YaChudo

Яманду Орсі

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Назва цієї статті — іберійське ім'я, в якому Орсі — перше (батькове) прізвище, а Мартінес — друге (материне) прізвище.
Яманду Орсі
43-й президент Уругваю
Нині на посаді
На посаді з1 березня 2025
ПопередникЛуїс Альберто Лакальє Поу
Інтендант Канелонеса
26 листопада 2020 — 1 березня 2024
ПопередникТабаре Коста
НаступникМарсело Метедьєра
9 липня 2015 — 6 лютого 2020
ПопередникГабріела Гаррідо
НаступникТабаре Коста
Народився13 червня 1967[1] (59 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Santa Rosa, Канелонес, Уругвай Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий якполітик, державний службовець, професор Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Уругвай[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materInstituto de Profesores Artigasd Редагувати інформацію у Вікіданих
Політична партіяШирокий фронт і Movement of Popular Participationd[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зLaura Alonsopérezd[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Релігіяагностицизм[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Підпис
 Медіафайли у Вікісховищі

Яманду Рамон Антоніо Орсі Мартінес (ісп. Yamandú Ramón Antonio Orsi Martínez; нар. 13 червня 1967) — уругвайський політичний і державний діяч. З 1 березня 2025 року президент Уругваю[5].

Ранній період життя

Народився 13 червня 1967 року в департаменті Канелонес. По батьківській лінії має італійське коріння, предки іммігрували до Уругваю на початку XIX століття з Озільї (Лігурія, Італія). По материнській лінії — іспанського походження, його предки були першими поселенцями Монтевідео з Канарських островів. Батько був сільськогосподарським робітником, мати — швачкою. Сім'я жила в сільській місцевості між містами Санта-Роса і Сан-Антоніо і зазнавала фінансових труднощів: так, деякий час вони жили без електрики[6][7].

Рідні були віруючими римо-католиками, і молодий Яманду був вівтарником у місцевій каплиці. У юності він також займався народними танцями, з 15 років брав участь у муніципальній танцювальній трупі[8]. У 1986 році вступив на факультет міжнародних відносин Республіканського університету, але незабаром залишив навчання. Пізніше закінчив Педагогічний інститут Артігаса в Монтевідео за спеціальністю викладача історії (1991)[9].

Політична кар'єра

З юності був політично активним. 1989 року брав участь у кампанії за референдум про амністію. Спочатку перебував у соціал-демократичній організації Артигістський напрямок (Vertiente Artiguista). У 1990 році вступив до ліворадикального Руху народної участі (MPP), ставши його активним членом[10].

У 2004 році, все ще працюючи вчителем історії в Мальдонадо, вперше балотувався до Палати представників як четвертий кандидат у виборчому списку MPP по департаменту Канелонес, але не пройшов[11]. У 2005 році став першим заступником інтенданта Канелонеса Маркоса Карамбули, потім обіймав посаду генерального секретаря адміністрації. В 2015 році був обраний інтендантом Канелонеса, набравши 37% голосів, і переобраний в 2020 році[12]. Його кандидатуру підтримали різні сектори Широкого фронту, такі як MPP, Vertiente Artiguista та Комуністична партія.

У 2019 році очолив кампанію кандидата в президенти від "Широкого фронту" Даніеля Мартінеса. Після поразки партії на виборах став одним із її ключових лідерів[13][14].

Президентство

У березні 2023 року MPP офіційно підтримало Орсі як кандидата в президенти[15]. Підтримку йому висловив ще ряд течій на лівому крилі коаліції. У грудні 2023 року його кандидатуру висунули на з'їзді «Широкого фронту» нарівні з Кароліною Коссе, Маріо Бергарою та Андресом Лімою[16]. У першому турі виборів 27 жовтня 2024 року він набрав, за опитуваннями, 43,2—44 % голосів[17], а за результатами виборчкому — 46,12 %. У другому турі 24 листопада з 52 % голосів переміг Альваро Дельгадо[18][19].

Після перемоги зустрівся з колишнім президентом Хосе Мухікою, а потім чинним главою держави Луїсом Лакальє Поу для обговорення передачі влади[20]. Його оперативно привітали поточні та колишні глави держав, у тому числі Габрієль Борич, Клаудія Шейнбаум, Ніколас Мадуро, Крістіна Фернандес де Кіршнер та Маурісіо Макрі. У грудні 2024 року як запрошений гість президента Лакальє Поу взяв участь у саміті Меркосур, де відбулися двосторонні переговори з лідерами країн регіону[21].

До вступу на посаду Орсі почав формування уряду. Першим призначенням став міністр економіки та фінансів Габріель Оддоне. Серед інших ключових постатей — Алехандро Санчес (секретар президента), Альфредо Фратті (міністр сільського господарства, рекомендований Мухікою) та Крістіна Люстемберг (міністр охорони здоров'я). 16 грудня 2024 року було представлено повний склад кабінету міністрів[22] .

2 лютого 2025 року оголосив, що не переїжджатиме в офіційну резиденцію президента, вважаючи за краще залишитися у своєму будинку в Салінасі[23].

Орсі під час своєї інавгурації перед парламентом

Церемонія вступу Яманду Орсі на посаду 43 конституційного президента Уругваю відбулася 1 березня 2025 року, коли уругвайська держава відзначила 40-річчя безперервного демократичного правління. Гостями на інавгурації були президенти Вірменії (Ваагн Хачатурян), Болівії (Луїс Арсе), Бразилії (Луїз Інасіо Лула да Сілва), Гватемали (Бернардо Аревало), Німеччини (Франк-Вальтер Штайнмаєр), Гондурасу (Сіомара Кастро), Колумбії (Густаво Петро), Панами (Хосе Рауль Муліно), Парагваю (Сантьяго Пенья), Сахарської Арабської Демократичної Республіки (Брагім Галі).

Особисте життя

Одружений з актрисою та балериною Лаурою Алонсо Перес, у них двоє дітей — близнюки Лусія та Вікторіо (нар. 2012). Живе з сім'єю в Салінасі[24]. Вихований у католицькій традиції, але вважає себе агностиком[25]. Є вболівальником футбольного клубу «Пеньяроль»[26].

Примітки

  1. ↑ а б authority file of the National Library of Uruguay
  2. ↑ https://mpp.org.uy/yamandu-orsi/
  3. ↑ https://www.gub.uy/junta-transparencia-etica-publica/sites/junta-transparencia-etica-publica/files/documentos/publicaciones/CANELONES%20Intendente%20Orsi%20Yamand%C3%BA%202022.pdf
  4. ↑ Yamandú Orsi será el nuevo presidente de Uruguay
  5. ↑ Uruguay’s leftist opposition candidate Yamandú Orsi becomes country's new president. AP News (англ.). 25 листопада 2024. Архів оригіналу за 25 листопада 2024. Процитовано 1 березня 2025.
  6. ↑ Meriguet, Pablo (9 грудня 2024). Yamandú Orsi: the history teacher and Uruguay's next president : Peoples Dispatch. Peoples Dispatch (амер.). Архів оригіналу за 15 січня 2025. Процитовано 1 березня 2025.
  7. ↑ Un pueblo en Liguria celebró las raíces italianas de Orsi: “Nos llena de orgullo”. LARED21 (ісп.). 8 грудня 2024. Архів оригіналу за 14 грудня 2024. Процитовано 1 березня 2025.
  8. ↑ Yamandú Orsi se animó al zapateo en "La peluquería de Don Mateo". EL PAIS (англ.). 29 червня 2022. Процитовано 1 березня 2025.
  9. ↑ Intendente de Canelones | Intendencia de Canelones. www.imcanelones.gub.uy (ісп.). Архів оригіналу за 7 березня 2023. Процитовано 1 березня 2025.
  10. ↑ Yamandú Orsi “Me considero de izquierda, pero con un fuerte contenido nacionalista” | La Mañana (ісп.). 16 січня 2021. Архів оригіналу за 18 березня 2023. Процитовано 1 березня 2025.
  11. ↑ Yamandú Orsi, el “gauchito de asfalto” que pasó del malambo a lo más alto de la política. Montevideo Portal (ісп.). Архів оригіналу за 5 березня 2023. Процитовано 1 березня 2025.
  12. ↑ diaria, la (28 вересня 2020). Yamandú Orsi, intendente electo de Canelones: “tenemos que salir de la lógica perversa de ver las cosas que nos separan”. la diaria (es-UY) . Архів оригіналу за 12 квітня 2025. Процитовано 1 березня 2025.
  13. ↑ Grupo 180. Frente Amplio pone a Orsi al frente de una campaña “mano a mano con el votante”. www.180.com.uy (es-UY) . Архів оригіналу за 19 березня 2023. Процитовано 1 березня 2025.
  14. ↑ El patrón y el candidato intervenido. EL PAIS (англ.). 5 листопада 2019. Процитовано 1 березня 2025.
  15. ↑ El MPP proclama este domingo a Orsi como precandidato y se prepara para buscar alianzas. Montevideo Portal (ісп.). Архів оригіналу за 28 травня 2024. Процитовано 1 березня 2025.
  16. ↑ El Frente Amplio oficializó a sus cuatro precandidatos a la Presidencia: Orsi, Cosse, Bergara y Lima. subrayado.com.uy (es-UY) . 18 листопада 2023. Архів оригіналу за 13 грудня 2023. Процитовано 1 березня 2025.
  17. ↑ Teacher vs veterinarian: Uruguay's presidential frontrunners. France 24 (англ.). 28 жовтня 2024. Архів оригіналу за 8 січня 2025. Процитовано 1 березня 2025.
  18. ↑ Uruguay election: Former history teacher Yamandú Orsi wins. BBC (брит.). 25 листопада 2024. Архів оригіналу за 27 листопада 2024. Процитовано 1 березня 2025.
  19. ↑ Uruguay election: Left-wing candidate Orsi wins presidency – DW – 11/25/2024. Deutsche Welle (англ.). Архів оригіналу за 23 грудня 2024. Процитовано 1 березня 2025.
  20. ↑ Yamandú Orsi se reunió con José Mujica: “Él tiene ideas, pero me dice que yo voy a ser el presidente y decidir”. El Observador (es-UY) . Архів оригіналу за 25 листопада 2024. Процитовано 1 березня 2025.
  21. ↑ En vivo: comenzó la Cumbre del Mercosur en Montevideo con Yamandú Orsi invitado por Lacalle Pou. subrayado.com.uy (es-UY) . 6 грудня 2024. Архів оригіналу за 8 грудня 2024. Процитовано 1 березня 2025.
  22. ↑ Yamandú Orsi presentó a los integrantes de su gabinete, que asumirá el próximo 1° de marzo. EL PAIS (es-UY) . 16 грудня 2024. Архів оригіналу за 16 грудня 2024. Процитовано 1 березня 2025.
  23. ↑ Uruguay’s president-elect won't live in 3-story presidential palace, like José Mujica. AP News (англ.). 2 лютого 2025. Архів оригіналу за 2 лютого 2025. Процитовано 1 березня 2025.
  24. ↑ A cartas vistas. SALA DE REDACCIÓN (es-AR) . 10 жовтня 2020. Архів оригіналу за 19 березня 2023. Процитовано 1 березня 2025.
  25. ↑ Yamandú Orsi: “Empecé a dimensionar de nuevo que es esencial el mundo de la fe”. Búsqueda (es-PA) . 24 жовтня 2024. Архів оригіналу за 3 грудня 2024. Процитовано 1 березня 2025.
  26. ↑ Yamandú Orsi le dio la bienvenida a Luis Suárez, “un nuevo vecino” de Canelones. El Observador (es-UY) . Архів оригіналу за 26 вересня 2023. Процитовано 1 березня 2025.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).