YaChudo

Стугна-П

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Не плутати з Стугна (ПТКР).
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Стугна (значення).
Стугна-П
ТипПТРК
ПоходженняУкраїна
Історія використання
На озброєнні2011 — по т.ч.
Операторидив. Оператори
ВійниРосійсько-українська війна (з 2014)
Історія виробництва
РозробникКБ «Луч»
Розроблено2005 — 2010
ВиробникКБ «Луч»
Виготовлення2011 — по т.ч.
Характеристики
Вага29,5 кг (в контейнері)
32 кг (пускова установка)
15 кг (прилад наведення)
10 кг (пульт дистанційного керування)
6 кг (модуль теплоізоляційний)[1]
Довжина1360 мм (довжина контейнера)[1]
Діаметр140 мм (зовнішній діаметр контейнера)[1]
Обслуга2 людини
Калібр130 мм (152 мм)
Дальність вогню
Ефективна>100
Максимальна100-5000 м[2] (в денний час)
100-3000 м (нічний час)[3]
Швидкість200 м/с (220 м/с)
ТочністьНа відстані 2,5 км влучає всередину нанесеного на щит перехрестя розміром 2,3×2,3 м[3]
Стугна-П у Вікісховищі

«Стугна-П» — український протитанковий ракетний комплекс. Розроблений київським конструкторським бюро «Луч».

Комплекс належить до другого покоління ПТРК — він є напівавтоматичним, із системою наведення по лазерному променю. Може вести вогонь ракетами калібру 130 мм або 152 мм з різними бойовими частинами, що встановлюються у контейнері.

Оператор може керувати комплексом дистанційно з пульту, який виноситься на відстань до 50 м.

Комплекс став основою для ПТРК «Скіф» — українсько-білоруського проєкту, розробленого у співпраці з мінською компанією «Пеленг».[⇨]

Історія

Пуск ракети

Після здобуття Україною Незалежності КБ «Луч» розробило протитанкові ракети «Стугна» калібру 100 мм, що призначалися для модернізації танків Т-55 та гармат МТ-12 «Рапіра». Ракети «Стугна» були аналогом російських протитанкових ракет «Кастет».[4]

У 2005 році КБ «Луч» почало розробку нового протитанкового ракетного комплексу — «Стугна-П». Ракети у новому комплексі були більшого калібру, ніж у «Стугни» — 130 мм.[4]

Комплекс «Стугна-П» призначений для ураження танків та інших броньованих цілей, в тому числі оснащених сучасними засобами динамічного захисту. Як виявила практика застосування «Стугна-П», ПТРК також здатний вражати статичні та маневрені повітряні цілі типу вертоліт.

12 квітня 2011 року ПТРК «Стугна-П» був прийнятий на озброєння Міністерством оборони України.[5]

У лютому 2015 був представлений мобільний варіант протитанкового комплексу «Стугна-П», встановлений на шасі UTV CFmoto Tracker.

20 березня 2015 року ДК «Укроборонпром» почав масовий випуск ПТРК «Стугна-П», про що повідомив генеральний директор ДК «Укроборонпром» Р. А. Романов.

4 жовтня 2015 року Збройні сили України та Національна гвардія отримали на озброєння легкий мобільний протитанковий комплекс вітчизняної розробки на базі квадроциклу CFmoto Tracker 800.[6]

Наприкінці 2015 року ракета Р-2С завершила сертифікацію за стандартами НАТО для її подальшого використання європейськими компаніями. Партнером КБ «Луч» на європейському та натовському ринку виступає бельгійська компанія CMI Defence (Cockerill Maintenance & Ingénierie)[7].

У вересні 2018 року стало відомо, що Україна отримала понад 100 тепловізорів Aselsan Eye-Lr S, які будуть встановлюватися на установки «Стугна-П».[8]

Лише у 2018 році було доставлено 2500 ракет для Збройних Сил України.[9]

У серпні 2023 року міністр із питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін повідомив, що Україна вчетверо збільшила виробництво комплексів, порівняно з січнем 2023 року[10].

Опис комплексу

Базова версія складається з встановленої на штативі пускової установки, контейнера для ракет, приладу наведення і пульта дистанційного керування, який дозволяє оператору робити пуск на відстані.

Ракети

Комплекс «Стугна-П» комплектується ракетами калібру 130 мм, що встановлюються у транспортно-пусковому контейнері. Керована ракета може бути оснащена різними типами бойових частин: тандемною кумулятивною, осколково-фугасною або термобаричною.[7]

Характеристики ракет, згідно специфікацій КБ «Луч»:[11]

Ракета Калібр Тип бойової частини Бронепробивність Кількість осколків
РК-2С 130 мм тандемна кумулятивна 800 мм за ДЗ
РК-2ОФ 130 мм осколково-фугасна 60 мм 600 шт

Вартість ракети складає від 20 до ~50 тис. доларів США залежно від умов контракту[9].

Наведення

Комплекс з тепловізором Aselsan Eye-Lr S.

Комплекс оснащений напівавтоматичною системою наведення за лазерним променем.[12] Також можливе дистанційне керування ракетою по телевізійному каналу із закритої позиції (спеціально підготовленого укриття).

Прилади наведення:

  • «ПН-І»:
    • Маса: 15 кг
    • Дальність виявлення цілі типу «танк» вдень: до 6,500 м
    • Дальність розпізнавання цілі: 2,500 м
  • Aselsan Eye-Lr S[8]
    • Цілі вдень: до 15,000 м
    • Танк уночі: до 5,600 м
    • Людина вночі: до 2,500 м

Для стрільби вночі, а також в умовах поганої видимості, може встановлюватися малогабаритна телевізійна камера SLX-Hawk від британської компанії Selex ES.[13]

Мобільний протитанковий комплекс

«Стугна-П» на CFmoto Tracker 800

Для потреб української армії в 2015 році було розроблений новий мобільний протитанковий комплекс «Стугна-П» на базі CFmoto Tracker 800. На платформу вантажного відкритого багі встановлено ПТРК з дистанційним керуванням та три запасні ракети, а також може бути оснащений стрілецькою зброєю. Екіпаж всюдиходу складає всього дві особи.

Завдяки потужному шасі UTV з двигуном потужністю 63 к.с., повним приводом і можливістю блокування диференціала дозволяє розвивати швидкість до 105 км/год та несподівано з'являтися там, де ворог його зовсім не очікує. Час підготовки пострілу теж був зведений до мінімуму. Завдяки своїй мобільності протитанковий всюдихід може завдавати несподівані удари по ворогу і швидко змінювати свою позицію, що робить його ефективною одиницею як в польових умовах, так і в умовах міського бою.

Бойове застосування

Російсько-українська війна

Відео знищення російського Ка-52 з українського протитанкового ракетного комплексу «Стугна-П» протитанкістами 95-ї ОДШБр

ПТРК «Стугна» складає значну частину українського протитанкового озброєння. Це основний засіб ракетної протидії танкам поряд з імпортованими із США та Естонії «Джавелінами»[9].

Повідомлялося, що комплекс використовувався при обороні Луганського аеропорту влітку 2014 року.[14] Комплекс також був використаний при обороні Донецького аеропорту.[15]

В жовтні 2018 року стало відомо, що 93-тя окрема механізована бригада «Холодний Яр» Збройних Сил України отримала всюдиходи UTV (Utility Task Vehicle) для перевезення пускових установок ПТРК «Стугна». Подібні всюдиходи — UTV CFmoto Tracker 800 із ПТРК «Стугна» — у жовтні 2015 року отримала Національна гвардія України[16].

ПТРК «Стугна-П» були неодноразово з успіхом використані для знищення вогневих засобів ворога. Так, наприклад, надвечір 30 січня 2019 року на лінії зіткнення з російсько-терористичними військами у Луганській області на напрямку Сокільники — Кримська українським протитанковим підрозділом було знищено ворожу бойову машину — багатоцільовий тягач МТ-ЛБ зі встановленою зенітно-артилерійською установкою ЗУ-23-2[17].

15 березня 2020 року, поблизу окупованої Саханки, неподалік Маріуполя українським захисникам вдалось підбити вантажівку бойовиків, що здійснювала логістичне забезпечення російсько-терористичних військ. Як стверджують бойовики, у результаті влучання було ліквідовано одного бійця російсько-терористичних військ, а ще один отримав поранення. Показані ними залишки ракети свідчать про використання ПТРК «Стугна-П»[18].

Наприкінці грудня 2021 року українським волонтером Олександром Карпюком було оприлюднене відео з камери наведення комплексу ураження вантажівки «Урал» окупаційних сил Росії. Точне місце події, дата ураження вантажівки та підрозділ ПТРК волонтером не розголошується[19].

У 2022 році, під час російського вторгнення в Україну, «Стугна-П» використовувалася Збройними Силами України проти ворожої техніки.[20] Зокрема, ПТРК використовували Сили територіальної оборони ЗСУ. Так, бійці 112-ї БТрО, використовуючи «Стугну», спалили п'ять одиниць російської техніки під час бою біля села Скибин, Київська область, в тому числі два танки.[21]

На початку квітня 2022 року військовослужбовцями 95 ОДШБр влучним пуском ракети «Стугна-П» було знищено ударний вертоліт Ка-52 російських військ в польоті[22]. Перед тим з ПТРК «Корсар» було знищено російський Мі-8[23]. 1 травня було поширене відео іще одного успішного застосування ПТРК «Стугна-П» по завислому Ка-52. Тут так само не спрацював комплекс оборони вертольоту «Витебск», який нібито дає максимальний захист від всіх можливих ракетних загроз. Включно із детекцією лазерного опромінювання[24].

Були також зафіксовані в бойових умовах випадки успішного застосування комплексу по цілях на відстанях до 5 км (4800-5000 м) і більше[25] або на менших відстанях але зі значною кутовою швидкістю[26][27], в рухому та частково видиму ціль на відстані близько 4 км[28] та проти піхоти в польовому укритті на відстані близько 4 км[29] та складу боєприпасів у польовому укритті на відстані близько 4,6 км[30].

Українські «Стугна-П» також були використані в «дуелях» з російськими операторами ПТРК в умовах міста[31]. Тут дуже вигідно проявила себе можливість дистанційного керування комплексом. Зокрема, відомий випадок знищення російського оператора ПТРК «Корнет», який був вимушений весь час перебувати безпосередньо поруч з комплексом, зі «Стугни-П»[32].

У грудні 2022 року підрозділ ПТРК «Дайвер» зі «Стугни» знищив новітній російський танк Т-90М[33].

Версії

Скіф

«Стугна-П» має експортну версію — «Скіф». Єдина відмінність «Скіфа» від «Стугни-П» — використання прицілу виробництва білоруської компанії «Пеленг».[34] ПТРК «Скіф» оснащується білоруським приладом наведення ПН-С, ПТРК «Стугна-П» — приладом наведення ПН-І української розробки.[4][35] Скіф-М може використовувати усі ракети класу РК-2[36].

Ракета виготовляється у м. Київ на ДАХК «Артем», прилад наведення «ПН-С» — у м. Мінськ на ВАТ «Пеленг».

Комплекс комплектується ракетами калібрів 130 мм і 152 мм в транспортно-пускових контейнерах з тандемними кумулятивними (РК-2С, РК-2М-К) і осколково-фугасними (РК-2ОФ, РК-2М-ОФ) бойовими частинами[37].

18 травня 2018 року було успішно завершено фінальні випробування «Скіфа» — експортного варіанту комплексу «Стугна-П»[38][39].

Версії:

  • «Скіф» — базова модифікація, представлена на виставці у лютому 2005 року[40]
  • «Скіф-Д» — складається з встановленої на тринозі пускової установки, контейнера для ракет Р2, приладу наведення ПН-С і пульту дистанційного керування, який дозволяє оператору виконувати пуск з дистанції до 50 м
  • «Скіф-М» — ПТРК, оснащений білоруським тепловізором
    Тренажер «Скіф»
  • автономний тренажер ПТРК «Скіф», розроблений білоруським ЗАО «ЦНІП» — вперше представлений в 2013 році на збройовій виставці IDEX-2013, призначений для навчання розрахунків «Скіф»[41]

Амулет

На виставці «Зброя та Безпека 2019» було представлено оснований на «Стугні» протитанковий ракетний комплекс «Амулет» на шасі СБА «Новатор». А в лютому 2020 року КБ «Луч» представило ПТРК «Амулет» вже на шасі БРДМ-2[42].

Скіф-М

Створений в 2022 році з урахуванням досвіду бойового застосування в умовах уже повномасштабного російського вторгнення. Зміни торкнулись пускової установки: суттєво полегшено триногу, установка отримала нові пристрої повороту та піднесення та кращі акумулятори живлення. Комплекс отримав новий полегшений пульт дистанційного керування з новими комфортнішими органами управління польотом ракети. Також оновлено модуль прицілювання та наведення ПН-У, до його складу інтегровано лазерний далекомір[43].

Оператори

  •  Україна: У 2017 році КБ «Луч» продовжив постачання протитанкових ракетних комплексів «Стугна-П», достроково поставивши біля 300 ракет РК-2 із визначеною замовником кількістю пускових установок до серпня того ж року[44].

Туреччина

В жовтні 2020 року гендиректор «Укрспецекспорту» Вадим Ноздря повідомив, що в Туреччині на спільному підприємстві «Щит Чорного моря» виготовлятимуть ПТРК «Скіф». На першому етапі роботи це буде великовузлова збірка з поставлених із України складових. Також Туреччина замовила партію цих ПТРК в Україні для своїх потреб[55].

Вартість

На 2022 рік одна ракета «Стугни-П» коштувала близько $20 тис.[9]

В культурі

ПТРК «Стугна» згадується у пісні «Байрактари й джавеліни» Тараса Компаніченка, присвяченій російсько-українській війні.[56]

Див. також

  • Корсар (ПТРК) — український ПТРК 2-го покоління, калібр 107 мм
  • Бар'єр (ПТРК) — український ПТРК 2-го покоління, для встановлення на бронетехніку та гелікоптери
  • BGM-71 TOW — американський ПТРК 2-го покоління
  • Корнет (ПТРК) — російський ПТРК 2-го покоління
  • FGM-148 Javelin — американський ПТРК 3-го покоління
  • NLAW (ПТРК) — шведсько-британська переносна протитанкова керована ракета малої дальності

Примітки

  1. ↑ а б в Стугна-П:Повна інформація. Архів оригіналу за 11 квітня 2022. Процитовано 04 квітня 2022.
  2. ↑ ПТРК «Стугна-П» [Архівовано 14 травня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ а б ПТРК «Стугна-П» — високоточна «снайперська гвинтівка». Архів оригіналу за 25 травня 2024. Процитовано 04 квітня 2022.
  4. ↑ а б в Что мы знаем о ПТРК Стугна, украинском уничтожителе танков в стиле знаменитого Джавелина [Архівовано 13 березня 2022 у Wayback Machine.] // ferra.ru, 11.03.2022. (рос.)
  5. ↑ Украина начала производство противотанковых комплексов «Стугна-П». Архів оригіналу за 9 червня 2015. Процитовано 21 березня 2015.
  6. ↑ а б Легкий мобільний протитанковий комплекс вітчизняної розробки. Архів оригіналу за 4 жовтня 2015. Процитовано 4 жовтня 2015.
  7. ↑ а б Українська ракета Р-2С завершила сертифікацію за стандартами НАТО. Військова панорама. 16 грудня 2015. Архів оригіналу за 13 березня 2017. Процитовано 30 грудня 2015.
  8. ↑ а б Олег. ТУРЕЦЬКИЙ ASELSAN МАСОВО ПОСТАВЛЯЄ НОВІТНІ ТЕПЛОВІЗОРИ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ПТРК «СКІФ». defence-ua.com (укр.). Архів оригіналу за 17 жовтня 2018. Процитовано 16 жовтня 2018.
  9. ↑ а б в г Axe, David. Ukraine’s Homemade Anti-Tank Missiles Have Been Blasting More And More Rebel Vehicles. Forbes (англ.). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
  10. ↑ Україна вчетверо наростила виробництво ПТРК «Стугна-П» з початку року. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 11 серпня 2023. Процитовано 31 серпня 2023.
  11. ↑ Переносной противотанковый ракетный комплекс «СКИФ». www.luch.kiev.ua. Архів оригіналу за 20 січня 2019. Процитовано 15 лютого 2019.
  12. ↑ Світлана Гудкова, Катерина Черновол (27 липня 2022). Україна отримає найновішу секретну зброю від США, яка випалюватиме техніку росіян - військовий експерт. Апостроф (укр.). Архів оригіналу за 25 травня 2024. Процитовано 27 травня 2023.
  13. ↑ Стугна-П. Противотанковый ракетный комплекс. Defense Express (рос.) (10). 1 жовтня 2014. Архів оригіналу за 9 червня 2022. Процитовано 9 червня 2022.
  14. ↑ @askai707 (10 липня 2016). Противотанковый ракетный комплекс "Стугна-П" при обороне луганского аэропорта : Askai on Twitter (Твіт). Архів оригіналу за 25 травня 2024. Процитовано 11 липня 2016 — через Твіттер.
  15. ↑ Українська ракета Р-2С завершила сертифікацію за стандартами НАТО. Архів оригіналу за 15 січня 2019. Процитовано 15 січня 2019.
  16. ↑ 93-я бригада отримала всюдиходи UTV для ПТРК. Ukrainian Military Pages. 23 жовтня 2018. Архів оригіналу за 25 жовтня 2018. Процитовано 25 жовтня 2018.
  17. ↑ На Донбасі українська "Стугна" знищила ворожу бойову машину. Український мілітарний портал (укр.). 31 січня 2019. Архів оригіналу за 25 травня 2024. Процитовано 15 лютого 2019.
  18. ↑ ЗСУ підбили вантажівку бойовиків поблизу Широкіно. Український мілітарний портал. 16 березня 2020. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 16 березня 2020.
  19. ↑ Safronov Taras (29 грудня 2021). Військові показали знищення техніки окупантів з ПТРК «Стугна-П». Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 30 грудня 2021. Процитовано 30 грудня 2021.
  20. ↑ «Точно танк». Російська техніка продовжує розриватися від пострілів ПТРК «Стугна-П» — відео [Архівовано 15 березня 2022 у Wayback Machine.] // Ліга. Новини, 07.03.2022.
  21. ↑ Дмитро Журавель. Під Києвом тероборона знищила «Стугною» танки та БТР окупантів (ФОТО) [Архівовано 13 березня 2022 у Wayback Machine.] // ШоТам, 12.03.2022.
  22. ↑ Розрахунок ПТРК "Стугна" майстерно знищив у польоті найновіший вертоліт Ка-52 рашистів (відео). Defense Express. 5 квітня 2022. Архів оригіналу за 5 квітня 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
  23. ↑ Десантники з ПТРК «Стугна-П» знищили російський гелікоптер Ка-52. Мілітарний. 5 квітня 2022. Архів оригіналу за 5 квітня 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
  24. ↑ Ка-52 знову підбили зі "Стугни": бойова робота з ПТРК по вертольоту потрапила на відео. Defense Express. 1 травня 2022. Архів оригіналу за 2 травня 2022. Процитовано 2 травня 2022.
  25. ↑ ЗСУ нагадали про ефективну українську зброю, знищено танк армії РФ на відстані понад 5 км. Defense Express. 17 липня 2022. Архів оригіналу за 23 липня 2022. Процитовано 23 липня 2022.
  26. ↑ Ефектний постріл з ПТРК "Стугна" на 5 км з перевищенням – палає ворожа БМП-3 (відео). Defense Express. 17 травня 2022. Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 17 травня 2022.
  27. ↑ "Стугна" несподівано показала дійсно унікальну здібність: про що розповіло одне відео зі знищенням рашистів. Defense Express. 20 травня 2022. Архів оригіналу за 20 травня 2022. Процитовано 20 травня 2022.
  28. ↑ Українські військові влучили у рухому ціль на відстані 4 км з ПТРК “Стугна-П”. Мілітарний. 23 травня 2022. Архів оригіналу за 27 травня 2022. Процитовано 27 травня 2022.
  29. ↑ Зі "Стугни" по піхоті в укритті: протитанкісти ЗСУ покарали рашистів за розхлябаність (відео). Defense Express. 31 травня 2022. Архів оригіналу за 31 травня 2022. Процитовано 31 травня 2022.
  30. ↑ Видовищний вибух боєкомплекту після пострілу "Стугни" на майже 5 км. Defense Express. 10 червня 2022. Архів оригіналу за 10 червня 2022. Процитовано 10 червня 2022.
  31. ↑ Військові України показали дуель розрахунків протитанкових комплексів. Мілітарний. 7 серпня 2022. Архів оригіналу за 13 серпня 2022. Процитовано 13 серпня 2022.
  32. ↑ Наочна концептуальна перевага української "Стугни" над російським "Корнетом" у одному відео. 2023-03-24. Архів оригіналу за 24 березня 2023. Процитовано 24 березня 2023.
  33. ↑ "Стугна-П" вразила найтехнологічніший танк ЗС РФ Т-90М, ще один затрофеїли (відео). Архів оригіналу за 31 грудня 2023. Процитовано 31 грудня 2023. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |3= (довідка)
  34. ↑ Украина рассчитывает на увеличение экспортных поставок ПТРК «Скиф». Архів оригіналу за 26 вересня 2021. Процитовано 2 травня 2022.
  35. ↑ О новом украинском ПТРК // «Зарубежное военное обозрение», № 6 (819), июнь 2015. стр.97-98
  36. ↑ Українські військові почали використовувати модернізовану версію ПТРК «Стугна-П» — «Скіф-М». dev.ua (укр.). Архів оригіналу за 10 жовтня 2023. Процитовано 15 вересня 2023.
  37. ↑ Алжир придбав українські протитанкові комплекси «Скіф». Народна Армія. 4 серпня 2016. Архів оригіналу за 10 серпня 2016. Процитовано 25 липня 2019.
  38. ↑ Нова експортна модифікація ракетного комплексу «СКІФ» пройшла фінальний етап випробувань. www.ukrmilitary.com. Ukrainian Military Pages. 18 травня 2018. Архів оригіналу за 18 травня 2018. Процитовано 18 травня 2018.
  39. ↑ Ukraine conducts successful flight test of Skif antitank missile. defence-blog.com. Defence Blog. 18 травня 2018. Архів оригіналу за 18 травня 2018. Процитовано 18 травня 2018.
  40. ↑ Валентин Бадрак. Украина на оружейном гребне. Надолго ли? [Архівовано 2014-04-13 у Wayback Machine.] // «Подробности. UA» от 16 февраля 2005
  41. ↑ На выставке IDEX-2013 в Абу-Даби белорусский ОПК представит ряд новых разработок [Архівовано 2021-05-16 у Wayback Machine.] // ЦАМТО от 14 февраля 2013
  42. ↑ КБ “ЛУЧ” представив ПТРК “Амулет” на шасі БРДМ-2. Український мілітарний портал. 8 лютого 2020. Архів оригіналу за 4 березня 2020. Процитовано 4 березня 2020.
  43. ↑ ЗСУ використовують нову версію ПТРК “Стугна”. Мілітарний. 13 вересня 2023. Архів оригіналу за 25 травня 2024. Процитовано 14 вересня 2023.
  44. ↑ "КОРСАР" ПРИЙНЯТО НА ОЗБРОЄННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ: БІЛЬШЕ ПІВСОТНІ РАКЕТ ВЖЕ У ВІЙСЬКАХ. ДК "Укроборонпром". 29.08.2017. Архів оригіналу за 29 серпня 2017. Процитовано 29 серпня 2017.
  45. ↑ На озброєння Збройних Сил України прийнято новітній протитанковий ракетний комплекс «Стугна-П». Архів оригіналу за 25 серпня 2011. Процитовано 4 серпня 2012.
  46. ↑ «ВС Азербайджана приняли на вооружение несколько новых противотанковых систем вооружения, разработанных в течение последних трех лет с участием зарубежных компаний. В частности, переносной противотанковый комплекс „Скиф“» ВС Азербайджана усилили возможности по борьбе с танками [Архівовано 2014-04-13 у Wayback Machine.]
  47. ↑ .ru/news/autonews/1709878.html Азербайджан создал противотанковый автомобиль[недоступне посилання] // REGNUM.RU от 19 сентября 2013
  48. ↑ Алжир придбав українські протитанкові комплекси «Скіф». Народна Армія. 4 серпня 2016. Архів оригіналу за 10 серпня 2016. Процитовано 25 липня 2019.
  49. ↑ «экс-глава „Укрспецэкспорта“ Сергей Бондарчук выразил надежду, что ВТС с Грузией будет продолжено… С. Бондарчук также сообщил, что …в 2009 г. Украина поставила в Грузию пять БТР-70, запчасти к бронетранспортерам, боеприпасы к украинской разработке нового противотанкового комплекса „Скиф“» Посол Грузии: Военно-техническое сотрудничество между странами зависит от позиции Украины [Архівовано 2014-04-07 у Wayback Machine.] // РБК — Украина от 19 июня 2010
  50. ↑ SIPRI Trade Register. Stockholm International Peace Research Institute. Архів оригіналу за 14 квітня 2010. Процитовано 24 листопада 2020. [Архівовано 2019-04-22 у Wayback Machine.]
  51. ↑ Le Maroc teste de nouveaux missiles antichars Ukrainiens. ledesk.ma. Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 12 квітня 2022.
  52. ↑ Саудівська Аравія купила п'ятдесят українських ПТРК. Ukrainian Military Pages. 1 січня 2019. Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 2 травня 2022.
  53. ↑ Катар показал боевой модуль турецкой ASELSAN с украинскими ПТУР «Скиф» на 31 бронеавтомобиле. Архів оригіналу за 23 грудня 2018. Процитовано 4 травня 2022.
  54. ↑ а б The International Institute for Strategic Studies (IISS): The Military Balance 2022. 1 Auflage. Routledge, London, ISBN 978-1-032-27900-8 (Stand: Januar 2022).
  55. ↑ Люксіков Михайло (8 жовтня 2020). У Туреччині виготовлятимуть українські ПТРК «Скіф». Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 2 травня 2022. Процитовано 2 травня 2022.
  56. ↑ "Байрактари й джавеліни" - військова пісня | «Bayractars and Javelins» — song about Ukrainian army (укр.), архів оригіналу за 14 червня 2022, процитовано 14 червня 2022

Джерела

Посилання

Інструкції

Відео

Новини

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).