120347 Салація

120347 Салація
Названо на честь	Салакія
Попередник	(120346) 2004 RG319d
Наступник	(120348) 2004 TY364d
Показник кольору	0,66 ± 0,06 і 0,83 ± 0,04
Першовідкривач або винахідник	Henry G. Roed[1], Майкл Е. Браун[1] і Kristina M. Barkumed[1]
Дата відкриття (винаходу)	22 вересня 2004[1]
Місце астрономічного відкриття	Паломарська обсерваторія[1]
Група астероїдів	транснептуновий об'єкт[1]
Підлегле тіло	Actaea
Батьківське небесне тіло	Сонце
Апоцентр	46,468399408293 ± 4,5567E−5 астрономічна одиниця[1]
Перицентр	37,760897471061 ± 6,784E−5 астрономічна одиниця[1]
Аргумент перицентра	309,47760896759 ± 0,00085913 °[1]
Ексцентриситет орбіти	0,103378542382 ± 1,5434E−6[1]
Нахил орбіти	23,927126128032 ± 1,0339E−6 °[1]
Період обертання	99 827,040570583 ± 0,14683 доба[1]
Період власного обертання	21 924 s[1]
Велика піввісь орбіти	42,114648439677 ± 4,1297E−5 астрономічна одиниця[1]
Довгота висхідного вузла	280,26262947004 ± 1,3956E−5 °[1]
Середня аномалія	133,46127906436 ± 0,0011049 °[1]
Видима зоряна величина	20,7
Абсолютна зоряна величина	4,13[1]
Альбедо	0,041 ± 0,004[2] і 0,042 ± 0,004[3]
Густина	1,5 ± 0,12 г/см³[4]
Радіус	419 ± 22 км[5]
Діаметр	838 ± 44 км[5]
Епоха	21 листопада 2025 рокуd[1]
Time of periapsis	2 423 992,0430007 ± 0,2705999999 Юліанський день[1]
Тимчасове позначення	2004 SB60[1]
120347 Салація у Вікісховищі

Салація (тимчасове позначення 120347 Салація) — великий транснептуновий об'єкт (ТНО) і можлива карликова планета в поясі Койпера діаметром приблизно 850 км. Відкритий 22 вересня 2004 року американськими астрономами Генрі Ро, Майклом Брауном і Крістіною Баркуме (Kristina Barkume) в Паломарській обсерваторії в Каліфорнії, США. Салація обертається навколо Сонця на середній відстані, трохи більшій за відстань до Плутона. Дістала назву на честь Салакії — римської богині спокійного й сонячного океану^[6]. Має один відомий супутник — Актею.

Салація — нерезонансний транснептуновий об'єкт із помірним ексцентриситетом (0,11) і великим нахилом (23,9°) орбіти. Отже, за класифікацією Глибокого огляду екліптики він є відокремленим транснептуновим об'єктом, а за класифікацією системи Гледмана^[7] — класичним об'єктом поясу Койпера; обидва ці класи можуть, по суті, являти собою один клас, якщо вони є частиною єдиної популяції, що утворилася під час міграції Нептуна назовні^[8].

Орбіта Салації розташована в межах простору параметрів зіткнення сім'ї Гаумеа, але Салація не є його частиною, про що свідчить відсутність сильних смуг поглинання водяного льоду^[8].

Станом на 2019 рік загальна маса системи Салація — Актея оцінюється в (4,922 ± 0,071)·10²⁰ кг, середня щільність системи — 1,5 ± 0,1 г/см³; діаметр самої Салації оцінюється приблизно у 846 км^[9].

Салація має найнижче альбедо серед усіх відомих великих транснептунових об'єктів^[8]. Згідно з оцінкою 2017 року, заснованою на вдосконаленому теплофізичному моделюванні, розмір Салації дещо більший — 866 км, а отже, її щільність дещо нижча (розрахована як 1,26 г/см³ за старою оцінкою маси, про яку йдеться нижче)^[10].

Вільям Гранді (William Grundy) та інші астрономи описують Салацію як «карликову планету розміром із ТНО»^[9]. Раніше вони відхилили ідею вважати Салацію карликовою планетою через низьку оцінку її щільності^[11], але пізніше відмовилися від цієї позиції, коли виявилося, що вона має відносно високу щільність — 1,5 г/см³, хоча надзвичайно низький альбедо Салації (4 %) залишається незмінним через відсутність геологічної активності, яка була б характерна для карликової планети^[9].

Інфрачервоний спектр Салації майже не має особливостей, що вказує на наявність на поверхні менше 5 % водяного льоду^[12][13]. Близькоінфрачервона спектроскопія, проведена космічним телескопом Джеймса Вебба (JWST) у 2022 році, виявила наявність водяного льоду на поверхні Салації^[14]. У спектрі Салації, отриманому JWST, не було виявлено ознак летких речовин, як-от метан^[14]. Амплітуда кривої блиску становить лише 3 %^[15].

У Салації є один відомий природний супутник — Актея. Він обертається навколо основного тіла з періодом 5,49380 ± 0,00016 доби на відстані 5619 ± 89 км з ексцентриситетом 0,0084 ± 0,0076. Актею 21 липня 2006 року відкрили Кіт Нолл (Keith Noll), Гарольд Левісон, Деніз Стівенс і Вільям Гранді (William Grundy) за допомогою космічного телескопа Габбл^[16].

Актея на 2,372 ± 0,060 зоряної величини слабкіша за Салацію^[12] — це означає, що співвідношення їх діаметрів становить 2,98, якщо вважати, що їхні альбедо однакові^[8]. Якщо так, то її діаметр становить 286 ± 24 км^[12]. Згідно з оцінкою 2017 року, заснованою на вдосконаленому моделюванні, розмір Актеї дещо більший — 290 ± 21 км^[10].

Актея має такий же колір, що й Салація (V − I = 0,89 ± 0,02 та 0,87 ± 0,01 відповідно), що підтверджує припущення про однакові альбедо^[8].

Підраховано, що система Салація — Актея мала пройти достатню припливну еволюцію, щоб орбіта їх взаємного обертання стала круговою, що узгоджується з низьким виміряним ексцентриситетом; водночас основне тіло необов'язково має увійти у припливний захват^[8]. Відношення великої піввісі до радіуса сфери Гілла основного тіла становить 0,0023 — отже, ця система є найтіснішою транснептуновою подвійною системою з відомою орбітою^[8]. Салація й Актея почнуть затемнювати одне одного, якщо дивитися з Землі, у 2067 році^[8].

Салація отримана назву на честь Салакії — богині солоної води та дружини Нептуна^[17]. Посилання на назву було опубліковано 18 лютого 2011 року (M.P.C. 73984)^[18]. Того ж дня назву отримав і супутник — на честь нереїди або морської німфи Актеї.

В астрономії більше не використовують символи планет, тому Салація не отримала власного символу в астрономічній літературі. Денис Московіц (Denis Moskowitz), інженер-програміст, який розробив символи більшості карликових планет, запропонував для Салації символ стилізованого гіпокампа (, раніше )^[19][20]. Цей символ не має широкого вжитку.

• 307261 Мані — кандидат у карликові планети в поясі Койпера, схожа за розміром і складом на Салацію
• Список об'єктів Сонячної системи за розміром