YaChudo

FPV-дрон (зброя)

Переглядів: 0. Оновлено 01.11.2026.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: FPV-дрон.
FPV-дрон
Типовий український FPV-дрон з боєприпасом від РПГ-7
Типдрон-камікадзе або дрон-бомбардувальник
Початок експлуатаціїщонайменше травень 2022
Виготовленодесятки тисяч на місяць
Вартість одиницівід 400$
CMNS: FPV-дрон у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

FPV-дрон — вид безпілотних літальних апаратів, керування якими здійснюється за допомогою FPV-пілотування. У військовому сенсі під цим терміном зазвичай мають на увазі швидкісні FPV-квадрокоптери, перетворені на дрони-камікадзе у червні 2022 року підрозділом Signum у складі 93 ОМБр[1] або дрони-бомбардувальники, шляхом встановлення бойової частини чи пристрою для скидання боєприпасів[2].

Масова поява FPV-дронів на фронті російсько-української війни здійснила прорив у військовій справі. Міноборони України та багато дослідників називають їх революційним засобом ведення бою та порівнюють їхнє застосування зі снайперською зброєю[3][4]. Революційність пояснюється тим, що до їхньої появи можливості завдання високоточних ударів були прерогативою дорогих і складних систем, застосовуваних точково, а FPV-дрони є надзвичайно дешевими масовими виробами[5][2][6].

Однією з ключових переваг таких безпілотників над іншими засобами є те, що дрон вартістю від кількох сотень до кількох тисяч доларів може ефективно знищити техніку вартістю мільйони доларів (танк, артилерія, РЕБ, ЗРК)[7][8][9] або офіцерів у ближньому тилу[10][2]. FPV-дрони є дешевими навіть у порівнянні з поширеними на фронті квадрокоптерами серії DJI Mavic[2], а тим більше — з традиційними дронами-камікадзе та ПТКР: наприклад, Switchblade 300, який має подібні характеристики, коштує $8000[7], а ракета «Стугни» — $20000[11].

Опис

Конструкція

Бійці з дроном і станцією зв'язку

Характеристики залежать від конкретної моделі, але загалом такі дрони дають можливість уражати ворожі цілі на дистанціях порядку 3—10 км (деякі дрони — до 25 км[11]), а швидкість може сягати понад 100 км/год (у квітні 2024 року було зафіксоване використання українських дронів зі швидкістю 150 км/год[12]). Один БПЛА може нести до 1,5 кг бойового навантаження[13], а важчі й по 4 кг[14]. До переваг FPV відносять значно вищу швидкість, можливість швидко змінювати напрямок руху і вище бойове навантаження[15][2].

Основою дрона є його рама з вуглецевого волокна, алюмінію або пластику. Розмір (діагональ) рами типово вимірюється в дюймах (1 дм = 2,54 см), типовими розмірами є 5—10 дюймів (12,7—25,4 см)[16].

Керування та наведення

Оператор дрона у відеоокулярах

Оператор FPV-дрона керує дроном за допомогою контролера та бачить зображення з камери через відеоокуляри або монітор. FPV-дрони потребують значно вищої кваліфікації, ніж звичайні мультикоптери, оскільки пілот керує вручну всіма процесами польоту[2][15][17].

Дрони можуть бути оснащені камерами нічного бачення або тепловізійнними камерами, що, однак, призводить до їхнього суттєвого здорожчання, на 300-400 $ за одиницю.[11][18]

Дрони на радіокеруванні

Класичні FPV-дрони керуються по радіозвʼязку, також оснащені додатковим відеорадіоканалом, що передає зображення з камери у режимі реального часу.[17] Розділення каналу керування та відео забезпечує вищу стійкість до РЕБ. Радіозвʼязок на дроні може бути аналоговим або цифровим.[19]

Другий варіант дорожче та забезпечує:

  • високу деталізацію та стабільну якість зображення
  • кращу стійкість до протидії (зокрема за рахунок можливості застосування псевдовипадкового переналаштування робочих частот (ППРЧ)[20]
  • більшу робочу дальність звʼязку

За допомогою встановлення різних передавачів та використання ретрансляторів можна варіювати дальність[17][21].

Дрони на оптоволокні

Українські військові тестували перші польоти на таких дронах ще у 2022 році, однак в Україні, ці дрони не запустили в серійне виробництво через скептичне ставлення до їх життєздатності в бойових умовах.[22]

Ситуація змінилась коли росіяни використали FPV-дрон на оптоволокні «Князь Вандал Новгородский» 13 серпня 2024 року на Курщині. Попри те що цей дрон був важкий та повільний, він стійкий до впливу засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), має чітку картинку, дозволяючи оператору дрона прицілились, та здатен проникати далеко.[22]

З осені 2024 року на полі бою в Україні застосовують дрони з оптоволоконним зв'язком.[23][24][25][18] У травні 2025 року Міністерство оборони України кодифікувало перші оптоволоконні безпілотні авіаційні комплекси. Це були Хижак REBOFF розробки та виробництва української компанії 3DTech.[26][27]

Дрони на оптоволокні не мають проблем через радіогоризонт і невразливі до засобів радіоелектронної боротьби. Проте катушки з оптоволокном є додатковою вагою, вона може важити до 2-2,5 кг, а саме оптоволокно схильне до обривання. Також з початку 2026 року Китай підняв ціни на оптоволокно виросли більш ніж 4 рази.[28] Вартість 1 км оптоволокна за короткий час зросла з $5-7 до $25-30 за км, таким чином котушка на 20 км може коштувати до 500 $.[23][24][25][18]Це все значно здорожчило дрони з цим типом керування.

Дрони з донаведенням

Існують дрони з самонаведенням на ціль, що може запобігти промаху та втраті дрона при втраті зв'язку[2][29][30]. Технологія машинного зору є одним із потенційних способів застосування дронів в умовах радіоелектронної протидії[18].

Озброєння та застосування

FPV-дрони зазвичай використовуються в одному з двох варіантів: дрон-камікадзе та дрон-бомбардувальник. Перший варіант передбачає встановлення вибухової бойової частини, яка детонує при зіткненні дрона з ціллю або підльоті до неї. Другий різновид подібний до аналогічного застосування звичайних мультикоптерів: дрон оснащується системою скидання, яка за командою оператора скидає боєприпас на ціль.

Одноразове використання

Найбільш поширеним застосуванням FPV-дронів є одноразове використання для ураження різноманітних типів цілей: наземних, надводних та повітряних.

Бойові частини / боєприпаси для FPV-дронів можуть бути спеціально розробленими заводськими виробами, імпровізованими переробленнями стандартних боєприпасів або повністю саморобними вибуховими пристроями[2]. Наприклад, є поширеним установлення бойових частин від РПГ-7[13]. За способом ураження боєприпаси можуть бути різними: кумулятивними, шрапнельними[31] та навіть з ударним ядром[32].

Багаторазове використання

Носій озброєння

У листопаді 2024 року українська MilTech-компанія «Дикі Шершні» показала відео з використанням FPV-дрону, озброєного 5,45-мм автоматом Калашникова зразка 1974 року (АК-74).[33] Його використали для відбиття штурму російських військ в районі Великої Новосілки, що на Донеччині.

У січні 2025 року почали застосовуватися дрони з встановленим дробовиком, як засобом вогневого ураження. Пресслужба 2-го механізованого батальйону 30 ОМБр опублікувала відео, на якому такі дрони знищують 20 російських БПЛА та атакують живу силу[34]. Що саме це був за виріб не відомо, проте низка виробників України пропонують свої рішення саме з використанням підвісних дробовиків: у липні 2025 року 3D TECH представила багаторазовий перехоплювач безпілотників «Хижак Shooter» з підвісним блоком безвіткатних гармат 12-го калібру на 6 стволів.[35]

Бомбардування
Дрон і саморобні боєприпаси

При бомбардуванні FPV-дрон замість зависання над ціллю може пікірувати на неї[2]. Типовими цілями є спостережні пункти ворога, польові склади боєприпасів, бронетехніка, транспорт[13]. FPV-дрони можуть діяти разом із розвідувальними БПЛА, що покращує ситуаційну обізнаність та ефективність застосування[2]. Втім, відсутність програмної стабілізації та менш якісна оптика робить їх розвідувальні якості слабкими, для цих задач використовуються звичайні дрони типу DJI Mavic[21].

Боротьба

Український FPV-дрон на оптоволокні

Застосування FPV (та інших дронів-камікадзе, як-от «Ланцет») прискорило розробку засобів боротьби з БПЛА. Найпростішим способом є встановлення протидронних сіток на бойову техніку та/або над бойовими позиціями. 2024 року росіяни довели цю практику до штурмових «танків-сараїв», повністю вкритих масивними надбудовами з підручних матеріалів[36][37].

Обидві сторони також активно розробляють комплекси РЕБ[38][39] та призначені для встановлення на техніку та ручного переміщення[40][41][42].

Боротьба проти оптоволоконних дронів значно складніша через їхню невразливість до РЕБ і неможливість виявлення за допомогою традиійної радіоелектронної розвідки. Єдиними способами їх знешкодження є кінетичне знищення, що вимагає застосування спеціалізованих апаратно-програмних комплексів оптичного виявлення (наприклад, I-SEE) для вчасного розпізнавання загрози.

Історія

Ударна роль

Одними з перших хто почав затосовувати FPV-дрони та інші аматорські БпЛА були бойовики ІДІЛ в Сирії.[43]

Військовослужбовці 25 ОПДБр з ударними FPV-дронами на Донеччині, липень 2023

Перше масове застосування комерційних (зокрема, спортивних) FPV-квадрокоптерів з вибухівкою почалось майже з початку[2] російського повномасштабного вторгнення з 2022 (щонайменше з травня 2022 року[17]). Про застосування заявляли бійці добровольчого підрозділу Signum (93 ОМБр), які застосували такий дрон у квітні чи травні 2022 року[44], а в липні з'явилось відео[45][46].

Пізніше в 2022 році такі системи вже почали закуплятись і збиратись волонтерами та приватними підприємствами[2], а до початку січня 2023 року такі системи набули поширення в українському війську, стали закуповуватись тисячами одиниць[5]. Аналогічну систему було помічено і в росіян у вересні 2022 року[47]. Серед вагомих цілей на рахунку українських FPV-дронів: ТОС-1А «Солнцепьок» (знищена в липні 2023 бійцями СБУ), командир російської 123 омсбр полковник Денис Іванов (ліквідований бійцями 10 ОГШБр у липні 2023)[10], БМПТ «Термінатор» (знищена бійцями 110 ОМБр наприкінці грудня 2023 року в ході боїв за Авдіївку за допомогою кількох FPV-дронів)[48], різноманітні системи РЕБ[49] і ЗРК[50][51] та безліч інших. Українські спецпризначенці також застосовували FPV-дрони у боях із найманцями ПВК «Вагнер» під час конфлікту в Судані 2023 року[52].

FPV-дрони значною мірою замінили поширені до того дрони-бомбери серії DJI Mavic, які здійснили прорив у фронтовій розвідці, але виявились дещо задорогими для ударних місій. Нічні задачі в українській армії типово залишились за важкими октокоптерами-бомбардувальниками[11]. Масове застосування таких безпілотників суттєво ускладнило проведення масштабних наземних операцій та перемістило деяку частину військової активності на ніч. Втім, з листопада 2023 року почали набувати поширення й нічні FPV-дрони[11].

Дрони на оптоволокні з'явились розроблялись ще 2022 року, однак тоді не зацікавили військових. Восени 2024 року вони набули великого поширення в росіян, які спричинили проблеми для української армії, яка не так активно займалась цим напрямком. За словами Сергія Флеша, їх використовували для знищення найважливіших цілей, перекритих засобами РЕБ, таких, як танки Abrams і Leopard 2, однак, він вважає, що основними ударними засобами залишаться дешевші дрони на радіозв'язку[18].

Протиповітряна роль в Україні

Перші розробки в 2022 році

Українські розробники вперше представили проєкт безпілотника-перехоплювача ще у жовтні 2022 року. Це був дрон під назвою Fowler («Птахолов»).[53]

Поширення збиттів FPV-дронами у 2024 році

З лютому 2024 року почали зʼявлятися публікації підрозділів по застосуванню FPV-дронів проти ворожих дронів, зокрема розвідувальних. Найпершим задокументуваним називають застосуванням бійцями підрозділу безпілотних ударних комплексів «Аякс» 126 ОБрТрО FPV-дрони проти російського ударного БПЛА «Молния».[54] У червні 2024 року батальйон БпЛА «Signum» у складі 93-ї, а згодом 53-ї механізованої бригади ЗСУ та 59-ї штурмової бригади, за допомогою FPV-дрону збив перший російський дрон.[55]

Складність збиття FPV-дронами та поширення на «шахеди»

Після масшабування збиттів розвідувалних та ударних «крил» оборонці перейшли до збиття «шахедів». Типовий цикл збиття такий: ціль виявляють і супроводжують радіолокаційні та чергові розвідувальні засоби; екіпаж отримує наведення (азимут, висота, швидкість), після чого запускає перехоплювач, здатний розвивати швидкість, більшу за крейсерську «Shahed». Пілот іде на зближення вночі за тепловізійною камерою, як правило — з заходом «зверху вниз», і підриває заряд на безпечній для власних позицій відстані.

На відміну від звичайних FPV радіокеруванні або оптоволокні, перехоплювачі готують мінімально: їх не облаштовують, а налаштування зводяться до швидкого запуску. Ключові чинники успіху — коректне наведення, висока швидкість та досвід пілота (особливо за відсутності автоматичного донаведення), а також вибір позиції з урахуванням типових висот прольоту «Shahed» (приблизно 2,5–3 км), недосяжних для мобільних вогневих груп із кулеметами.

Батальйон Signum 53 ОМБр, відпрацювали тактику ручного перехоплення на вітчизняних FPV-платформах; паралельно у військах застосовуються фабричні перехоплювачі з функціями автодонаведення. Сукупно цей підхід став проміжною, відносно недорогою ланкою між мобільними групами та зенітно-ракетними комплексами й доповнив систему ППО на напрямках масованих польотів «Shahed».[56] На думку керівника фонду «Повернись живим» Тараса Чмута, технічно FPV-перехоплення є найефективнішим способом боротьби з «Shahed».[57]

Перспективні напрямки

У 2025 році французька компанія Atreyd розробила інноваційну систему ППО («стіна дронів», яка створюється FPV-дронами) для оборони міст та критичної інфраструктури від дронів-камікадзе, перехоплення керованих авіабомб.[58]

З поширенням в росіян реактивних дронів у 2026 році наявні дрони-перехоплювачі стали менш ефективними у збитті. Станом на серпень Україна випробувала чотири нові типи дронів-перехоплювачів для боротьби із реактивними дронами Росії. [59][60]

Терор цивільного населення

Під час російсько-української війни fpv-дрони все частіше використовуються для терору цивільного населення різних міст і сел України. Ворог скидає їх на авто, торгові точки, місця скупчень людей та навіть у приватні відкриті території біля будинків українців, що призводить до вибухів, серйозних травм (опіки, осколкові поранення,контузії) та смертей мирних жителів України.[61][62][63] Іноді ворог цілеспрямовано починає "полювати" на людей, що вже отримало назву людське сафарі.[64]

Розрахунок FPV-дронів та навчання

Типовий розрахунок (екіпаж) FPV-дронів складається з декількох осіб, основні з яких:

  • Пілот (оператор): людина, яка безпосередньо керує коптером через апаратуру (пульт та FPV-окуляри). [65]
  • Штурман (навігатор/помічник пілота): допомагає орієнтуватися на місцевості, корегує курс, стежить за погодними умовами, зарядом батарей, тощо.[55]
  • Інженер (технік/сапер): готує БПЛА до вильоту, встановлює та під'єднує бойову частину (вибухівку), налаштовує частоти та перевіряє технічний стан наземної станції.[66]

Під специфіку завдань і навченості завдань він може бути іншим. Наприклад хтось виконує функцію оператора дрону-ретранслятора[67], водія, тощо. Окрім них важливу роль відіграють техніки в майстернях.

Навчання

Як правило, навчання операторів та штурманів проходить у кілька етапів:

  • теоретична частина;
  • навчання польотам на симуляторі (Liftoff, VelociDrone, DRL Simulator та інші);
  • польоти в приміщенні на мікро-FPV дронах - Tiny Whoop;
  • робота з програмним забезпеченням BetaFlight, для налаштування апаратури;
  • навчання на відкритій місцевості (спеціалізовані траси ітд.).

Навчання інженера-сапера має свою специфіку.

В Україні є державні та приватні школи й навчальні центри для підготовки членів екпажів FPV-дронів.

Оператори

Основними операторами є Україна та Росія, обидві налагодили масове виробництво власних FPV-дронів на своїй території й активно закупляють їх[68][69].

Україна

В Україні проєкти закупівлі реалізуються у рамках кампаній UNITED24[70] та «Армія дронів»[71] коштом фондів «Повернись живим»[70][72], а також певна кількість надходить як МТД[71]. Наприклад, у серпні 2023 року фонди «Повернись живим» і United24 разом з Монобанк оголосили збір коштів на 10 000 таких систем ($5,875 млн — близько $600 за дрон), оснащених кумулятивно-осколковими або термобаричними боєприпасами українського виробництва[73], який було завершено буквально за кілька днів[74], а через кілька тижнів збір на 2000 FPV-дронів відкрив Фонд Сергія Притули[75].

У серпні 2023 року стало відомо, що в Україні такі БПЛА виготовляють щонайменше три державні заводи[76]. Станом на жовтень 2023 року було відомо про виготовлення тисяч дронів на місяць та прийнято на озброєння 6 українських моделей[2], а за повідомленнями керівника компанії «Ескадрон», на листопад українські компанії сумарно виготовляли 12—15 тисяч FPV-дронів на місяць з вартістю по 12—27 тисяч гривень[77]. Очільник Мінстратегпрому Олександр Камишін заявив, що у грудні підприємства українського ОПК виготовили 50 тисяч FPV-дронів[78].

У січні 2024 року Житомирська міська рада запустила платформу «Житомирський дрон», яка має на меті навчити громадян збирати FPV-дрони. Платформа дозволяє пройти онлайн-навчання, обрати вид дрона та передати його на випробування. Там само можна надіслати пожертву на гроші або стати постачальником запчастин[79].

Росія

У Росії масове виробництво FPV-дронів розгорнули у другій половині 2023 року[2], а з часом воно випередило виробництво в Україні. В грудні 2024 Сергій Флеш стверджував, що росіяни все ще випереджали українців за FPV, хоча не 5-7 разів, як за рік до того[18].

Російкі військові все частіше використовують FPV-дрони для терору цивільного населення.[80][81]

Інші країни

Найвідомішими операторами є Україна та Росія, однак інші країни за досвідом російсько-української війни почали також запроваджувати FPV-дрони у своїх арміях[82].

  •  Республіка Китай: станом на серпень 2024 року Тайвань розпочав масове запровадження FPV-дронів у Збройних Силах[83].

Захист

При загрозі FPV-дрона необхідно зберігати спокій та мінімізувати активність. Різкі рухи, паніка або хаотичний біг на відкритій місцевості підвищують ризик ураження. Оптимальна поведінка – це якнайшвидший пошук і зайняти укриття або припинення руху, зменшення шуму і не привертання уваги.[84]

Див. також

Примітки

  1. ↑ «Нам говорили, що не дуже вийде». Оператор безпілотників розповів про перші спроби застосування FPV-дронів на фронті. New Voice (укр.). Процитовано 6 вересня 2025.
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р FPV-дрони: зброя, що змінила сучасну війну. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 8 січня 2024. Процитовано 11 січня 2024. [Архівовано 2024-01-08 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Розвідники закуповують 1000 FPV "дронів-камікадзе". Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 29 березня 2023. Процитовано 6 вересня 2023. [Архівовано 2023-03-29 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Спецпідрозділ «Крила» запускає проект створення флотилії FPV дронів. gur.gov.ua. Архів оригіналу за 29 травня 2023. Процитовано 6 вересня 2023. [Архівовано 2023-05-29 у Wayback Machine.]
  5. ↑ а б Horton, Alex; Korolchuk, Serhii (4 жовтня 2023). In Ukraine, explosive DIY drones give an intimate view of killing. The Washington Post (англійською) . Архів оригіналу за 8 жовтня 2023. Процитовано 10 січня 2024. [Архівовано 2023-10-08 у Wayback Machine.]
  6. ↑ Killer drones pioneered in Ukraine are the weapons of the future. The Economist. ISSN 0013-0613. Архів оригіналу за 8 лютого 2024. Процитовано 8 лютого 2024. [Архівовано 2024-02-08 у Wayback Machine.]
  7. ↑ а б Hambling, David. Could Small Drones Really Replace Artillery?. Forbes (англ.). Архів оригіналу за 24 серпня 2023. Процитовано 7 вересня 2023. [Архівовано 2023-08-24 у Wayback Machine.]
  8. ↑ Ukraine's small, explosive 'Ferrari' drones are causing a buzz. What makes them so special?. ABC News (en-AU) . 31 березня 2023. Архів оригіналу за 6 вересня 2023. Процитовано 7 вересня 2023. [Архівовано 2023-09-06 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Hambling, David. Ukraine Racing Drone Converted Into Loitering Munition Makes Precision Strike Through Doorway. Forbes (англ.). Архів оригіналу за 4 вересня 2023. Процитовано 7 вересня 2023. [Архівовано 2023-09-04 у Wayback Machine.]
  10. ↑ а б Гірська піхота показала ліквідацію російського комбрига "Ташкента". Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 20 липня 2023. Процитовано 6 вересня 2023. [Архівовано 2023-07-20 у Wayback Machine.]
  11. ↑ а б в г д Нова загроза: FPV-дрони адаптують для нічних операцій. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 27 грудня 2023. Процитовано 12 січня 2024. [Архівовано 2023-12-27 у Wayback Machine.]
  12. ↑ ЗСУ використовують FPV-дрони, які здатні літати на швидкості близько 150 кілометрів на годину. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 21 квітня 2024. Процитовано 21 квітня 2024. [Архівовано 2024-04-21 у Wayback Machine.]
  13. ↑ а б в FPV-дрони: кілька порад щодо застосування для бійців. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 15 червня 2023. Процитовано 6 вересня 2023. [Архівовано 2023-06-15 у Wayback Machine.]
  14. ↑ Українські виробники постачають Силам оборони до 15000 FPV-дронів на місяць. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 17 листопада 2023. Процитовано 12 січня 2024. [Архівовано 2023-11-17 у Wayback Machine.]
  15. ↑ а б Влучають точково та високоточно: як працюють розрахунки ударних БПЛА десантників на Донеччині. armyinform.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 21 липня 2023. Процитовано 7 вересня 2023. [Архівовано 2023-07-21 у Wayback Machine.]
  16. ↑ Що таке FPV-дрон і як навчитися ним керувати. Mind.ua (укр.). Архів оригіналу за 24 лютого 2024. Процитовано 1 серпня 2024. [Архівовано 2024-02-24 у Wayback Machine.]
  17. ↑ а б в г Військові України переобладнали дрон FPV у "дрон-камікадзе". Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 6 вересня 2023. Процитовано 6 вересня 2023. [Архівовано 2023-09-06 у Wayback Machine.]
  18. ↑ а б в г д е "Баба Яга" проти окупантів: дрони-бомбери, яких росіяни бояться як вогню. LIGA (укр.). 7 грудня 2024. Архів оригіналу за 25 грудня 2024. Процитовано 29 січня 2025.
  19. ↑ Аналог, цифра чи оптоволокно: який зв’язок потрібен FPV-дрону. Defender Media (укр.). Процитовано 13 вересня 2026.
  20. ↑ Методи підвищення стійкості каналів радіозв’язку в умовах РЕБ. DOU (укр.). Процитовано 13 вересня 2026.
  21. ↑ а б FPV-дрони і їх сильні сторони на полі бою: кілька порад для пілотів. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 6 вересня 2023. Процитовано 6 вересня 2023. [Архівовано 2023-09-06 у Wayback Machine.]
  22. ↑ а б Дрони на оптоволокні — Історія, Технології та Методи Протидії — Тайфун (укр.). 20 травня 2025. Процитовано 15 вересня 2026.
  23. ↑ а б Революція, яку Україна проґавила: чому оптоволоконні дрони змінюють все на полі бою. ВВС Україна. Процитовано 31 жовтня 2024.
  24. ↑ а б Свобода, Радіо; Стендіш, Рейд (11 січня 2025). Дрони на оптоволокні. Чому це «велика проблема для нас»?. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 16 січня 2025.
  25. ↑ а б Коник, Андрій (23 грудня 2024). Українські військові застосовують FPV-дрони. "Мадяр" розповів як це працює. Суспільне | Новини (укр.). Архів оригіналу за 16 січня 2025. Процитовано 16 січня 2025.
  26. ↑ Стійкі до ворожого РЕБ: українські дрони на оптоволокні Хижак REBOFF. Міністерство оборони України (укр.). 20 травня 2025. Процитовано 11 вересня 2026.
  27. ↑ Михайлов, Дмитро (20 травня 2025). Дрони на оптоволокні "Хижак" REBOFF: що про них відомо. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 11 вересня 2026.
  28. ↑ Оптоволокно подорожчало більш ніж 4 рази, це проблема для ЗСУ і можливість для автономних дронів – експерти. Інтерфакс-Україна (укр.). 29 березня 2026. Процитовано 11 вересня 2026.
  29. ↑ В Україні з'явилися FPV-дрони з системою автоматичного наведення та ураження цілі. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 8 квітня 2024. Процитовано 10 квітня 2024. [Архівовано 2024-04-08 у Wayback Machine.]
  30. ↑ В Україні випробовують FPV-дрон із системою виявлення, захоплення та супроводження цілей. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 21 квітня 2024. Процитовано 21 квітня 2024. [Архівовано 2024-04-21 у Wayback Machine.]
  31. ↑ Росіян почали уражати FPV з боєприпасами Shock Wave Dynamics. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 11 січня 2024. Процитовано 12 січня 2024. [Архівовано 2024-01-11 у Wayback Machine.]
  32. ↑ В Україні розробили для FPV бронепробивний боєприпас EFP-S. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 12 січня 2024. Процитовано 12 січня 2024. [Архівовано 2024-01-12 у Wayback Machine.]
  33. ↑ Дрон із дробовиком 30 ОМБр знищив понад 20 російських БПЛА. Militarnyi (укр.). Процитовано 12 вересня 2026.
  34. ↑ Дрон із дробовиком 30 ОМБр знищив понад 20 російських БПЛА. Мілітарний. Чесні новини про армію, війну та оборону. (укр.). Процитовано 16 січня 2025.
  35. ↑ В Україні представили 6-ствольний дрон-перехоплювач. Militarnyi (укр.). Процитовано 12 вересня 2026.
  36. ↑ Российский «царь-мангал»: спасает ли танки от украинских дронов-камикадзе стальной сарай?. BBC News Русская служба (рос.). 14 травня 2024. Архів оригіналу за 27 листопада 2024. Процитовано 22 січня 2025. [Архівовано 2025-01-22 у Wayback Machine.]
  37. ↑ Российский «царь-мангал»: спасает ли танки от украинских дронов-камикадзе стальной сарай?. BBC News Русская служба (рос.). 14 травня 2024. Архів оригіналу за 27 листопада 2024. Процитовано 22 січня 2025.
  38. ↑ Проблеми та вибір РЕБу проти FPV-дронів. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 10 листопада 2023. Процитовано 12 січня 2024. [Архівовано 2023-11-10 у Wayback Machine.]
  39. ↑ Українська KVERTUS розробила портативний анти-FPV пристрій. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 15 грудня 2023. Процитовано 12 січня 2024. [Архівовано 2023-12-15 у Wayback Machine.]
  40. ↑ Волонтери випробовують систему РЕБ для танків. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 3 серпня 2023. Процитовано 6 вересня 2023. [Архівовано 2023-08-03 у Wayback Machine.]
  41. ↑ Танковий РЕБ: українські та російські розробки. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 4 вересня 2023. Процитовано 6 вересня 2023. [Архівовано 2023-09-04 у Wayback Machine.]
  42. ↑ Відповідь на ворожі FPV-дрони. Як Україна будує ринок систем РЕБ?. Економічна правда (укр.). Архів оригіналу за 22 квітня 2024. Процитовано 22 квітня 2024. [Архівовано 2024-04-22 у Wayback Machine.]
  43. ↑ Watson, Ben (12 січня 2017). The Drones of ISIS (англ.). Архів оригіналу за 21 березня 2025. Процитовано 1 травня 2025.
  44. ↑ «Нам говорили, що не дуже вийде». Оператор безпілотників розповів про перші спроби застосування FPV-дронів на фронті. nv.ua (укр.). Процитовано 17 вересня 2024.
  45. ↑ Video NV (31 липня 2022), Залетів у двері. Бійці ЗСУ направили саморобний дрон-камікадзе в будівлю, де ховалися окупанти, процитовано 17 вересня 2024
  46. ↑ Військові України переобладнали дрон FPV у "дрон-камікадзе". Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 6 вересня 2023. Процитовано 6 вересня 2023. [Архівовано 2023-09-06 у Wayback Machine.]
  47. ↑ Росіяни переобладнують FPV-дрони під "дрони-камікадзе". Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 5 червня 2023. Процитовано 6 вересня 2023. [Архівовано 2023-06-05 у Wayback Machine.]
  48. ↑ ЗСУ уразили російську БМПТ "Терминатор". Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 27 грудня 2023. Процитовано 27 грудня 2023. [Архівовано 2023-12-27 у Wayback Machine.]
  49. ↑ Українські військові знищили російську станцію Р-934БМВ комплексу «Борисоглебск-2». Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 23 жовтня 2023. Процитовано 12 січня 2024. [Архівовано 2023-10-23 у Wayback Machine.]
  50. ↑ На Луганщині FPV-дрон уразив ЗРК "Бук" окупантів. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 12 серпня 2023. Процитовано 6 вересня 2023. [Архівовано 2023-08-12 у Wayback Machine.]
  51. ↑ Найдорожче знищення FPV-дронами: 103-тя бригада ТрО спалила російський ЗРК “Тор” під Куп’янськом. ВІДЕО. novynarnia.com (укр.). 8 листопада 2023. Архів оригіналу за 10 січня 2024. Процитовано 10 січня 2024. [Архівовано 2024-01-10 у Wayback Machine.]
  52. ↑ Українські спецпризначенці нищать найманців ПВК "Вагнер" у Судані. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 19 листопада 2023. Процитовано 12 січня 2024. [Архівовано 2023-11-19 у Wayback Machine.]
  53. ↑ В Україні представлено безпілотник-перехоплювач "Fowler". Militarnyi (укр.). Процитовано 14 вересня 2026.
  54. ↑ Українські військові FPV-дроном збили російський безпілотник. Militarnyi (укр.). Процитовано 14 вересня 2026.
  55. ↑ а б Залишили росіян без "очей". Як і чим українська армія нарешті збиває ворожі розвідувальні дрони. Українська правда (укр.). Процитовано 14 вересня 2026.
  56. ↑ Збиття “Шахедів” як хобі. Хто і як в українській армії намагається самостійно збивати російські БПЛА, що летять углиб країни. Українська правда (укр.). Процитовано 6 вересня 2025.
  57. ↑ "Росія наближається до колапсу, як і ми. Питання: у кого першого він настане". Тарас Чмут – про перспективу переговорів. Суспільне. Процитовано 28 листопада 2025..
  58. ↑ Україна розгортає французьку «стіну дронів» для боротьби з «Шахедами» та КАБами. Мілітарний. Процитовано 12 листопада 2025.
  59. ↑ Україна випробувала 4 перехоплювачі для боротьби з реактивними «Геранями». Militarnyi (укр.). Процитовано 14 вересня 2026.
  60. ↑ Краєвська, Тетяна (30 серпня 2026). В Україні вже випробували чотири перехоплювачі реактивних дронів. Гордон | Gordon (укр.). Процитовано 14 вересня 2026.
  61. ↑ Російський дрон вдарив по Запоріжжю, є поранені. www.ukrinform.ua (укр.). 8 вересня 2026. Процитовано 8 вересня 2026.
  62. ↑ Васильєв, Дмитро (8 вересня 2026). Російський дрон атакував будинок на Херсонщині: поранений 73-річний чоловік. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 8 вересня 2026.
  63. ↑ Гринь, Олександр (8 вересня 2026). У Сумській громаді загинула жінка після удару російського FPV. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 8 вересня 2026.
  64. ↑ «Херсонське сафарі на дітей, на простих людей»: окупанти полюють на цивільних мешканців міста. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 8 вересня 2026.
  65. ↑ Нові снайпери війни: хто такі оператори FPV-дронів і як вони знищують росіян. www.armyfm.com.ua (укр.). Процитовано 14 вересня 2026.
  66. ↑ Як стати інженером БПЛА у війську: що треба вміти, які курси пройти і скільки отримують спеціалісти. DOU (укр.). Процитовано 14 вересня 2026.
  67. ↑ З мінометників у FPV-шники. Три бійці «Хижаків Висот», які поміняли міномети на дрони. Militarnyi (укр.). Процитовано 14 вересня 2026.
  68. ↑ Спеціалісти показали начинку трофейного дрона-камікадзе "Бумеранг". Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 2 квітня 2023. Процитовано 6 вересня 2023. [Архівовано 2023-04-02 у Wayback Machine.]
  69. ↑ В Україні створюють FPV дрони з самонаведенням. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 11 серпня 2023. Процитовано 6 вересня 2023. [Архівовано 2023-08-11 у Wayback Machine.]
  70. ↑ а б В Україні оголосили збір на 10 000 FPV дронів-камікадзе. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 6 вересня 2023. Процитовано 12 січня 2024. [Архівовано 2023-09-06 у Wayback Machine.]
  71. ↑ а б Американська компанія поставить Україні сотні FPV-дронів. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 6 вересня 2023. Процитовано 6 вересня 2023. [Архівовано 2023-09-06 у Wayback Machine.]
  72. ↑ «Повернись живим» отримав перші 5000 дронів-камікадзе. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 30 жовтня 2023. Процитовано 12 січня 2024. [Архівовано 2023-10-30 у Wayback Machine.]
  73. ↑ В Україні оголосили збір на 10 000 FPV дронів-камікадзе. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 14 серпня 2023. Процитовано 6 вересня 2023. [Архівовано 2023-09-06 у Wayback Machine.]
  74. ↑ Волонтери зібрали кошти на 10 тисяч FPV-дронів. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 17 серпня 2023. Процитовано 6 вересня 2023. [Архівовано 2023-08-17 у Wayback Machine.]
  75. ↑ Фонд Притули збирає на 2000 FPV-дронів. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 5 вересня 2023. Процитовано 6 вересня 2023. [Архівовано 2023-09-05 у Wayback Machine.]
  76. ↑ Три вітчизняні державні заводи почали виробництво FPV дронів. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 14 серпня 2023. Процитовано 6 вересня 2023. [Архівовано 2023-08-14 у Wayback Machine.]
  77. ↑ Українські виробники постачають Силам оборони до 15000 FPV-дронів на місяць. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 8 листопада 2023. Процитовано 17 листопада 2023. [Архівовано 2023-11-17 у Wayback Machine.]
  78. ↑ Україна в грудні виготовила 50 000 FPV-дронів — Камишін. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 23 грудня 2023. Процитовано 12 січня 2024. [Архівовано 2023-12-23 у Wayback Machine.]
  79. ↑ Кожен українець може навчитися збирати FPV завдяки "Житомирському дрону". Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 6 січня 2024. Процитовано 12 січня 2024. [Архівовано 2024-01-06 у Wayback Machine.]
  80. ↑ Галунова, Олександра Сакальська, Карина (16 травня 2026). "FPV літають, КАБи, "Молнії" : що розповідають жителі Новоолександрівки. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 16 травня 2026.
  81. ↑ «Герані», FPV і КАБи — росія масовано била по Харкову та області (укр.). Процитовано 16 травня 2026.
  82. ↑ office_zzam (11 березня 2024). US Green Berets Train FPV Drone Operators to Prepare future warfare. www.armyrecognition.com (брит.). Архів оригіналу за 8 вересня 2024. Процитовано 8 вересня 2024.
  83. ↑ Військові Тайваню почали освоювати застосування FPV-дронів. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 16 серпня 2024. Процитовано 16 серпня 2024. [Архівовано 2024-08-16 у Wayback Machine.]
  84. ↑ Як сховатись від FPV-дронів: базові правила безпеки для військових і цивільних. BlueBird Tech (укр.). 28 січня 2026. Процитовано 8 вересня 2026.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).