Kepler-10
|
Художнє зображення зорі Kepler-10 та її планет, де Kepler-10c на передньому плані, а Kepler-10b на фоні зорі.
| |
| Дані дослідження Епоха J2000.0 | |
|---|---|
| Сузір'я | Дракон |
| Пряме піднесення | 19г 02х 43,063с |
| Схилення | +50° 14′ 28,75″ |
| Видима величина (V) | 10,00[1]
|
| Характеристики | |
| Спектральний клас | G |
| Тип змінності | обертальна змінна зоря[3][4] |
| Астрометрія | |
| Власний рух (μ) | за пр. піднес.: мсд/рік |
| Паралакс (π) | 5,3698 ± 0,0103 кутова мілісекунда[5] |
| Відстань | 607,39 св. р. 186,227 пк |
| Абсолютна величина (MV) | 4746 |
| Подробиці | |
| Маса | 0895±0,06 M☉ |
| Радіус | 1056±0021 R☉ |
| Світність | 1004±0059 L☉ |
| Гравітація | 18 920 cm/s²[8] |
| Температура | 5627±44 К |
| Металічність | [Fe/H]=-0,15±0,04 |
| Металічність [Fe/H] | −0,114[8] |
| Вік | 11,9±4,5 млрд років |
| Інші позначення | |
Kepler-10, KOI-72 2MASS J19024305+5014286, GSC 03549-00354, USNO -B1.0 1402-00324696
| |
| Посилання | |
| SIMBAD | дані для Kepler-10 |
Kepler-10, раніше відома як KOI-72 — зоря в сузір'ї Дракон. Розташована за 564 світлові роки (чи то 173 парсеки) від Сонця. На 25 травня 2011 року відомо, що навколо зірки обертаються щонайменше дві екзопланети[10].
Характеристики
Зірка дістала найменування Kepler-10, від назви космічного телескопа Кеплер. За параметрами вона нагадує наше світило. Її маса й радіус дорівнюють 89% і 105% сонцевих відповідно. Температура поверхні — близько 5627 К. Вік зорі оцінюється приблизно в 11,9 мільярдів років. Вона перебуває на заключній стадії розвитку і згодом перетвориться на червоного гіганта.
Планетна система

10 січня 2011 року гуртом астрономів, що працював у рамках програми Kepler, після восьми місяців спостережень було оголошено про відкриття екзопланети Kepler-10b в цій системі. Це перша кам'яниста екзопланета, відома науці[11]. Вона дещо більша від Землі — за радіусом перевершує її в 1,4 разу. Маса Kepler-10b дорівнює 4,5 маси нашого світу. Поверхня екзопланети повинна бути розпеченою, оскільки вона обертається дуже близько від батьківської зірки — відстань близько 0,017 а. о.
У травні того самого року на конференції Американського астрономічного товариства вчені, що працювали в проєкті «Кеплер», потвердили наявність другої маломасивної кам'янистої планети — Kepler-10c. Екзопланета кружляє на віддалі 0,24 а. о. від своєї зірки, здійснюючи оберт навколо неї за 45,29 днів. Вимірювання променевих швидкостей тіла дозволяє припустити, що маса відкритого світу коливається в межах 17,2 ± 1,9 земної, а радіус його дорівнює 2,35 земного[12]. Це робить її щонайбільшою кам'янистою планетою, відомою станом на червень 2014-го. Задля підтвердження планети науковці використали методи комп'ютерного моделювання, а також відомості спостережень телескопа «Спітцер»[13][14].
| Планета |
Маса (MJ) |
Радіус (RJ) |
Період обертання (днів) |
Велика півось орбіти(а. о.) |
Ексцентриситет орбіти |
Термодинамічна рівновага (К) |
|---|---|---|---|---|---|---|
| b | 0,014±0,004 | 0,127 | 0,837 | 0,017 | 0 | 1833 |
| c | < 0,06 | 0,2±0,005 | 45,29485 | 0,2407±0,005 | ? | 485 |
Примітки
- ↑ Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
- ↑ Zhang, Li-yun, Han, Xianming L., Misra, Prabhakar Magnetic Activity and Physical Parameters of Exoplanet Host Stars Based on LAMOST DR7, TESS, Kepler, and K2 Surveys // The Astrophysical Journal: Supplement Series — AAS, 2022. — Vol. 261, Iss. 2. — P. 26–45. — 20 p. — ISSN 0067-0049; 1538-4365 — doi:10.3847/1538-4365/AC7151
- ↑ а б Mazeh T. Photometric amplitude distribution of stellar rotation of KOIs--Indication for spin-orbit alignment of cool stars and high obliquity for hot stars // Astrophys. J. / E. Vishniac — IOP Publishing, 2015. — Vol. 801, Iss. 1. — P. 3. — ISSN 0004-637X; 1538-4357 — doi:10.1088/0004-637X/801/1/3 — arXiv:1501.01288
- ↑ а б Rajpaul V., Aigrain S. Inferring probabilistic stellar rotation periods using Gaussian processes // Mon. Not. R. Astron. Soc. / D. Flower — OUP, 2017. — Vol. 474, Iss. 2. — P. 2094–2108. — 15 p. — ISSN 0035-8711; 1365-2966 — doi:10.1093/MNRAS/STX2109 — arXiv:1706.05459
- ↑ Collaboration G. VizieR Online Data Catalog: Gaia EDR3 (Gaia Collaboration, 2020) // VizieR Online Data Catalog / Data Processing and Analysis Consortium, European Space Agency — VizieR, 2020. — doi:10.26093/CDS/VIZIER.1350
- ↑ Charbonneau D., Rowe J. F., Gilliland R. L. et al. KEPLER-10 c: A 2.2 EARTH RADIUS TRANSITING PLANET IN A MULTIPLE SYSTEM // The Astrophysical Journal: Supplement Series — AAS, 2011. — Vol. 197, Iss. 1. — P. 5. — ISSN 0067-0049; 1538-4365 — doi:10.1088/0067-0049/197/1/5 — arXiv:1105.4647
- ↑ а б Collaboration G. Gaia Data Release 2 // VizieR Online Data Catalog / Data Processing and Analysis Consortium, European Space Agency — VizieR, 2018. — doi:10.26093/CDS/VIZIER.1345
- ↑ а б в г Petigura, Erik A., Howard, Andrew W., Marcy, Geoffrey W. et al. The California-Kepler Survey. I. High-resolution Spectroscopy of 1305 Stars Hosting Kepler Transiting Planets // Astron. J. / J. G. III, E. Vishniac — NYC: IOP Publishing, AAS, University of Chicago Press, AIP, 2017. — Vol. 154, Iss. 3. — P. 107. — ISSN 0004-6256; 1538-3881 — doi:10.3847/1538-3881/AA80DE — arXiv:1703.10400
- ↑ Cañas C. I., Cunha K., Jönsson H. et al. The Influence of 10 Unique Chemical Elements in Shaping the Distribution of Kepler Planets // Astron. J. / J. G. III, E. Vishniac — NYC: IOP Publishing, AAS, University of Chicago Press, AIP, 2022. — Vol. 163, Iss. 3. — P. 128. — ISSN 0004-6256; 1538-3881 — doi:10.3847/1538-3881/AC3A06 — arXiv:2111.01753
- ↑ Kepler Discoveries. Архів оригіналу за 1 квітня 2017. Процитовано 15 жовтня 2014. [Архівовано 2017-04-01 у Wayback Machine.]
- ↑ NASA'S Kepler Mission Discovers Its First Rocky Planet [Архівовано 27 червня 2015 у Wayback Machine.] 1 жовтня 2011 р.
- ↑ The Kepler-10 planetary system revisited by HARPS-N: A hot rocky world and a solid Neptune-mass planet [Архівовано 24 травня 2015 у Wayback Machine.] 30 травня 2014 р.
- ↑ Kepler-10c. Архів оригіналу за 31 березня 2017. Процитовано 15 жовтня 2014. [Архівовано 2011-08-11 у Wayback Machine.]
- ↑ У системі Kepler-10 виявлена друга «кам'яниста» екзопланета. Архів оригіналу за 26 липня 2011. Процитовано 15 жовтня 2014. [Архівовано 2011-07-26 у Wayback Machine.]
Див. також
Зовнішні посилання
- Kepler-10 на сайті космічного телескопа Kepler [Архівовано 6 листопада 2015 у Wayback Machine.](англ.)
- Kepler-10 в енциклопедії позасонцевих планет(англ.)
- Kepler-10 на сайті Планетні системи [Архівовано 18 вересня 2014 у Wayback Machine.]
- Модель Kepler-10 і планети b (відео)
- Kepler-10c на Хабрахабр [Архівовано 19 серпня 2014 у Wayback Machine.]
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
