Грейзен

Грейзен

Загальні відомості
Мінеральний склад	кварц, лепідоліт, мусковіт
Генезис	метасоматична гірська порода
Кислотність	кисла
Ідентифікація
Колір	білий, світло-сірий, зеленуватий
Структура	крупнокристалічна
Текстура	масивна, невпорядкована
Різновиди	грейзен польовошпатовий, грезенізований граніт
Грейзен у Вікісховищі

Гре́йзен, Ґрейзен (застаріла назва, частіше використовується термін гранітна порода) (рос. грейзен, англ. greisen, нім. Greisen m) — метасоматична гірська порода, що складається переважно з кварцу та світлих слюд — лепідоліту і мусковіту. Іноді присутні турмалін, топаз, флюорит.

Грейзен — гірська порода, яка утворилась в результаті високотемпературного (300–550 °С) метасоматозу й перекристалізації гранітоїдів з участю летких компонентів (F, H, O, Cl).

Грейзен — це термін із саксонської шахтарської говірки і означає зернисті, переважно сірі породи, які складаються переважно з кварцу.

Описаний німецьким геологом Бернгардом фон Котта у 1867 році.^[1]

Грейзен — продукт пневматоліто-гідротермальної зміни інтрузивних, ефузивних осадових та метаморфічних гірських порід переважно кислого складу. Складається переважно з кварцу та слюди (мусковіт, біотит, літієва слюда). Крім головних мінералів грейзен містить: топаз, флюорит, турмалін, берил, рутил. Зустрічаються також мікроклін, альбіт, андалузит, ґранати, гематит, апатит, графіт, фенакіт, гельвін, бертрандит. Рудні мінерали грейзену — вольфраміт, молібденіт, бісмутин, танталіт, пірит і інші нерідко містяться в пром. кількостях. Серед грейзенів відомі родовища руд вольфраму, олова, берилію, молібдену, арсену.

Часто містисть у вигляді вкраплень цінні рудні мінерали (каситерит, вольфраміт, танталіт) в промислових кількостях; в такому випадку розглядається як рудне тіло.

Залягають грейзени звичайно у вигляді неправильних за формою ділянок у гранітних масивах, переважно у крайових частинах та іноді в оточуючих породах.

Грейзени утворюються внаслідок так званої грейзенізації порід, часто по периферії рудних жил і є основною пошуковою ознакою родовищ руд рідкісних металів і кольорового каміння (топаз, берил та ін.). При грейзенізації гранітне, ріолітове або інше кисле кристалічне гірське тіло (слюдяний сланець, гнейс) трансформується у своїх найвищих частинах високотемпературним магматично-гідротермальним, пневматолітичним метасоматом.^[2] Багаті газом рідини, що містять фтор, вольфрам, олово та літій, проникають у канали та щілини та перетворюють присутні там польові шпати на кварц, різні типи слюди та каситерит.

Виділяють

• ендоґрейзени, що залягають серед гранітів і розповсюджуються углиб від гранітної покрівлі до 300–500 м та
• екзоґрейзени, що розташовані серед алюмосилікатних порід гранітної покрівлі.

Відомі родовища грейзену в Корнуоллі та в Рудних горах, головним чином у регіонах навколо Альтенберга, Шлаггенвальда (Горні Славков) і Циннвальда, Новий Південний Уельс, Австралія, Лотта, Тасманія, Пітінга, Бразилія, Аляска, США, Нью-Брансвік, Канада, Острів Стюарт, Нова Зеландія.

В Україні грейзен і грейзеноподібні утворення виявлені в контактових зонах лейкократових гранітів Коростеньського, Корсунь-Новомиргородського та Октябрського масивів Українського щита.

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.

• Lenharo, S.L.R., Pollard P.J., Born H., Matrix rock texture in the Pitinga Topaz Granite, Amazonas, Brazil, Brazilian Geoscience Reviews, vol 30, 2000 (pdf)
• Bergbau im Erzgebirge Erklärung des Begriffs Greisen [Архівовано 14 грудня 2009 у Wayback Machine.]