Ян Смрек

Ян Смрек
словац. Ján Smrek
Ім'я при народженні	Ян Чьєтек
Псевдонім	Ілля Волжанін, Janko Smrek, Larix
Народився	16 грудня 1898 Зем'янське-Лєскове, Австро-Угорщина
Помер	8 грудня 1982 (83 роки) Братислава
Поховання	Народний цвинтар у Мартініd
Країна	Австро-Угорщина  Чехословаччина[1][2]
Діяльність	поет, прозаїк, публіцист, перекладач, редактор, видавець
Знання мов	словацька
Мова творів	словацька
Автограф
Нагороди	Народний артист Чехословаччиниd (10 жовтня 1966)
Ян Смрек у Вікісховищі

Ян Смрек (справжнє прізвище — Чьєтек) (словац. Ján Smrek; *16 грудня 1898 Зем'янське-Лєскове, Австро-Угорщина — †8 грудня 1982, Братислава) — словацький поет, прозаїк, публіцист, перекладач, редактор, видавець. Лауреат Державної премії Чехословаччини (1929) і ЧССР (1954).

Його сім'я походить з роду звичайних селян. Після смерті батька в 1907 виховувався в дитячому будинку. Учасник Першої світової війни. У 1917-1918 служив на палестинському фронті, де важко захворів на малярію.

У 1921 закінчив учительську семінарію в Модра. У 1921-1924 навчався у Вищій євангельській теологічній школі в Братиславі. Навчання не закінчив. Захопився журналістикою. З 1924 працював журналістом в редакції журналу «Slovenského denníku», в 1925-1929 редагував газету «Národný novíný» в Мартіні. У 1925-1938 був редактором празького видавництва молодих словацьких авторів «Mazáčová» (Edíciu mladých slovenských autorov).

З 1930 оселився в Празі, де редагував видання словацьких книг і видавав словацький літературний журнал «Елан» («Elan»).

Під час Другої світової війни повернувся до Словаччини і оселився в Братиславі. Там в 1946-1947 продовжив видання словацького журналу «Елан».

Після 1948 поет потрапив у немилість комуністичних властей, йому було заборонено писати, його роботи піддавалися цензурі, і Смрек став займатися художніми перекладами.

Помер в Братиславі в 1982. Похований на Народному кладовищі в Мартіні.

На початку творчого шляху відчував вплив символізму (збірка «Засуджений на вічну спрагу», 1922). Найважливіше в творчості Смрека — збірники 1920-1930-х: «Галопом скачуть дні» (1925), «Божественні вузли» (1929), «Тільки очі» (1933).

Антифашистська позиція відображена в його збірках «Бенкет» (1944) і «Джерело» (1945).

Смрек — автор філософських віршів-роздумів (збірник «Образ світу», 1958; «Струни», 1962). У 1968 опублікував свої мемуари під назвою «Poézia, Moja láska» («Поезія, любов моя»). Написав кілька книг для дітей («Maľovaná abeceda», «Machule») і лібрето до опер Ціккера.

Перекладав з угорської, французької, польської та інших мов.

• Odsúdený k vecitej žízni, 1922
• Cválajúce dni, 1925
• Božské uzly, 1929
• Iba oci, 1933
• Básnik a žena, 1934
• Zrno, 1935
• Hostina, 1944
• Studna, 1945
• Beg Bajazid, лібрето, 1957
• Obraz sveta, 1958
• Struny, 1962
• Mr. Scrooge, лібрето, 1963
• Písané na sude, 1964
• Nerušte moje kruhy, 1965
• Poézia, moja láska 1968

• Державна премія Чехословаччини (1929)
• Премія Словаччини (1933)
• Державна премія ЧССР (1954)
• Орден Праці (Чехословаччина) (1978)
• Золота медаль угорського ПЕН-клубу (Munkarend arany fokozata, 1978)

• Шерлаимова С. А. Ян Смрек // История словацкой литературы. М., 1970.
• Kovac В. Poezia Jana Smreka. Bratislava, 1962.

1. ↑ Evidence zájmových osob StB
2. ↑ Evidence zájmových osob StB