Беладона звичайна

Беладона звичайна
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Айстериди (Asterids)
Порядок:	Пасльоноцвіті (Solanales)
Родина:	Пасльонові (Solanaceae)
Рід:	Беладона (Atropa)
Вид:	Беладона звичайна (A. belladonna)
Біноміальна назва
Atropa belladonna L., 1753

Беладо́на звича́йна, беладонна лікарська, белладонна звичайна^[1] (Atropa belladonna) — отруйна багаторічна трав'яниста рослина родини пасльонових (Solanaceae).

В Україні трапляється в Криму, Карпатах, західному Лісостепу, Розточчі, Опіллі; отруйна (містить ряд алкалоїдів групи атропіну). При отруєнні беладонною стан збудження нервової системи швидко змінюється її пригніченням; бувають випадки смерті. Характерна риса отруєння — розширення зіниць. Лікування: промивання шлунково-кишкового тракту, у тяжких випадках — серцеві і заспокійливі засоби. Настойки і екстракти беладонни використовують у медицині як знеболювальні і спазмолітичні засоби при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, нервової системи, та інших захворюваннях

Беладонна культивується в Україні як лікарська рослина.

Назва «беладона» походить від італійських слів «bella donna» — красива жінка. Століттями дами крапали сік ягід у очі, щоб зіниці розширювалися і погляд ставав загадковим, а обличчя — блідим і аристократичним. Ефект був миттєвим, але постійне використання призводило до сліпоти та серцевих проблем.^[2]

Багаторічна трав'яниста рослина заввишки до 1,5 м. Стебло розгалужене, листки яйцеподібно загострені; квітки брудно-червонуваті, поодинокі, пониклі; плід — чорна блискуча ягода.

Росте в листяних лісах, між чагарниками, на молодих лісосіках переважно на відкритих місцях. Природні зарості можна використати як насіннєву базу для селекційної роботи.

З лікувальною метою використовують листки (лат. Foliorum belladonnae), корені (Radix belladonnae) і траву (Herba belladonnae). Листки містять в собі алкалоїди, переважно гіосціамін, а також скополамін (гіосцин), глюкозид метилескулін, аспарагін, смолисті речовини. Корінь містить до 1,5 % алкалоїду, в основному гіосціаміну, глюкозид метилескулін і до 12 % дубильних речовин. З листя беладони виготовляють фармацевтичні препарати — екстракти і настойки, новогаленові препарати, які вживають як болезаспокійливий і протиспазматичний засоби при бронхіальній астмі, шлунковокишкових захворюваннях, а також при отруєнні морфієм. Гіосціамін розширює зіниці.

Міцний відвар коренів призначають при паркінсонізмі. З коренів і листків одержують атропін.

Препарати беладони застосовують як спазмолітичні і болезаспокійливі лікарські препарати при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, хронічних гіперацидних гастритах, захворюваннях жовчовивідних шляхів і жовчного міхура, а також при деяких формах панкреатитів, жовчнокам’яній і сечокам’яній хворобах, кишкових коліках та інших захворюваннях, що супроводжуються спазмами гладких м’язів, а також як протиотруту при отруєнні морфіном і грибами. ^[3]

Листки збирають в період цвітіння, в червні — липні, 3–4 рази, в міру їх відростання. Общипують біля основи листкової пластинки. Сушать негайно в тіні.

Коріння збирають восени (вересень — жовтень) з рослин другого року. Заготовляють тільки м'ясисті, соковиті, бічні корені, видаляючи дерев'янисту основу головного кореня. Сушать в затінених, добре провітрюваних місцях.

Вся рослина отруйна, що слід враховувати під час її збирання і сушіння: не торкатися носа, очей, губ, а після закінчення роботи мити руки.

• 
• 
• 
• 

• Список дикорослих корисних рослин України

• Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

• Беладонна звичайна // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 55. — ISBN 5-88500-055-7.
• Беладонна звичайна Atropa belladonna L. [Архівовано 15 грудня 2014 у Wayback Machine.]
• БЕЛАДОННА [Архівовано 15 грудня 2014 у Wayback Machine.] УРЕ
• БЕЛАДОНА [Архівовано 28 жовтня 2014 у Wayback Machine.] Фармацевтична енциклопедія