YaChudo

Габрієль Борич

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Назва цієї статті — іберійське ім'я, в якому Борич — перше (батькове) прізвище, а Фонт — друге (материне) прізвище.
Габрієль Борич
ісп. Gabriel Boric Редагувати інформацію у Вікіданих
Габрієль Борич
Габрієль Борич
Президент Чилі
11 березня 2022 — 11 березня 2026
ПопередникСебастьян Піньєра
НаступникХосе Антоніо Каст
Член Палати депутатів від 28-го округу Магельянесу
11 березня 2018 — 11 березня 2022
Член Палати депутатів від 60-го округу Магельянесу
11 березня 2014 — 11 березня 2018
Народився11 лютого 1986 (40 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Пунта-Аренас, Чилі Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий якполітик Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Чилі Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materThe British Schoold і University of Chile - Faculty of Lawd Редагувати інформацію у Вікіданих
Політична партіяBroad Frontd Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоLuis Javier Boric Scarpad Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиMaría Soledad Font Aguilerad Редагувати інформацію у Вікіданих
Релігіяагностицизм[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Підпис
gabrielboric.cl Редагувати інформацію у Вікіданих
 Роботи у Вікіджерелах
 Медіафайли у Вікісховищі

Габрієль Борич Фонт (ісп. Gabriel Boric МФА: [ɡaˈβɾjel ˈβoɾitʃ]; нар. 11 лютого 1986[2]) — чилійський політик, Президент Чилі з 11 березня 2022 року[3] після перемоги у другому турі президентських виборів 19 грудня 2021 року. Наймолодший президент в історії цієї держави.[4]

Життєпис

Народився 1986 року в Пунта-Аренасі в сім'ї чилійських хорватів родом із хорватського острова Угляна.[5] Попри те, що його предки з прізвищем Борич[6] виїхали з Хорватії в Чилі ще 1897 року, у нього досі є родичі на Угляні.[7] Його батько — інженер-хімік Луїс Борич Скарпа, понад 40 років пропрацював державним службовцем на підприємстві Empresa Nacional del Petróleo,[8] а мати Марія Соледад Фонт Агілера має каталонське походження.[9][10] У нього також є два брати Симон і Томас.[11]

У рідному місті навчався в Британській школі.[12][13] Потім переїхав у Сантьяго з метою вступити в 2004 році на юридичний факультет Чилійського університету.[14] Закінчивши курс навчання 2009 року, того самого року став головою студентської спілки юридичного факультету. Потім готувався до іспиту на здобуття права на юридичну практику та проходив обов'язкове стажування. Однак у 2011 році провалив іспит, не склавши його і з другої спроби.[15] Він так і не отримав диплом юриста, згадуючи в інтерв'ю, що ніколи і не збирався працювати правником, а, за його словами, волів натомість бути письменником.[16]

2012 року був головою Федерації студентів Чилійського університету.[17][18][19] Як представник студентства став однією з провідних постатей чилійських студентських протестів 2011—2013 років. Двічі був обраний до нижньої палати чилійського парламенту — Палати депутатів, представляючи XII Регіон Магальянес і Чилійська Антарктика, спочатку на виборах 2013 року як незалежний кандидат, а потім на виборах 2017 року як член лівої коаліції Широкий фронт, яку він створив разом із кількома іншими партіями.

Протягом громадянських заворушень у Чилі 2019 року був одним із політиків, які вели переговори про угоду, що торувала шлях до референдуму про зміни в Конституції.[20] 2021 року після перемоги на офіційних праймеріз з 60 % голосів був обраний кандидатом у президенти від коаліції Apruebo Dignidad (до якої входили Широкий фронт, Комуністична партія та інші менші рухи). 19 грудня 2021 року переміг Хосе Антоніо Каста у другому турі президентських виборів, здобувши 55,9 % голосів.

Ставши наймолодшим президентом в історії Чилі, Борич водночас посів друге місце у світі серед наймолодших глав держави,[21] а також став президентом, обраним найбільшою в історії країни кількістю голосів[22][23].

Думка Борича про російське вторгнення в Україну

Габрієль Борич рішуче засудив російську агресію проти українського народу і, будучи обраним президентом Чилі, висловився про конфлікт так у своєму акаунті у Твіттері:[24][25]

«Росія обрала війну як засіб вирішення конфліктів. З Чилі ми засуджуємо вторгнення в Україну, порушення її суверенітету та незаконне застосування сили. Наша солідарність буде з жертвами, а наші скромні зусилля — з миром».

Примітки

  1. ↑ https://www.t13.cl/videos/elecciones-2021/politica/gabriel-boric-y-su-relacion-fe-estoy-permanente-busqueda-espiritual
  2. ↑ Esparza, Robinson (17 листопада 2011). Gabriel Boric: El magallánico que quiere desbancar a Camila Vallejo. El Magallanews.cl, Noticias de Punta Arenas y Magallanes (es-CL) . Архів оригіналу за 16 січня 2012. Процитовано 23 грудня 2021.
  3. ↑ Gabriel Boric, 36, sworn in as president to herald new era for Chile. The Guardian (англійською) . 11 березня 2021. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 13 березня 2022.
  4. ↑ 35-річний Габрієль Борич став наймолодшим президентом в історії Чилі. ТСН. 20.12.21. Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 23 грудня 2021.
  5. ↑ Chilean Politician of Croatian Origin Runs for Presidency. Balkan Insight. 5 листопада 2021. Архів оригіналу за 31 травня 2022. Процитовано 19 грудня 2021.
  6. ↑ Його прадід Іве Борич, його прабабуся Божица Црношія та його правнучатий дядько Шимо Борич
  7. ↑ Zadarski.hr je u rujnu pronašao rodbinu novog predsjednika Čilea na Ugljanu. Odatle su Borićevi predci prije 124 godine otišli u Južnu Ameriku…. Zadarski.hr (Croatian) . Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 23 грудня 2021.
  8. ↑ Familia Boric Font (PDF). laprensaaustral.cl (es-CL) . 13 жовтня 2013. Архів оригіналу (PDF) за 2 грудня 2013. Процитовано 24 липня 2015.
  9. ↑ Mi manifiesto: Gabriel Boric, presidente de la Fech. La Tercera (es-CL) . Grupo Copesa. 6 травня 2012. Архів оригіналу за 9 травня 2012. Процитовано 4 серпня 2015.
  10. ↑ Andrés, Marcela (12 грудня 2011). El magallánico que llega a tomar el control de la Fech. La Tercera (es-CL) . Grupo Copesa. Архів оригіналу за 13 лютого 2012. Процитовано 4 серпня 2015.
  11. ↑ Álbum familiar. Familia Boric Font (PDF). El Magallanes (PDF) (ісп.). 13 жовтня 2013. с. 9. Архів оригіналу (PDF) за 2 грудня 2013. Процитовано 21 листопада 2013.
  12. ↑ The British School : List of alumni (PDF). Britishschool.cl. Архів оригіналу (PDF) за 3 квітня 2018. Процитовано 10 серпня 2015.
  13. ↑ Concha, Luis (7 грудня 2011). Gabriel Boric, el "magallánico fundamentalista" de la FECh. Terra (es-CL) . Архів оригіналу за 12 січня 2012. Процитовано 4 серпня 2015. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 11 січня 2012? (довідка)
  14. ↑ La historia del rival de Camila Vallejo. La Tercera (es-CL) . Grupo Copesa. Архів оригіналу за 13 грудня 2012. Процитовано 4 серпня 2015.
  15. ↑ El matrimonio, la materia donde tropezó Boric en su examen de grado. El Mercurio. 24 жовтня 2021. Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
  16. ↑ Boric: “No me titulé ni estoy pensando en titularme, no me quiero dedicar a ser abogado nunca”. CNN Chile (ісп.). Архів оригіналу за 31 травня 2022. Процитовано 22 грудня 2021.
  17. ↑ Nuevo presidente de la FECh se desmarca de "partidos políticos tradicionales" y critica a Gajardo. LaSegunda.com (es-CL) . 7 грудня 2011. Архів оригіналу за 5 лютого 2012. Процитовано 4 серпня 2015.
  18. ↑ Boric tras vencer en elecciones Fech: 'Los adversarios no están en la universidad, están en el gobierno y el parlamento' – Nacional – LA TERCERA. La Tercera (es-CL) . Grupo Copesa. 7 грудня 2011. Архів оригіналу за 12 січня 2012. Процитовано 4 серпня 2015.
  19. ↑ Andrés Fielbaum asume presidencia de la FECh. Terra (es-CL) . Архів оригіналу за 1 грудня 2012. Процитовано 4 серпня 2015.
  20. ↑ pauta. Tres momentos de una negociación histórica: el acuerdo constitucional un año después. pauta (es-CL) . Архів оригіналу за 15 листопада 2020. Процитовано 20 грудня 2021.
  21. ↑ Борич стане наймолодшим керівником держави у світі, коли піде з посади капітан-регент Сан-Марино Джакомо Сімончіні (нар. 30 листопада 1994 року). Капітани-регенти зазвичай обіймають свій пост лише шість місяців
  22. ↑ Leftist Gabriel Boric wins Chile presidential election. BBC News (брит.). 20 грудня 2021. Архів оригіналу за 20 грудня 2021. Процитовано 20 грудня 2021.
  23. ↑ Leftist lawmaker Boric wins polarized election in Chile, to become nation's youngest president. news.yahoo.com (амер.). Архів оригіналу за 20 грудня 2021. Процитовано 20 грудня 2021.
  24. ↑ Qué dijo Boric sobre la guerra entre Rusia y Ucrania y cuál es su postura. Diario AS (es-cl) . 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022.
  25. ↑ @gabrielboric (24 лютого 2022). Gabriel Boric's Twitter Official Account (Твіт) (укр.). Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022 — через Твіттер.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).