Салакія
| Салакія | |
|---|---|
 | |
| Божество в | давньоримська релігія  |
| Покровитель для | солоні води, море і джерело |
| Діти | Тритон[1] |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Сала́кія, або Сала́ція (лат. Salacia; від лат. salum — морська піна) — у римській міфології богиня джерел, відкритого бурхливого моря та морської води; також божество солоної води і покровителька мореплавців[2]. За міфами, дружина Нептуна, мати Тритона. Ототожнювалася з грецькими Фетідою і Амфітрітою.
Вшановувалася римськими гетерами. Їй поклонялися моряки, рибалки й ті, хто вирушав у далеку морську подорож.
Подекуди слово «Салакія» зустрічається і як епітет Венери (Афродіта), що народилася з морської піни[3].
Див. також
Примітки
- ↑ Любкер Ф. Salacia // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1179.
- ↑ Салація, Салакія [Архівовано 2021-06-12 у Wayback Machine.] // Велика українська енциклопедія. Тематичний реєстр гасел з напряму «Релігієзнавство» / за ред. д. і. н., проф. Киридон А. М. — К.: Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво», 2018. — С. 164
- ↑ Салакия // Любкер Ф. Реальный словарь классических древностей. — М.: Директмедиа Паблишинг, 2007. — С. 231 (рос.)
Література
- Словник античної міфології. — Київ : Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
|
Це незавершена стаття про божество. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).