YaChudo

Aseroe rubra

Переглядів: 0. Оновлено 03.11.2026.

?Aseroe rubra
Aseroe rubra на деревній щепі, Бомадеррі-Крік, Новий Південний Уельс
Aseroe rubra на деревній щепі,
Бомадеррі-Крік, Новий Південний Уельс
Біологічна класифікація
Царство:Гриби (Fungi)
Відділ:Базидіомікотові гриби (Basidiomycota)
Клас:Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок:Фаляльні (Phallales)
Родина:Phallaceae
Рід:Aseroe
Вид:Aseroe rubra
Біноміальна назва
Aseroe rubra
Labill., 1800
Посилання
Вікісховище:Aseroe rubra
EOL:1017345
NCBI:355724
MB:212925
IF:622416 212925, 622416

Aseroe rubra (англ. anemone stinkhorn, sea anemone fungus, starfish fungus) — звичайний і широко поширений базидіомікотовий гриб, який можна впізнати за огидним запахом падла та за формою, що в зрілому віці нагадує морську анемону. Росте в садах на мульчі та на трав'янистих ділянках; нагадує червону зіркоподібну структуру на білій ніжці, вкриту коричнюватим слизом, що називається глебою. Приваблює мух, які поширюють його спори.[1][2]

Таксономія

Перший місцевий австралійський гриб, який було формально описано, Aseroe rubra зібрали 1792 року на півдні Тасманії, а назву йому дав французький ботанік Жак Лабільярдьєр (Jacques Labillardière). Наукова назва походить від давньогрецьких слів Asē/αση «відраза» та roē/ροη «сік»[3] і латинського ruber «червоний»[4][5]. Належить до родини веселкових (смердючкових), хоча деякі мікологи відносили його до окремої родини Clathraceae. Як і вони, він несе спори в коричнюватому слизу, що пахне фекаліями чи падлом і приваблює мух, які поширюють спори.

Опис

Aseroe rubra починає розвиток як частково занурена в ґрунт білувата яйцеподібна структура діаметром 3 см. Вона розкривається, коли з неї вириваються порожня біла ніжка з червонуватими раменами, що виростає до висоти 10 см. У зрілому віці це червонувата зіркоподібна структура з шістьма–десятьма раменами завдовжки до 4 см, які відходять від центральної частини. Ці рамена роздвоєні (глибоко поділені на дві гілки). Верхня частина гриба вкрита темним оливково-коричневим слизом, або глебою, що пахне гнилим м'ясом. В основі є чашоподібна вольва — залишок первинного «яйця».[6]

Поширення та середовище існування

Молодий екземпляр заввишки 5 см із коричнюватою глебою
Старіші екземпляри з видаленою глебою

Цей досить поширений гриб трапляється в Австралії від південного сходу Квінсленду через Новий Південний Уельс і схід Вікторії до Тасманії. Його також знаходять на багатьох островах Тихого океану, зокрема в Новій Зеландії. Це сапротроф: росте на розкладеній рослинній речовині, а також на деревній щепі та мульчі; звичайний у садах і рекреаційних насадженнях. Трапляється також на альпійських луках і в рідколіссях.[6]

Зі свого природного місця проживання він, схоже, потрапив в інші частини світу разом із садовими чи ґрунтовими матеріалами: 1829 року його зафіксували на ґрунті, привезеному з Австралії, в оранжереї в Кью-Гарденс[7], а пізніше в Каліфорнії в Північній Америці. Перенесення разом із садовими чи ґрунтовими матеріалами не пояснює його присутності на віддалених і безлюдних островах Тихого океану, ані його знахідок у Південній Африці, Кангайті (Kangaita) та Кіріняґа (Kirinyaga; невелике село в Кенії) — у місцевостях, віддалених від будь-яких садів. Ці нез'ясовані місцезнаходження ставлять під сумнів припущення, що вид було поширено з Австралії та Нової Зеландії людьми. Нещодавно про A. rubra var. zeylanica, що відрізняється розміром (3–4,5 см у діаметрі) та лососево-рожевими або червонувато-оранжевими нерозгалуженими раменами, чи щупальцями, повідомляли із Західних Ґатів, Керала, Індія. Цей гриб поширений у напіввічнозелених і вічнозелених лісах та в заростях Eucalyptus у високогір'ях.[8]

У культурі маорі

Aseroe rubra відомий у мові маорі як puapua-a-Autahi, або «квітка Канопуса» — назва, що пов'язана з тим, що цей гриб зазвичай з'являється після сходу Канопуса в Новій Зеландії. Хоча гриб є традиційною стравою культури маорі, збирати можна лише молоді екземпляри, а плодове тіло тривалий час варять, щоб позбутися токсинів.[9]

Примітки

  1. ↑ Aseroe rubra (Clathraceae) - HEAR species info.
  2. ↑ http://www.gbif.net/occurrences/searchCountries.htm?c[0].s=20&c[0].p=0&c[0].o=14388305[недоступне посилання з 01.10.2019]
  3. ↑ Liddell, Henry George and Robert Scott (1980). A Greek-English Lexicon (вид. Abridged). United Kingdom: Oxford University Press. ISBN 0-19-910207-4.
  4. ↑ Simpson, D.P. (1979). Cassell's Latin Dictionary (вид. 5). London: Cassell Ltd. с. 883. ISBN 0-304-52257-0.
  5. ↑ Grey, p. 129
  6. ↑ а б Grey P (2005). Fungi Down Under:the Fungimap Guide to Australian Fungi. Melbourne: Royal Botanic Gardens. с. 95. ISBN 0-646-44674-6.
  7. ↑ Entwisle T; Catterns A (29 липня 2003). Starfish Fungus:Tim Entwisle talks to Angela Catterns on 702 ABC Sydney—29 July 2003. Royal Botanic Gardens website. Royal Botanic Gardens, Sydney. Процитовано 18 січня 2008.
  8. ↑ C., Mohanan (2011). Macrofungi of Kerala. Kerala, India: Kerala Forest Research Institute. с. 597. ISBN 978-81-85041-73-5.
  9. ↑ Vennell, Robert The Forgotten Forest: In search of the lost plants and fungi of Aotearoa — Auckland: HarperCollins, 2023. — P. 21–24. — 224 p. — ISBN 978-1-77554-219-3

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).