Монтевідео

Монтевідео Montevideo
Герб
Координати 34°54′21″ пд. ш. 56°11′29″ зх. д. / 34.905916666667° пд. ш. 56.191311111111° зх. д.
Країна	Уругвай[1]
Департамент	Монтевідео
Інтендант	Рікардо Ерлріх
Дата заснування	24 грудня 1726 і 1723[4]
Площа	730 км²
Висота центру	41 м[5]
Водойма	Ла-Плата
Населення	1 302 954 осіб (2023)[2]
Катойконім	англ. Montevideano есп. Montevideano фр. Montévidéenne[3] фр. Montévidéen[3] ісп. montevideano ісп. montevideana італ. montevideano ісп. montevideanos ісп. montevideanas рос. монтевидеанец рос. монтевидеанка рос. монтевидеанцы
Міста-побратими	Танділь, Кадіс, Есмеральдас, Сан-Паулу (2001)[6], Санкт-Петербург (1998)[7], Буенос-Айрес, Мехіко, Мадрид, Куритиба, Санто-Домінго, Ла-Плата, Ель-Аюн, Марсіко-Нуово, Дьєр, Санта-Фе (4 червня 1996)[8], Росаріо (1998)[9][10], Каракас, Ла-Пас, Ульсан[11], Монтевідео, Барселона, Бразиліа, Лісабон, Мелілья, Теджон[12], Кіто[13]
Телефонний код	2
Поштовий індекс	11000–12000
Автомобільний код	S
GeoNames	3441575
OSM	r2929054  ·R
Монтевідео Монтевідео (Уругвай)
Монтевідео у Вікісховищі

Монтевіде́о — столиця і найбільше місто Уругваю, єдине місто-мільйонник країни, де живе майже 40 % її жителів. Тут міститься постійна резиденція Меркосуру та Асоціації латиноамериканської інтеграції.

Монтевідео — латиноамериканське місто з найвищою якістю життя, входить у тридцятку найбезпечніших міст світу.^{[джерело?]}

Монтевідео — найпівденніша столиця Америки. Координати: 34°53′01″ пд. ш. 56°10′55″ зх. д. / 34.88361° пд. ш. 56.18194° зх. д.. Місто розташоване у південній частині країни, на території однойменного департаменту, найменшого серед 19 департаментів, на північному березі Ріо-де-ла-Плата, рукава Атлантичного океану, який відділяє південне узбережжя Уругваю від північного узбережжя Аргентини. Буенос-Айрес розташований за 230 км на захід від Монтевідео. Річка Санта-Лусія утворює природний кордон між Монтевідео і департаментом Сан-Хосе на заході. На півночі і сході місто межує з департаментом Канелонес, річка Карраско утворює природний кордон на сході. Берегова лінія утворює південний кордон міста, де перемежовуються скелясті виступи і піщані пляжі.

Затока Монтевідео утворює природну гавань, найбільшу в країні і одну з найбільших в країнах Південного конуса, де розташований один з найкращих морських портів в регіоні, який є найважливішим компонентом уругвайської економіки та зовнішньої торгівлі. Кілька річкових потоків перетинають місто і впадають в затоку Монтевідео. Берегова лінія і річки сильно забруднені.

Місто має середню висоту 43 метри над рівнем моря. Його найвищі точки — пагорби Серро-де-Монтевідео (134 метри) і Серро-де-ла-Вікторія. На Серро-де-Монтевідео розташована фортеця Форталеза-дель-Серро.

1860 року в Монтевідео проживало 57 913 жителів, а до 1880 року іх кількість збільшилася в чотири рази, переважно через велику імміграцію європейців. 1908 року чисельність населення становила 309 331 особу.^[14]

Протягом 20-го століття місто прийняло велику кількість емігрантів з Європи, особливо іспанців та італійців, за якими прибували французи і німці, а також представники різних національностей, у тому числі ірландці, британці, поляки, португальці, греки, угорці, росіяни, ліванці, вірмени та євреї.^[15] Остання хвиля імміграції спостерігалася між 1945 і 1955 роками. Згідно з даними перепису 2011 року чисельність населення Монтевідео склала 1 319 108 осіб, чисельність населення столичної агломерації становить близько двох мільйонів.

Церква і держава в Уругваї офіційно розділені з 1916 року. Релігія, що має найбільшу кількість послідовників в Монтевідео, — католицизм, і залишається таким з моменту заснування міста. Римсько-католицька архідієцезія Монтевідео була створена як Апостольський вікаріат Монтевідео в 1830 році. Вікаріат був перетворений у дієцезію Монтевідео 13 липня 1878 року. Папа Лев XIII звів ії в ранг архідієцезії 14 квітня 1897 року.

Монтевідео — єдина архідієцезія в країні, і її ординарій, архієпископ, також є примасом (предстоятелем) католицької церкви в Уругваї. З 2014 року архієпископом Монтевідео є Даніель Фернандо Стурла Беруе.

Інші релігійні вірування в Монтевідео — протестантизм, Умбанда, юдаїзм, є також атеїсти та агностики, деякі інші сповідують «віру в Бога, але без релігії».^[16]

Монтевідео має вологий субтропічний клімат (Cfa за Кеппеном). У місті прохолодна зима (з червня по вересень), спекотне літо (з грудня по березень) і мінлива весна (жовтень і листопад). Атмосферні опади розподілені рівномірно за всіма місяцями року. Часто бувають грози.

Місто розташоване біля «розлому Пунта-дель-Есте» з низькою сейсмічністю; останній зафіксований землетрус магнітудою 5,5 бала за шкалою Ріхтера стався 5 червня 1888 року.

Масове переселення українців в Уругвай почалося в 1920-х роках. Вперше до Уругваю почали прибувати переселенці переважно із Західної Волині та Західного Полісся, із сіл Східної Галичини. Також частина переселенців з Аргентини^[17].

В приміщенні театру «Артигас» у Монтевідео (Colonia 870—900) 28 липня-1 серпня та 5-9 вересня 1923 р. пройшло 10 концертів Української республіканської капели під керівництвом Олександра Кошиця, що користувалися великим успіхом^[17].

У 1946—1950 роках у цю країну переселилися так звані «переміщені особи» з Центральної Європи (особи, вивезені на примусову працю до Німеччини і політичні біженці). Майже половина переселенців осіла в Монтевідео. Товариство «Просвіта» в Східній республіці Уругвай було утворено в Монтевідео в 1934 р., як неофіційна філія «Просвіти» у Буенос-Айрес (за законами Аргентини громадська організація не могла мати філій в інших країнах). Тут була приватна домівка. Було закуплено ділянку під будівництво. Голова «Просвіти» в Монтевідео Теофіл Літошенко в листопаді 1935 р. майже через рік після її засунування, стверджував, що штаб-квартира «Просвіти» в Буенос-Айресі діяла як «українське консульство» в південній півкулі. Проте через внутрішні конфлікти товариство розпалося. Активні українці переїхали до Буенос-Айреса^[17].

Організованого українського суспільно-культурного життя в Монтевідео наразі немає. Активізувати його намагається Посольство України в Аргентині. Воно ж домоглося пожвавлення міжнародних стосунків, зокрема скасування віз між Україною та Уругваєм з 15.02.2019 р. 25 квітня 2012 р. в історичній будівлі Міністерства закордонних справ Уругваю в Монтевідео (Av. 18 de Julio 1205) було проведено церемонію презентації і погашення пам'ятної поштової марки «20-а річниця дипломатичних відносин: Уругвай — Україна». Цього ж дня відбулося урочисте відкриття Почесного консульства України в столиці Уругваю, у якому взяли участь Міністр закордонних справ України К. І. Грищенко, Надзвичайний і Повноважний Посол України у Східній Республіці Уругвай за сумісництвом О. С. Тараненко, перший Почесний консул України в Уругваї Д. Гуадалупе Бренна, представники політичних і бізнесових кіл Уругваю, дипломатичного корпусу та української громади. Почесно консульство України в Уругваї (тут працюють уругвайці, задача консульства — торговельні відносини) знаходиться за адресою Costa Rica 1538, 11.500 Montevideo, Uruguay^[17].

У Монтевідео працюють національний історичний музей, музей природничої історії, педагогічний музей, музей Торреса-Гарсія, музей Гурвіча, національний музей образотворчих мистецтв, муніципальний музей красних мистецтв, зоологічний музей та інші.

Монтевідео є головним спортивним центром країни. Найбільш популярним видом спорту в місті та країні є футбол. У місті були зіграні всі матчі чемпіонату світу з футболу 1930 року, першого в історії світового чемпіонату, на якому перемогла збірна Уругваю. Про цю подію знятий фільм «Монтевідео: Божественне бачення». З трьох стадіонів, на яких проводилися матчі, залишилися тільки Естадіо Парк Сентраль і Естадіо Сентенаріо, побудовані в ознаменування сторіччя національної незалежності^[18].

Переважна більшість команд Прімера дивізіону базуються в Монтевідео і його околицях, у тому числі тут розташовані штаб-квартири двох основних команд країни, «Насьйоналя» і «Пеньяроля», а також інших команд, серед яких «Дефенсор Спортінг», «Данубіо», «Ліверпуль», «Монтевідео Вондерерз», «Рівер Плейт».

Штаб-квартира уругвайської баскетбольної ліги також базується в місті, і більшість команд, які входять до неї, також є столичними.

• ТЕС Пунта дель Тігре B
• Республіканський університет (Уругвай)

• Хуан Мануель Бланес (1830—1901) — уругвайський художник
• Жюль Лаффорг (1860—1887) — французький поет-символіст
• Жуль Сюперв'єль (1884—1960) — французький поет, прозаїк, драматург
• Табаре Васкес (* 1940) — президент Уругваю.
• Наталія Орейро (* 1977) — уругвайська і аргентинська співачка, акторка та модель.
• Фернандо Пікун (* 1972) — уругвайський футболіст.
• Дієго Форлан (* 1979) — уругвайський футболіст, нападник збірної Уругваю та бразильського «Інтернасьйонала», найкращий футболіст чемпіонату світу 2010.
• Альваро Кастаньєт (* 1983)  — австралійський художник ураугвайського походження.
• Лібер Сереньї (1916—2004) — уругвайський політичний діяч.

• 
  Палац Сальво
• 
  Обеліск Монтевідео
• 
  Площа Конституції та Кафедральний собор взимку
• 
  Законодавчий палац, будівля Генеральної асамблеї Уругваю
• 
  Центральний банк Уругваю
• 
  Театр Соліс
• 
  Всесвітній торговий центр у Монтевідео
• 
  Клінічна лікарня
• 
  Міжнародний аеропорт Карраско
• 
  Порт
• 
  Статуя Прометея
• 
  Сад Роседаль у парку Прадо
• 
  Парк Родо
• 
  Пляж у Монтевідео

• 6252 Монтевідео — астероїд, названий на честь міста.

• «Америка. Южная Америка» (серия «Страны и народы» в 20 томах), Москва, «Мысль», 1983, стр. 214 (рос.)
• «Латинская Америка», том 2, «Советская энциклопедия», Москва, 1982, стр. 234, ст. «Монтевидео» (рос.)
• БСЭ — Монтевидео [Архівовано 16 серпня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
• Encyclopedia Britannica — Montevideo (National capital, Uruguay) [Архівовано 6 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)