YaChudo

Чайка чорногруда

Переглядів: 0. Оновлено 01.11.2026.

?Чайка чорногруда

Охоронний статус

Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Клас:Птахи (Aves)
Ряд:Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина:Сивкові (Charadriidae)
Підродина:Чайчині (Vanellinae)
Рід:Чорногруда чайка (Erythrogonys)
Gould, 1838
Вид:Чайка чорногруда
Біноміальна назва
Erythrogonys cinctus
Gould, 1838
Посилання
Вікісховище:Erythrogonys cinctus
Віківиди:Erythrogonys cinctus
ITIS:554257
МСОП:22693903
NCBI:425633

Чайка чорногруда[2] (Erythrogonys cinctus) — вид птахів родини сивкові (Charadriidae).

Поширення

Вид поширений в Австралії та на півдні Нової Гвінеї, а також як бродяга трапляється в Тасманії, Палау та Новій Зеландії.[3]

Опис

Це птах середнього розміру, довжиною від 17 до 20 см, розмахом крил від 33 до 38 см і вагою від 40 до 55 г. Дорослі мають чорну шапку або капюшон, який починається від дзьоба, простягається повз очі і зливається на потилиці з сіро-коричневим забарвленням на спині. Підборіддя і горло білі. Має широку чорну нагрудну смугу, яка поширюється на боки у вигляді каштанової смуги. Черево і клоака білі. Ноги червоні, а дзьоб червоний з темним кінчиком.

Спосіб життя

Харчується членистоногими, молюсками, кільчастими червами та насінням. Він стадний і зв'язується з іншими сивками того ж або іншого виду, навіть під час розмноження. Часто мігрує. Зазвичай розмножується з жовтня по січень, хоча може гніздитися в інший період, якщо є відповідні водні умови. Гніздиться на землі на околицях боліт, іноді використовує гнізда інших птахів. У кладці зазвичай чотири яйця кремового кольору, рясно вкриті лініями, цяточками або плямами.

Примітки

  1. ↑ BirdLife International (2016). Erythrogonys cinctus: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 15 березня 2022
  2. ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. ↑ Red-kneed Dotterel Erythrogonys cinctus. BirdLife International. Процитовано 8 жовтня 2010.[недоступне посилання]

Посилання

  • Marchant, S.; Higgins, P.J.; & Davies, J.N. (eds). (1994). Handbook of Australian, New Zealand and Antarctic Birds. Volume 2: Raptors to Lapwings. Oxford University Press: Melbourne. ISBN 0-19-553069-1
  • National Photographic Index of Australian Wildlife. (1987). The Shorebirds of Australia. Angus & Robertson: Sydney. ISBN 0-207-15348-5


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).