GYPA

GYPA
Наявні структури
PDB	Пошук для людей: PDBe RCSB
Список кодів PDB
	1AFO, 2KPE, 2KPF, 5EH4, 5EH6
Ідентифікатори
Символи	GYPA, CD235a, GPA, GPErik, GPSAT, HGpMiV, HGpMiXI, HGpSta(C), MN, MNS, PAS-2, glycophorin A (MNS blood group)
Зовнішні ІД	OMIM: 617922 HomoloGene: 48076 GeneCards: GYPA
Онтологія гена
Молекулярна функція	• identical protein binding; • virus receptor activity; • GO:0001948, GO:0016582 зв’язування з білками плазми;
Клітинна компонента	• інтегральний компонент мембрани; • клітинна мембрана; • мембрана;
Біологічний процес	• viral entry into host cell; • GO:0022415 viral process; • leukocyte migration;
	Джерела:Amigo / QuickGO
Шаблон експресії
	; ; ; ;
	Більше даних
Ортологи
	2993
	н/д
	ENSG00000170180
	н/д
	P02724
	н/д
	NM_001308187; NM_001308190; NM_002099
	н/д
	NP_001295116; NP_001295119; NP_002090
	н/д
	Вікідані
Див./Ред. для людей

GYPA (англ. Glycophorin A (MNS blood group)) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 4-ї хромосоми. ^[2] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 150 амінокислот, а молекулярна маса — 16 331^[3].

Послідовність амінокислот

10	20	30	40	50
MYGKIIFVLL	LSEIVSISAS	STTGVAMHTS	TSSSVTKSYI	SSQTNDTHKR
DTYAATPRAH	EVSEISVRTV	YPPEEETGER	VQLAHHFSEP	EITLIIFGVM
AGVIGTILLI	SYGIRRLIKK	SPSDVKPLPS	PDTDVPLSSV	EIENPETSDQ

A: Аланін
D: Аспарагінова кислота
E: Глутамінова кислота
F: Фенілаланін
G: Гліцин
H: Гістидин
I: Ізолейцин
K: Лізин
L: Лейцин
M: Метіонін
N: Аспарагін
P: Пролін
Q: Глутамін
R: Аргінін
S: Серин
T: Треонін
V: Валін

Y: Тирозин

Кодований геном білок за функціями належить до рецепторів клітини-хазяїна для входу вірусу, рецепторів, фосфопротеїнів. Задіяний у таких біологічних процесах як взаємодія хазяїн-вірус, поліморфізм, альтернативний сплайсинг. Білок має сайт для зв'язування з сіаловими кислотами. Локалізований у клітинній мембрані, мембрані.

Література

Siebert P.D., Fukuda M. (1986). Isolation and characterization of human glycophorin A cDNA clones by a synthetic oligonucleotide approach: nucleotide sequence and mRNA structure. Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. 83: 1665—1669. PMID 3456608 doi:10.1073/pnas.83.6.1665
Tate C.G., Tanner M.J.A. (1988). Isolation of cDNA clones for human erythrocyte membrane sialoglycoproteins alpha and delta. Biochem. J. 254: 743—750. PMID 3196288 doi:10.1042/bj2540743
Kudo S., Fukuda M. (1989). Structural organization of glycophorin A and B genes: glycophorin B gene evolved by homologous recombination at Alu repeat sequences. Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. 86: 4619—4623. PMID 2734312 doi:10.1073/pnas.86.12.4619
Jawad K., Burness T.H. (1990). The mechanism of production of multiple mRNAs for human glycophorin A. Nucleic Acids Res. 18: 5829—5836. PMID 2216775 doi:10.1093/nar/18.19.5829
The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 doi:10.1101/gr.2596504
Siebert P.D., Fukuda M. (1986). Molecular biological study of the structure and expression of human glycophorin A. Rev. Fr. Transfus. Immunohematol. 29: 251—266. PMID 3809885 doi:10.1016/S0338-4535(86)80019-8

Примітки

↑ Human PubMed Reference:.
↑ HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:4702 (англ.) . Процитовано 30 серпня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑ UniProt, P02724 (англ.) . Архів оригіналу за 3 вересня 2017. Процитовано 30 серпня 2017.

Див. також

Хромосома 4

Це незавершена стаття про білки.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Human PubMed Reference:.

[HGNC-2] HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:4702 (англ.) . Процитовано 30 серпня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

[UniProt-3] UniProt, P02724 (англ.) . Архів оригіналу за 3 вересня 2017. Процитовано 30 серпня 2017.

[1]

[2]

[3]