приголосні зазвичай зустрічаються в мовах материкової Європи. Справжній зубний звук зазвичай зустрічається алофонічно перед /θ/, як-то в англійському слові health [hɛl̪θ].

Зубний або зубо-ясенний боковий апроксимант

Мова Слово МФА Значення Примітки
Арабська Халіджі[1] لين/leen [l̪eːn] коли Плоскоязиковий зубо-ясенний. Див. арабська фонологія
В'єтнамська Ханойський говір[2] lửa [l̪ɨə˧˩˧] вогонь Див. в'єтнамська фонологія
Іспанська[3] altar [äl̪ˈt̪äɾ] вівтар Плоскоязиковий зубо-ясенний. Алофонічна /l/ перед /t/, /d/. Див. іспанська фонологія
Італійська[4][5][6] molto [ˈmol̪ːt̪o] багато Плоскоязиковий зубо-ясенний. Алофонічна /l/ перед /t, d, s, z, t͡s, d͡z/[4][5][6]. Див. італійська фонологія
Македонська[7] лево [l̪e̞vo̞] ліво Плоскоязиковий зубо-ясенний. Див. македонська фонологія
Мапудунґун[8] ḻafkeṉ [l̪ɐ̝fkën̪] море, озеро Міжзубний[8]
Норвезька Міський східно-норвезький говір[9] anlegg [²ɑnːl̪ɛg] завод Алофонічна /l/ після /n, t, d/[9]. Див. норвезька фонологія
Тамільська[10] புலி/puli [pul̪i] тигр Див. тамільська фонологія
Угорська[11] elem [ˈɛl̪ɛm] акумулятор Плоскоязиковий зубо-ясенний. Див. угорська фонологія
Узбецька[12] Плоскоязиковий зубо-ясенний. Веляризується між непереднім огубленим голосним і приголосною або сполучною фонемою[12]
Шведська Центральний стандарт[13] allt [äl̪t̪] все Плоскоязиковий зубо-ясенний. Див. шведська фонологія

Ясенний боковий апроксимант

Мова Слово МФА Значення Примітки
Англійська Нью-Йоркський говір[14] let [lɛt] дозволяти Змінюється між апікальним і ламінальним, причому останнє є переважним[14].
Ірландський говір, Джорді[15] tell [tɛl] розповідати
Арабська Літературна[16] لا/laa [laʔ] ні Див. арабська фонологія
Ассирійська ܠܚܡܐ läḳma [lεxma] хліб
Валлійська diafol [djavɔl] диявол, чорт, дідько Див. валлійська фонологія
Вірменська Східновірменська[17] լուսին/lusin [lusin] д·і місяць (супутник)
Грецька λέξη/léksi [ˈleksi] слово Див. новогрецька фонологія
Есперанто luno [ˈluno] місяць (супутник) Див. фонологія есперанто
Іспанська[18] hablar [äˈβ̞läɾ] говорити, розмовляти Див. іспанська фонологія
Італійська[4][19][20] letto [ˈlɛt̪ːo] ліжко Апікальне[5]. Див. італійська фонологія
Каталонська[21][22] laca [ˈlɑkɐ] лак для волосся Апікальне "ясенне переднього ряду"[21][22]. Також може бути веляризованим[23]. Див. каталонська фонологія
Кашубська[24]
Киргизька[25] көпөлөк/köpölök [køpøˈløk] метелик Веляризується при голосних заднього ряду. Див. киргизька фонологія
Корейська 일 / [[[Нова латинізація корейської мови|il]]] Помилка: {{Lang}}: Не збігається текст не латинкою (Non-latn; позиція 3: Н) з підтегом латинського (Latn) письма (довідка) [il] „один“ або „робота“ Вимовляють як ясенне одноударне ɾ на початку складу. Див. корейська фонологія.
Кхмерська ភ្លេង / phléng [pʰleːŋ] музика Див. кхмерська фонологія
Лагуу Nậm Sài, місто Sa Pa [la˧˨ ɣɯ˥] мова лагуу
Лаґу laghu [lagu] мова лаґу
Мальдівська ލަވަ / lava [laʋa] пісня
Мапудунґун[8] elun [ëˈlʊn] давати
Непальська लामो [lämo] довгий Див. Непальська фонологія
Нідерландська Літературна[26] laten [ˈl̻aːt̻ə] дозволяти Ламінальне. Деякі носії літературної бельгійської мови користуються чистим /l/ в усіх положеннях[26]. Див. нідерландська фонологія
Деякі східні говірки[27] mal [mɑl̻] цвіль Ламінальне; вимова /l/ в усіх положеннях[27]. Див. нідерландська фонологія
Орійська[28] ଭଲ [bʰɔlɔ] хороший
Перська لاما/lama [lɒmɒ] лама Див. Перська фонологія
Польська[29] pole [ˈpɔlɛ] д·і поле Деякі мовці натомість вимовляють [ɫ̪] (/w/). При цьому може пом'якшитися до [lʲ]. Див. польська фонологія
Румунська[30] alună [äˈlun̪ə] фундук Апікальне. Див. румунська фонологія
Словацька[31] mĺkvy [ˈml̩ːkʋi] д·і тихий Складова форма може бути довгою або короткою. Див. Словацька фонологія
Словенська[32] letalo [lɛˈt̪àːlɔ] літак Див. словенська фонологія
Українська[33] обличчя [oˈblɪt͡ʃːɐ] обличчя Може пом'якшуватися. Див. українська фонологія
Філіпіно luto [ˈluto] готувати Див. філіппінська фонологія
Чуваська хула [xu'la] місто
Шотландська ґельська[34] maoil [mɯːl] мис Замінюване з /ɫ̪/ та /ʎ/. Див. Ґельська фонологія
Японська 六 / roku [lo̞kɯ̟ᵝ] шість Апікальне[35]. Частіше [ɾ]. Див. японська фонологія

Заясенний боковий апроксимент

Мова Слово МФА Значення Примітки
Іґбо Літературна[36] lì [l̠ì] заривати
Італійська[5] il cervo [il̠ʲ ˈt͡ʃɛrvo] (той) олень Пом'якшене плоскоязкове; алофонічне /l/ перед /ʃ, t͡ʃ, d͡ʒ/.[5] Див. італійська фонологія
Сапотекська Тількіапанська[37] lan [l̠an] сажа
Турецька[38][39] lale [l̠ʲäːˈl̠ʲɛ] д·і тюльпан Пом'якшене; замінюване з веляризованим зубним боковим [ɫ̪].[38][39] Див. турецька фонологія

Примітки

  1. ↑ Qafisheh, (1977), pp. 2, 14.
  2. ↑ Thompson, (1959), pp. 458—461.
  3. ↑ Martínez-Celdrán, (2003), p. 255-259.
  4. ↑ а б в Rogers та d'Arcangeli, (2004), p. 117.
  5. ↑ а б в г д Canepari, (1992), p. 89.
  6. ↑ а б Bertinetto та Loporcaro, (2005), p. 133.
  7. ↑ Lunt, (1952), p. 1.
  8. ↑ а б в Sadowsky та ін., (2013), с. 88—89.
  9. ↑ а б Kristoffersen, (2000), p. 25.
  10. ↑ Keane, (2004), p. 111.
  11. ↑ Siptár та Törkenczy, (2000), pp. 75—76.
  12. ↑ а б Sjoberg, (1963), p. 13.
  13. ↑ Engstrand, (2004), p. 167.
  14. ↑ а б Wells, (1982), p. 515.
  15. ↑ Jones, Mark. Sounds & Words Week 4 Michaelmas 2010 Lecture Notes (PDF). Процитовано 7 березня 2015.
  16. ↑ Thelwall, (1990), p. 38.
  17. ↑ Dum-Tragut, (2009), p. 20.
  18. ↑ Martínez-Celdrán, Fernández-Planas та Carrera-Sabaté, (2003), p. 255.
  19. ↑ Bertinetto та Loporcaro, (2005), p. 132.
  20. ↑ Canepari, (1992), с. 88—89.
  21. ↑ а б Wheeler, (2005), pp. 10—11.
  22. ↑ а б Voiced Alveolar Lateral - Central. Els Sons del Català.
    Voiced Alveolar Lateral - Nord Occidental. Els Sons del Català.
  23. ↑ Recasens та Espinosa, (2005), pp. 1, 20.
  24. ↑ Jerzy Treder. Fonetyka i fonologia. Архів оригіналу за 4 березня 2016.
  25. ↑ Kara, (2003), p. 11.
  26. ↑ а б Collins та Mees, (2003), pp. 197, 222.
  27. ↑ а б Collins та Mees, (2003), p. 197.
  28. ↑ Masica, (1991), p. 107.
  29. ↑ Rocławski, (1976), p. 130.
  30. ↑ Chițoran, (2001), p. 10.
  31. ↑ Hanulíková та Hamann, (2010), p. 374.
  32. ↑ Pretnar та Tokarz, (1980), p. 21.
  33. ↑ Danyenko та Vakulenko, (1995), p. 10.
  34. ↑ The guide to reading Scottish Gaelic (PDF).
  35. ↑ Labrune, (2012), p. 92.
  36. ↑ Ikekeonwu, (1999), p. 108.
  37. ↑ Merrill, (2008), p. 108.
  38. ↑ а б Zimmer та Orgun, (1999), pp. 154—155.
  39. ↑ а б Göksel та Kerslake, (2005), p. 8.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).