HMS Whitehall (D94)

HMS «Вайтхолл» (D94)
HMS Whitehall (D94)

Британський есмінець «Вайтхолл» на якірній стоянці
Служба
Тип/клас	ескадрений міноносець «Модифікований Адміралті» типу «W»
Держава прапора	Велика Британія
Належність	Військово-морські сили Великої Британії
На честь	єдиний корабель флоту на ім'я «Вайтхолл»^{[Прим. 1]}
Корабельня	Swan Hunter, Волсенд/Chatham Dockyard, Чатем
Замовлено	січень 1918
Закладено	червень 1918
Спущено на воду	19 березня 1919
Введено в експлуатацію	9 липня 1924
На службі	1924–1945
Статус	у жовтні 1945 року проданий на брухт
Нагороди	5 бойових відзнак^{[Прим. 2]}^[1]
Бойовий досвід	Друга світова війна Битва за Атлантику Конвой OG 21 Конвой WS 3B Конвой HX 79 Конвой WS 12 Конвой SC 123 Дюнкерська евакуація Арктичні конвої * Конвой JW 54A * Конвой RA 54B * Конвой JW 55B * Конвой RA 55B * Конвой JW 56B * Конвой RA 56 * Конвой JW 58 * Конвой RA 58 * Конвой JW 59 * Конвой RA 59 * Конвой JW 60 * Конвой RA 60 * Конвой JW 64 * Конвой RA 64
Ідентифікація
Девіз	«Марно без правителів» (лат. Nisi Dominici frustra)
Параметри
Тоннаж	1 140 т (стандартна) 1 550 т (повна)
Довжина	95,1 м
Ширина	9 м
Осадка	2,7-3,43 м
Технічні дані
Рухова установка	2 × парових турбіни Brown-Curtis 3 × парових котли Yarrow
Гвинти	2
Потужність	27 000 к.с.
Швидкість	34 вузлів (63 км/год)
Дальність плавання	3 500 миль (6 482 км) на швидкості 15 вузлів 900 миль (1 667 км) на швидкості 32 вузли
Екіпаж	127 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія	1920: 4 × 120-мм гармати BL 4.7 inch /45 1942: 3 × 120-мм гармати BL 4.7 inch /45
Торпедно-мінне озброєння	1920: 6 (2 × 3) × 533-мм торпедних апаратів 1942: 3 (1 × 3) × 533-мм торпедний апарат 2 бомбоскидувачі 20 глибинних бомб 2 протичовнові РСЗВ «Hedgehog»
Зенітне озброєння	1920: 2 × 40-мм автоматичних зенітних гармати Vickers QF 2 1942: 1 × 76-мм гармата QF 12-pounder 12 cwt 2 × 40-мм автоматичних зенітних гармати Vickers QF 2 2 × 20-мм автоматичних зенітних гармати «Ерлікон»

«Вайтхолл» (D94) (англ. HMS Whitehall (D94) — військовий корабель, ескадрений міноносець «Модифікований Адміралті» типу «W» Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Другої світової війни.

Ескадрений міноносець «Вайтхолл» був замовлений у січні 1918 року ще за часів Першої світової війни. Закладка корабля відбулася у червні 1918 року на верфі компанії Swan Hunter у Волсенді. Згодом переведений до корабельні Chatham Dockyard у Чатемі, де будівництво корабля завершувалося. 19 березня 1919 року він був спущений на воду, а 9 липня 1924 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.

Есмінець брав участь у бойових діях на морі в Другій світовій війні, бився у Північній Атлантиці, біля берегів Франції, Англії та Норвегії, супроводжував арктичні конвої.

За час воєнних дій у взаємодії з іншими кораблями потопив три німецькі підводні човни U-394, U-306 і U-314.

За проявлену мужність та стійкість у боях бойовий корабель заохочений п'ятьма бойовими відзнаками^[1].

Бойовий шлях

Після вводу до строю Королівського флоту, есмінець «Вайтхолл» нетривалий термін перебував на дійсній службі, коли через економічні чинники його перевели до резерву флоту та законсервували. У серпні 1939 року корабель вивели з резерву та перевели до Росайта, де включили до 15-ї флотилії есмінців місцевого командування.

1939

4 вересня 1939 року, наступного дня після вступу Великої Британії у війну, лінійні кораблі «Роял Оак» та «Роял Соверін» вийшли у супроводі есмінців «Броук», «Вондерер» та «Вайтхолл» зі Скапа-Флоу на патрулювання до Оркнейських та Шетландських островів. У морі до них приєдналися ще три есмінці «Форсайт», «Форестер» та «Фьюрі». 6 вересня кораблі повернулися до ВМБ.

Надалі до листопада 1939 року есмінець брав участь у конвоюванні та патрулюванні у Північному морі. У грудні «Вайтхолл» перевели до Командування Західних підходів для забезпечення прикриття конвоїв, що проходили по Південно-Західних проходах. 28 грудня 1939 року він разом з «Вейнок», «Вірлвінд» та «Віверн» вийшли на ескорт конвою OG 21, що прямував до Гібралтару. Британські ескадрені міноносці перебували з транспортним конвоєм до передачі його французьким військовим кораблям, після чого повернули на базу.

1941

2 серпня 1941 року «Вайтхолл» діяв у далекому океанському ескорті конвою WS 10^{[Прим. 3]}.

1943

19 листопада 1943 року есмінець «Вайтхолл» разом з оперативною групою британського флоту забезпечували прикриття конвою JW 54A^{[Прим. 4]}.

Бій біля Нордкапа

20 грудня 1943 року з бухти Лох-Ю в Шотландії вийшов черговий арктичний конвой JW 55B з 19 транспортних та вантажних суден. До складу сил супроводу під командуванням віце-адмірала Б. Фрезера входили: лінкор «Герцог Йоркський», крейсери «Белфаст», «Норфолк», «Шеффілд», «Джамайка» і чотири есмінці «Саумарез», «Савідж», «Скорпіон» і норвезький «Сторд»^{[Прим. 5]}.

26 грудня 1943 року о 8:40 в умовах повної полярної ночі кораблі союзників вступили в бій з німецьким ударним угрупованням флоту, яке очолював лінійний корабель ВМС Третього Рейху «Шарнгорст»^{[Прим. 6]}.

В ході морського бою, який точився протягом дня, британські кораблі завдали серйозних пошкоджень лінкору «Шарнгорст», який приблизно о 18:45 внаслідок отриманих ушкоджень від вогню противника затонув.

1944

28 січня 1944 року «Вайтхолл» вийшов з ескортною групою конвою JW 56B, що прямував до Кольської затоки^{[Прим. 7]}. Транспортний конвой зазнав скоординовані атаки німецьких субмарин.^[2]. У ході зіткнень «Гарді» дістав важких пошкоджень і був затоплений.

30 січня есмінці «Метеор» і «Вайтхол» південно-східніше острову Ведмежий затопили німецький підводний човен U-314.

Протягом березня 1944 року ескадрений міноносець «Вайтхолл» супроводжував знову до берегів Баренцевого й Білого морів конвої JW 58 з 47 транспортних та вантажних суден^{[Прим. 8]}.

20 квітня 1944 року «Вайтхолл» вийшов у черговий похід до Кольської затоки, супроводжуючи крейсер «Дайадем» і ескортні авіаносці «Фенсер» і «Актівіті», куди без втрат прибули 23 квітня^{[Прим. 9]}.

1945

У лютому 1945 року есмінець взяв участь у супроводі конвою JW 64. 10 лютого «Вайтхолл» та «Ларк» відбили напад німецького торпедоносця. 15 лютого конвой прибув у Кольську затоку. 16 лютого «Вайтхолл» брав участь у протичовновій операції біля виходу з Кольської затоки, 17 лютого приєднався до конвою RA 64. 17 лютого «Ларк» був пошкоджений німецькою торпедою і змушений був повернутись назад. 21 лютого, через проблеми з котлом «Вайтхолл» змушений був покинути конвой і рухатись самостійно.

Після ремонту, який завершився у березні 1945 року, «Вайтхолл» був відправлений на патрулювання навколо Великої Британії, яке він продовжував до закінчення війни.

Завершення служби

У травні 1945 року «Вайтхолл» був виведений в резерв. Після капітуляції Японії 15 серпня 1945 року «Вайтхолл» був проданий на злам компанії «British Iron & Steel Corporation». 27 жовтня корабель прибув на верх компанії у Барроу-ін-Фернес, де і був розібраний.

Див. також

Примітки

Виноски

↑ на честь вулиці в лондонському районі Вестмінстер Вайтхол.
↑ 5 бойових відзнак за участь у кампаніях та битвах Другої світової війни: за битву за Атлантику (1939-1943), за евакуацію з Дюнкерка (1940), за арктичні конвої (1943-1945), за висадку в Нормандії (1944), за бої в Ла-Манші (1944).
↑ До складу ескорту конвою WS 10 входили: крейсер «Каїр», допоміжний крейсер «Вустершир», есмінці «Вайтхолл», «Вінчелсі», «Вітч», «Бродвей», «Гуркха», «Ланс», «Ліджен», «Ісаак Свірз», «Піорун». Важкий крейсер «Лондон» діяв у далекому океанському ескорті.
↑ До складу ескорту конвою JW 54A входили: 2 лінкори «Енсон» і «Тускалуса», важкий крейсер: «Кент», 2 легкі крейсери: «Джамайка», «Бермуда»; 32 есмінці: «Онслот», «Онслоу», «Обедіент», «Орвелл», «Інконстант», «Імпалсів», «Хаїда», «Гурон», «Ірокеу», «Вайтхолл», «Коррі», «Фітч», «Форрест», «Гобсон», корвет «Хізер», тральщик «Гусар».
↑ Загалом сили ескорту конвою JW 55B включали: лінкор «Герцог Йоркський», крейсери «Норфолк», «Белфаст», «Шеффілд», «Джамайка» і есмінці «Саумарез», «Савідж», «Скодж», «Скорпіон», «Імпалсів», «Віраго», «Вайтхолл», «Ресле», «Матчлес», «Маскітер», «Онслот», «Онслоу», «Опорт'юн», «Орвелл», канадські «Хаїда», «Ірокеу» і «Гурон», норвезький «Сторд».
↑ Сили Крігсмаріне включали: лінкор «Шарнгорст», есмінці Z29, Z30, Z33, Z34 та Z38, підводні човни U-314, U-354, U-387, U-601, U-716 і U-957.
↑ До складу ескорту конвою JW 56B входили: важкий крейсер «Бервік», легкий крейсер «Бермуда», есмінці «Сігнет», «Гарді», «Гурон», «Інконстант», «Махратта», «Мілн», «Маскітер», «Метеор», «Оффа», «Опорт'юн», «Севідж», «Скодж», «Сторд», «Венус», «Віджілент», «Віраго», «Ресле», «Вайтхол», «Весткотт», корвети та тральщики.
↑ Загалом у забезпеченні проходу конвою JW 58 брали участь: ескортні авіаносці «Актівіті» та «Трекер», крейсер «Дайадем»; есмінці «Бігл», «Боудіка», «Імпалсів», «Інконстант», «Кеппель», «Оффа», «Онслоу», «Обідіент», «Орібі», «Орвелл», «Опорт'юн», «Серапіс», «Саумарез», «Скорпіон», «Вайтхолл», «Венус», «Весткотт», «Ресле», «Волкер», норвезький «Сторд», радянські «Гремящий», «Куйбишев», «Разумний», «Роз'ярений»; корвети класу «Флавер» «Блюбелл», «Ханісакл», «Лотус», «Рододендрон», «Старворт»; фрегат «Фіцрой», тральщики «Шамі», «Ченз», «Онікс», «Орестес», «Ретлснейк», шлюпи «Мегпай», «Вімбрел», «Старлінг», «Вайлд Гус», «Врен».
↑ Перехід здійснювали: ескортні авіаносці «Фенсер» і «Актівіті», крейсер «Дайадем» і есмінців «Бігл», «Боудіка», «Інконстант», «Кеппель», «Матчлесс», «Марна», «Метеор», «Мілн», «Маскітер», «Улісс», «Віраго», «Верулам», «Волкер», «Вайтхолл», «Весткотт», «Ресле», канадські фрегати.

Джерела

↑ ^а ^б HMS WHITEHALL (D 94) — V & W-class Destroyer. Архів оригіналу за 9 січня 2017. Процитовано 25 жовтня 2018.
↑ Convoy JW-56B. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 жовтня 2018.

Посилання

HMS Whitehall (D 94). на uboat.net. Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 25 жовтня 2018. (англ.)
HMS WHITEHALL (D 94) - V & W-class Destroyer. на naval-history.net. Архів оригіналу за 9 січня 2017. Процитовано 25 жовтня 2018. (англ.)

Література

Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War Two: An International Encyclopedia, Volume 1988, Part 2. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1. Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 25 жовтня 2018.
Preston, Antony (1971). 'V & W' Class Destroyers 1917-1945. London: Macdonald. OCLC 464542895.
Raven, Alan; Roberts, John (1979). 'V' and 'W' Class Destroyers. Man o' War. Т. 2. London: Arms & Armour. ISBN 0-85368-233-X.

[1] на честь вулиці в лондонському районі Вестмінстер Вайтхол.

[2] 5 бойових відзнак за участь у кампаніях та битвах Другої світової війни: за битву за Атлантику (1939-1943), за евакуацію з Дюнкерка (1940), за арктичні конвої (1943-1945), за висадку в Нормандії (1944), за бої в Ла-Манші (1944).

[4] До складу ескорту конвою WS 10 входили: крейсер «Каїр», допоміжний крейсер «Вустершир», есмінці «Вайтхолл», «Вінчелсі», «Вітч», «Бродвей», «Гуркха», «Ланс», «Ліджен», «Ісаак Свірз», «Піорун». Важкий крейсер «Лондон» діяв у далекому океанському ескорті.

[5] До складу ескорту конвою JW 54A входили: 2 лінкори «Енсон» і «Тускалуса», важкий крейсер: «Кент», 2 легкі крейсери: «Джамайка», «Бермуда»; 32 есмінці: «Онслот», «Онслоу», «Обедіент», «Орвелл», «Інконстант», «Імпалсів», «Хаїда», «Гурон», «Ірокеу», «Вайтхолл», «Коррі», «Фітч», «Форрест», «Гобсон», корвет «Хізер», тральщик «Гусар».

[6] Загалом сили ескорту конвою JW 55B включали: лінкор «Герцог Йоркський», крейсери «Норфолк», «Белфаст», «Шеффілд», «Джамайка» і есмінці «Саумарез», «Савідж», «Скодж», «Скорпіон», «Імпалсів», «Віраго», «Вайтхолл», «Ресле», «Матчлес», «Маскітер», «Онслот», «Онслоу», «Опорт'юн», «Орвелл», канадські «Хаїда», «Ірокеу» і «Гурон», норвезький «Сторд».

[7] Сили Крігсмаріне включали: лінкор «Шарнгорст», есмінці Z29, Z30, Z33, Z34 та Z38, підводні човни U-314, U-354, U-387, U-601, U-716 і U-957.

[8] До складу ескорту конвою JW 56B входили: важкий крейсер «Бервік», легкий крейсер «Бермуда», есмінці «Сігнет», «Гарді», «Гурон», «Інконстант», «Махратта», «Мілн», «Маскітер», «Метеор», «Оффа», «Опорт'юн», «Севідж», «Скодж», «Сторд», «Венус», «Віджілент», «Віраго», «Ресле», «Вайтхол», «Весткотт», корвети та тральщики.

[10] Загалом у забезпеченні проходу конвою JW 58 брали участь: ескортні авіаносці «Актівіті» та «Трекер», крейсер «Дайадем»; есмінці «Бігл», «Боудіка», «Імпалсів», «Інконстант», «Кеппель», «Оффа», «Онслоу», «Обідіент», «Орібі», «Орвелл», «Опорт'юн», «Серапіс», «Саумарез», «Скорпіон», «Вайтхолл», «Венус», «Весткотт», «Ресле», «Волкер», норвезький «Сторд», радянські «Гремящий», «Куйбишев», «Разумний», «Роз'ярений»; корвети класу «Флавер» «Блюбелл», «Ханісакл», «Лотус», «Рододендрон», «Старворт»; фрегат «Фіцрой», тральщики «Шамі», «Ченз», «Онікс», «Орестес», «Ретлснейк», шлюпи «Мегпай», «Вімбрел», «Старлінг», «Вайлд Гус», «Врен».

[11] Перехід здійснювали: ескортні авіаносці «Фенсер» і «Актівіті», крейсер «Дайадем» і есмінців «Бігл», «Боудіка», «Інконстант», «Кеппель», «Матчлесс», «Марна», «Метеор», «Мілн», «Маскітер», «Улісс», «Віраго», «Верулам», «Волкер», «Вайтхолл», «Весткотт», «Ресле», канадські фрегати.

[naval-history.net-3] а ^б HMS WHITEHALL (D 94) — V & W-class Destroyer. Архів оригіналу за 9 січня 2017. Процитовано 25 жовтня 2018.

[9] Convoy JW-56B. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 жовтня 2018.

[Прим. 1]

[Прим. 2]

[1]

[Прим. 3]

[Прим. 4]

[Прим. 5]

[Прим. 6]

[Прим. 7]

[2]

[Прим. 8]

[Прим. 9]