40-мм автоматична гармата Bofors L60

40-мм автоматична зенітна гармата Бофорс L60 Bofors 40 mm automatkanon
Зчетверена зенітна установка 40-мм автоматичних гармат «Бофорс» L60 на американському авіаносці «Горнет» веде зенітний вогонь у ході тренування. 1945
Тип	автоматична зенітна гармата
Походження	Швеція
Історія використання
На озброєнні	1932-по т.ч.
Оператори	Див. Країни-експлуатанти
Війни	Друга світова війна Індо-пакистанський конфлікт Арабо-ізраїльський конфлікт Корейська війна Алжирська війна Індонезійсько-малайзійська конфронтація Суецька криза Війна у В'єтнамі Війна Судного дня Війна за незалежність Намібії Фолклендська війна Громадянська війна в Лівані Війна в Перській затоці Югославські війни
Історія виробництва
Розробник	Bofors
Розроблено	1929–1932
Виробник	Bofors Defence (1932–2000) United Defense Industries (2000–2006) BAE Systems AB (з 2006)
Виготовлення	з 1932
Варіанти	Див. Варіанти
Характеристики
Вага	1 981 кг
Довжина	2 250 мм
Обслуга	в залежності від варіанта
Снаряд	L/60 40×311mmR
Вага снаряду	0,907 кг
Калібр	40 мм
Лафет	522 кг
Підвищення	−5 ° / +90 °
Траверс	360°
Темп вогню	120 постр./хв.
Дульна швидкість	881 м/с
Дальність вогню
Максимальна	7 160 м
Система живлення	магазин на 4 снаряди
Приціл	відкритий

40-мм автоматична зенітна гармата Бофорс L60 (швед. Bofors 40 mm automatkanon) — автоматична зенітна гармата розробки шведської компанії Bofors 1930-х років, що набула значного поширення і стала однією з найпопулярніших зенітних автоматичних гармат середнього типу в збройних силах багатьох країн з часів Другої світової війни і досі. Більшість гармат перебувала в різній якості на озброєнні армії західних союзників, а також деякі захоплені системи використовуються країнами Осі. Подальшою вдосконаленою моделлю успішної артилерійської системи стала зенітна гармата Bofors L70.

У 1922 році військово-морський флот Швеції придбав у «Віккерс» кілька 40-мм гармат QF 2 pounder Mark II в якості зенітних гармат. Але незабаром шведське морське командування звернулося до компанії «Бофорс» з пропозиціями до розробки заміни британській гарматі, незадоволення характеристиками якої висловлювали моряки. Наприкінці 1928 року «Бофорс» підписав контракт. «Бофорс» випустив дослідний зразок гармати, що являла собою зменшену версію 57-мм напівавтоматичної гармати, основного корабельного озброєння шведських міноносців, розробленої ще наприкінці XIX століття компанією «Фіншпанг» (швед. Finspång).

1929 році почалися перші випробування автоматичної гармати, однак артилерійська система мала чимало недоліків, головним з яких була проблема з подачею боєприпасів для підтримання необхідної швидкострільності. Лише у листопаді 1931 року після тривалих модернізацій та глибоких змін нарешті автоматична гармата досягла визначених характеристик, зокрема система вела вогонь зі швидкість 130 пострілів на хвилину. 21 березня 1932 року прототип гармати був представлений представникам комісії шведських ВМС^[1]. Однак роботи з удосконалення тривали аж до жовтня 1933 року, доки гармата не була прийнята шведськими військовими та не допущена до серійного виробництва. Але шведи не поспішали з прийняттям новітньої зброї на озброєння, в цьому їх випередили Королівські голландські та Польські ВМС, які замовили L60 ще у липні 1933 та у травні 1934 року відповідно. Шведський флот отримав на свої підводні човни типу «Шьолеюнет» у липні 1936 року.

Автоматика гармати засновувалася на використанні дії віддачі рухомого ствола. Всі дії, необхідні для здійснення пострілу (відкривання затвора після пострілу з екстрагуванням гільзи, зведення ударника, подача снарядів у патронник, закривання затвора і спуск ударника) здійснювалися автоматично. Вручну здійснювалося прицілювання, наведення гармати і подача обойм зі снарядами в магазин.

Гармата випускала фугасний снаряд вагою 900 грамів (2,0 фунта) зі швидкістю 900 м/с (2960 футів/с) з пострілу 40 × 311. Темп стрільби зазвичай становив близько 120 пострілів на хвилину (2 постріли на секунду), що дещо зростав, коли стволи були ближче до горизонту, оскільки сила тяжіння сприяла подачі з верхнього магазина. Практична скорострільність була ближчою до 80–100 пострілів на хвилину, оскільки снаряди подавалися в казенну частину з чотирьох обойм, які потрібно було замінити вручну. Максимальна досяжна стеля становила 7200 м (23600 футів), але практичний максимум становив близько 3800 м (12500 футів)^{[джерело?]}.

Замовлення 40-мм автоматичних гармат Bofors L60^[2]

• 40 mm L/43 — варіант 40-мм зенітної гармати для підводних човнів з висувним кріпленням та з використанням боєприпасів з низьким зарядом
• 40 mm L/60 — версія гармати, що використовувала боєприпаси 40x311mmR. Використовувалася як основне озброєння американських зенітних самохідних установок М19 та M42 Duster. З 1960-х років використовувалася як бортова зброя ганшипів Lockheed AC-130
• 40 mm L/70  — модернізований варіант L/60, що використовував потужніші боєприпаси 40×365R, з швидкострільністю до 240 постр/хв. Основне озброєння шведських БМП Strf 90, американських ЗСУ M247 Sergeant York, сербських PASARS-16, італійських корабельних зенітних установок DARDO тощо

• 40-мм корабельна гармата Vickers QF 2 pounder Mark II
• 76-мм зенітна гармата QF 3-inch 20 cwt
• 102-мм корабельна гармата QF 4 inch Mk XVI
• 20-мм зенітна гармата «Ерлікон»
• 130-мм зенітна гармата КС-130
• 76-мм корабельна гармата OTO Melara

Виноски

Джерела

• 40-мм зенитный автомат Bofors L/60. на topwar.ru. Архів оригіналу за 14 жовтня 2019. Процитовано 21 березня 2020. (рос.)
• Рассказы об оружии. Зенитный автомат «Бофорс» 40-мм L60. на topwar.ru. Архів оригіналу за 21 березня 2020. Процитовано 21 березня 2020. (рос.)
• 40-mm Automatic Gun M1 (AA) and 40-mm Antiaircraft Gun Carriages M2 and M2A1 TM 9-252
• 40 MM Antiaircraft Gun, OP 820, 1943 : Navy Service Manual placed online courtesy of Historic Naval Ships Association
• Data and spec comparison of various marks of Bofors 40mm L/60 [Архівовано 26 червня 2015 у Wayback Machine.]
• Bofors 40mm L/60 Anti-aircraft Gun: Armed Forces Worldwide Cheered This Pom-Pom Replacement [Архівовано 17 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
• History of the Americanization of the Bofors 40mm Automatic Antiaircraft Gun
• 40mm/56 Bofors Medium Antiaircraft Gun [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
• Автоматическая пушка L-60 фирмы «Бофорс»(рос.)
• Bofors 40 mm/60 (1.57") Model 1936 (40-мм зенитка Бофорс) [Архівовано 11 березня 2016 у Wayback Machine.]

• Campbell, John. Naval Weapons of World War Two. Annapolis: Naval Institute Press, 1985. ISBN 0-87021-459-4.
• Gander, Terry. The Bofors Gun [Архівовано 23 вересня 2018 у Wayback Machine.]. — Barnsley, South Yorkshire: Pen & Sword Military, 2013. — 259 p. — ISBN 978-1-78346-202-5.
• Bishop, C (ed.) 2002, Encyclopaedia of weapons of World War II, MetroBooks, New York.