Конвой JW 55B

Конвой JW 55B Convoy JW 55B
Кампанія в Арктиці
Британський лінійний корабель «Дюк оф Йорк», що був флагманом далекого ескорту конвоїв JW 55A і JW 55B
72°16′ пн. ш. 28°41′ сх. д. / 72.26° пн. ш. 28.68° сх. д.
Дата: 20-30 грудня 1943 Місце: Північний Льодовитий океан Результат: перемога союзників
Сторони
Союзники:  Велика Британія Канада Норвегія	Країни Осі:  Третій Рейх
Командувачі
Брюс Фрезер	Еріх Бей  †
Військові сили
32 кораблі ескорту 19 транспортних суден	~ 12 ПЧ 1 лінійний корабель 5 есмінців

Конвой JW 55B (англ. Convoy JW 55B) — арктичний конвой транспортних і допоміжних суден у кількості 19 одиниць, який у супроводженні союзних кораблів ескорту прямував від берегів Шотландії та Ісландії до радянського порту Архангельськ. Конвой вийшов 20 грудня з Лох Ю і 30 грудня 1943 року JW 55B благополучно прибув до Мурманська. Втрат не мав, тоді як спроба німців атакувати конвой привела до втрати їхнього останнього боєздатного великого бойового корабля в Норвегії.

Конвой, що складався з 19 торгових суден, вийшов з Лох Ю 20 грудня 1943 року. Безпосередній супровід забезпечували два есмінці та три інших кораблі ескорту. Транспорт також супроводжував океанський ескорт, який складався з есмінця «Онслоу» (командир капітан Дж. А. Маккой) та семи інших есмінців Домашнього флоту. Спочатку колону супроводжувала місцева група супроводу, а пізніше до неї приєднався океанський ескорт конвою JW 55A до Мурманська. Сили крейсерського прикриття у складі «Белфаста» (командир віцеадмірал Р. Барнетт), «Норфолка» та «Шеффілд» також слідували за конвоєм, в готовності забезпечити його захист у разі нападу надводних кораблів Крігсмаріне. Далеке прикриття було забезпечено важкими силами прикриття, що складалися з лінкора «Дюк оф Йорк», крейсера «Джамайка» та чотирьох есмінців під командуванням віцеадмірала Брюса Фрезера^[1].

JW 55B протистояла група німецьких підводних човнів з тринадцяти U-Boot у патрульній лінії під кодовою назвою «Айзенбарт» у Норвезькому морі^[2]. Надводні сили, які дислокувалися в Альтен-фіорді, складалися з лінкора «Шарнгорст» і п'яти есмінців, перебували в готовності до атаки союзного конвою.

20 грудня 1943 року JW 55B вийшов з Лох Ю в супроводі місцевої групи ескорту з двох мінних тральщиків і двох корветів, а також найближчого супроводження. Через два дні, 22 грудня, до нього приєднався океанський ескорт, а місцевий супровід повернувся. У той же час крейсерські сили з Мурманська та дистанційні сили прикриття, які чекали в Акурейрі, в Ісландії, також вийшли в море, зайнявши визначену позицію в Норвезькому морі. Того ж дня конвой був виявлений німецьким патрульним літаком, який почав стеження^[3]; ряд літаків змогли підтримувати зв'язок протягом наступних кількох днів, надсилаючи надводним силам в Альтен-фіорді точні дані про курс і швидкість союзного конвою.

25 грудня конвой був помічений U-601 і пізніше того ж дня адмірал Бей на лінкорі «Шарнгорст» отримав дозвіл вищого командування на вихід своєї групи надводних кораблів на перехоплення сил противника. Ввечері U-716 підійшов достатньо близько, щоб обстріляти одного з ескортних кораблів, інший німецький підводний човен був атакований глибинною бомбою. Також 25 грудня до JW 55B приєднався океанський супровід JW 55A, який конвоював RA 55A, що повертався з радянських портів до Британії. Фрезер був стурбований тим, що німецькі надводні сили досягнуть JW 55B раніше, ніж він, і наказав конвою змінити курс.

«Шарнгорст» не зміг вийти на перехоплення JW 55B, але 26 грудня він сам був перехоплений спочатку крейсерською групою Р. Барнетта, потім важким загоном далекого прикриття Брюса Фрезера. Унаслідок морського бою, що стався поблизу норвезького мису Нордкап між ескадрою британського флоту та лінійним кораблем німецького флоту «Шарнгорст», останній затонув^[4], завдавши лише два незначних удари «Дюк оф Йорк»^[5][4] та есмінцю «Саумарез». З 1968 осіб, що перебували на борту німецького лінкора, врятувалися тільки 36^[6]. Тим часом контакт підводних човнів був втрачений, і вовча зграя «Айзенбарт» більше не спостерігала за JW 55B.

28 грудня конвой зустрінув Східний місцевий ескорт, три радянські есмінці і два тральщики. 30 грудня 1943 року без додаткових інцидентів конвой JW 55B прибув до Кольської затоки.

19 транспортних суден конвою JW 55B без втрат прибули до Мурманська, тоді як спроба німців атакувати конвой привела до втрати їхнього останнього боєздатного великого бойового корабля, що діяв на півночі Норвегії. До того моменту, доки «Тірпіц» не повернули до строю, конвої союзників у Арктиці не перебували під серйозною загрозою з боку надводних сил німецького флоту.

• Список найбільших суден та кораблів потоплених U-Boot
• Бій біля Нордкапа
• Конвой SO-904 (листопад 1943)
• Конвой TS 37
• Блокада Німеччини (1939—1945)
• 7-ма флотилія підводних човнів Крігсмаріне

Виноски

Джерела

• CONVOY JW 55B [Архівовано 27 січня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
• Convoy JW-55B [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
• Ленд-лиз. Северные конвои. Стратегическое значение [Архівовано 6 грудня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
• Арктические конвои [Архівовано 6 грудня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
• Последний поход «Шарнхорста» [Архівовано 8 грудня 2021 у Wayback Machine.]

• Blair, Clay (1996) Hitler's U-Boat War Vol I Cassell ISBN 0-304-35260-8
• Hague, Arnold (2000). The Allied Convoy System 1939—1945. ISBN 1-86176-147-3.
• Edwards, Bernard (1996). Dönitz and the Wolf Packs — The U-boats at War. Cassell Military Classics. ISBN 0-304-35203-9.
• Paul Kemp: Convoy! Drama in Arctic Waters (1993) ISBN 1-85409-130-1
• Скофилд Б. Русские конвои [Архівовано 11 грудня 2021 у Wayback Machine.] / Пер. с англ. А. Г. Больных. — М.: ООО «Издательство ACT», 2003. — 288 с.: ил., 8 л. ил. — (Военно-историческая библиотека). Тираж 5000 экз. ISBN 5–17–018720–3. ≡ Schofield, B.B. The Russian Convoys. — London: B.T. Batsford Ltd., 1964.