YaChudo

Совка бавовникова

Переглядів: 0. Оновлено 05.11.2026.

?Совка бавовникова


Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти
Царство:Тварини (Animalia)
Підцарство:Eumetazoa
Надтип:Protostomia
Відділ:Ditrysia
Тип:Членистоногі (Arthropoda)
Надклас:Hexapoda
Клас:Комахи (Insecta)
Підклас:Pterygota
Інфраклас:Neoptera
Надряд:Endopterygota
Ряд:Лускокрилі (Lepidoptera)
Підряд:Glossata
Інфраряд:Heteroneura
Надродина:Совкоподібні (Noctuoidea)
Родина:Совки (Noctuidae)
Підродина:Heliothinae
Рід:Helicoverpa
Вид:Совка бавовникова
Біноміальна назва
Helicoverpa armigera
(Hübner, [1808])
Синоніми
Список
    • Chloridea armigera Hübner,
    • Chloridea obsoleta Duncan & Westwood, 1841
    • Helicoverpa commoni Hardwick, 1965
    • Helicoverpa obsoleta Auctorum,
    • Heliothis armigera Hübner, 1805
    • Heliothis conferta Walker, 1857
    • Heliothis fusca Cockerell, 1889
    • Heliothis pulverosa Walker, 1857
    • Heliothis rama Bhattacherjee & Gupta, 1972
    • Heliothis uniformis Wallengren, 1860
    • Noctua armigera Hübner, [1805]
    • Noctua barbara Fabricius, 1794[1]
Посилання
Вікісховище:Helicoverpa armigera
Віківиди:Helicoverpa armigera
EOL:2869488
NCBI:29058

Совка́ баво́вникова (Helicoverpa armigera) — вид метеликів родини совок (Noctuidae).[2] Небезпечний шкідник сільськогосподарських культур.

Поширення

Природним ареалом виду є Африка, Європа, Азія, Австралія та прилеглі острови Океанії, переважно тропічні, субтропічні та частково помірні райони, зокрема Середземноморський регіон і Близький Схід.[3] На початку 2010-х років випадково завезений до Бразилії[4], де прижився і поширився по більшій частині Південної Америки та досяг Карибського басейну. В Україні поширений, в основному, в степовій і лісостеповій зоні, але трапляється і в інших регіонах.

Морфологічний опис

Гусениця

Вид є двовольтинним або тривольтинним: за рік розвивається дві або три генерації. Розмах крил у метелика — 30–40 мм. Передні крила сірувато-жовті з червонуватим, рожевим або зеленуватим відтінком, у самців світліші, ніж у самиць. Округла і ниркоподібна плями темно-сірі, нечіткі, поздовжні смуги також нечіткі; біля зовнішнього краю проходить темна поперечна перетяжка. Задні крила світліші, з коричневою смугою біля зовнішнього краю та темною серпоподібною плямою посередині. У дорослому віці вид демонструє велику різноманітність візерунків крил та домінуючих кольорів (від коричневого до зеленого). Метелики літають і живляться з настанням сутінків.[5][6]

Яйця кулясті, жовтувато-білі, діаметром 0,4–0,5 мм. Самиці відкладають яйця по одному, рідше по 2–3, на листки й генеративні органи рослин: пуп'янки, квітки, приквітки, нитки качанів і волоть кукурудзи, опущені частини стебел. Одна самиця в середньому відкладає від 300 до 500 яєць, інколи — до 2700–3000.[5][6]

На стадії личинки гусениця досягає 35–40 мм у довжину. Забарвлення мінливе — від зеленуватого, жовтуватого та світло-зеленого до червонувато-бурого й фіолетово-чорного; голова жовта, з плямами. З боків виділяється жовтувата смуга, уздовж тіла проходять три широкі темні поздовжні смуги, черевна сторона світла. Личинки є канібалістами. Лялечка коричнева і знаходиться в ґрунті.[6]

Біологія

Самиця може відкласти кілька сотень яєць, порціями на різних частинах рослини. За сприятливих умов личинки з'являються протягом трьох днів, і весь життєвий цикл може бути завершений через місяць. За рік буває два-три покоління. Оптимальними для реалізації потенційної плодючості метеликів є температури повітря 18-30 °C та вологість понад 70%, для розвитку яєць – температура 25 °C та вологість повітря 90-100%. Яйця паразитують перетинчастокрилі наїзники роду Trichogramma.[7][6]

Гусениці спочатку живляться листям, скелетуючи його або виїдаючи дірки, а також харчуються генеративними органами — пуп'янками, квітками, зав'яззю і плодами. На помідорах гусениці виїдають округлі отвори в плодах, частково споживаючи їх вміст, а згодом проникають у плоди, де прокладають ходи. На бавовнику вони ушкоджують коробочки, в кукурудзи виїдають зерно в качанах, у нуту — насіння в бобах. Після завершення личинкового періоду гусениці мігрують у ґрунт, де заляльковуються. Лялечки розвиваються всередині шовкового кокона протягом 10–15 днів на глибині 4–10 см у ґрунті, а також можуть розвиватися в бавовняних коробочках або пазухах кукурудзи.[7]

Шкодочинність

Гусінь бавовникової совки на плодоніжці жовтого помідора

Гусениці пошкоджують понад 120 видів рослин — з бур'янів уражує паслін, дурман, блекоту, лободу, канатник і щирицю. Серед культурних рослин найбільший збиток завдає бавовнику, помідорам, кукурудзі, нуту, люцерні, тютюну. Може пошкоджувати сою, горох, гарбуз, кабачок, рицину, кенаф, джут, бамію, кунжут, коноплі, перець, капусту, квасолю, цибулю, арахіс, соняшник, льон, яблуню, грушу, сливу, персик, манго, цитрусові, пеларгонію, гвоздику, евкаліпт лимонний (Corymbia citriodora), вербену тощо.

Заходи боротьби

Шкідливість виду обмежить застосування біологічного засобу – випуск вогнівкової раси трихограми. Перше внесення трихограми потрібно проводити за фіксування початку льоту та яйцекладки (пошук яйцекладок починають після 3-4 днів від початку льоту), повторне – через 5-7 днів. Кратність внесення трихограми можна збільшувати за потребою.[5]

Примітки

  1. ↑ Pest Risk Analysis (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 листопада 2010. Процитовано 27 листопада 2010.
  2. ↑ Helicoverpa armigera (HELIAR) // EPPO Global Database. [Архівовано 15 серпня 2026 у Wayback Machine.] (англ.)
  3. ↑ TAXONOMY BROWSER: Helicoverpa armigera // BOLD Systems. [Архівовано 4 березня 2026 у Wayback Machine.] (англ.)
  4. ↑ Downes, Sharon; Anderson, Craig; Behere, Gajanan T.; Silvie, Pierre; Thomazoni, Danielle; Walsh, Thomas; Soria, Miguel F.; Tay, Wee Tek (18 листопада 2013). A Brave New World for an Old World Pest: Helicoverpa armigera (Lepidoptera: Noctuidae) in Brazil. PLOS ONE. 8 (11): e80134. doi:10.1371/journal.pone.0080134. PMC 3832445. PMID 24260345.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з номером статті як номер сторінки (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  5. ↑ а б в Віктор ЖОВНІР; Ірина ІЩЕНКО. Кукурудзяний метелик і бавовникова совка: як захистити сільгоспкультури. Головне управління Держпродспоживслужби в Черкаській області. Архів оригіналу за 13 серпня 2026.
  6. ↑ а б в г Jorge Araújo. Helicoverpa armigera (Hübner, 1808) // Museu Virtual da Biodiversidade. [Архівовано 15 серпня 2026 у Wayback Machine.] (порт.)
  7. ↑ а б Sullivan, M.; Molet, T. Helicoverpa armigera // USDA-APHIS-PPQ-CPHST. Останнє оновлення: червень 2018 року. [Архівовано 16 серпня 2026 у Wayback Machine.] (англ.)

Посилання


Метелик Це незавершена стаття про метеликів.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).